- •9.1.Принципи телефонної передачі сигналів
- •9.2.Телефонні апарати
- •9.3. Мікрофони
- •9.4. Електромагнітні телефони
- •9.5. Номеронабирачі телефонних апаратів
- •9.6. Цифровий телефонний апарат
- •9.6.1. Структура і режими роботи цта
- •2.1. Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.
- •2.2. Комутаційні схеми.
- •2.3. Потоки викликів та повідомлень
- •3.1. Види комутації
- •3.2. Системи комутації на місцевих телефонних мережах
- •2. Принципи вузлоутворення.
- •6.1. Основні поняття про роботу комутаційних вузлів і атс
- •6.2. Процес установлення з'єднання на атс
- •6.3 Класифікація атс по способах комутації
- •6. 4. Комутаційні прилади електромеханічних атс
- •6.5 Керування встановленням з'єднання
- •Концепція розвитку стаціонарного телефонного зв’язку (місцевий, міжміський, міжнародний)
- •3.4. Групоутворення в комутаційних системах атс. Функціональна схема атск-у. Структура і побудова кб.
- •3.5.Структура функціональної схеми атс типу атск-у
- •Процес встановлення з’єднання на атск-у.
- •Координатна атс системи «пентаконта»
- •Вертикаль 52х4
- •Вертикаль 74х3
- •Особливістю керуючого пристрою є використання перераховувача, який приймає з ар 1-4 цифри коду напрямку на ступені иги і перетворює ці цифри в 2-цифровий код, що спрощує схему маркера.
- •Основні блоки
- •Сільські координатні станції
- •2.Атс системи к - 50/200м.
- •3. Атс системи к - 100/2000.
- •Системи обслуговування заявок
- •Автоматична міжміська телефонна станція арм 20.
- •9.1. Основні особливості атске
- •9.2. Комутаційні поля атскэ
- •9.3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв
- •Доповнення до структурної схеми іатске
- •Структурна схема кінцевої станції іатске-3
- •11.1. Загальні принципи побудови сучасних систем
- •11.2. Побудова абонентської мережі
- •11.3. Структурна побудова цифрових комутаційних станцій
- •11.4. Принципи цифрової комутації
- •11.5. Керування на атсе
- •12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
- •12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
- •12.1.3. Забезпечення норм по загасанню сигналу при переході до іцмз
- •12.1.4. Нормування кількості припустимих аналого-цифрових переходів
- •12.1.5. Проблема абонентського інтерфейсу
- •12.1.6. Синхронізація цифрових телефонних мереж
- •12.2. Способи переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
- •12.2.1. Стратегії переходу до цифрових мереж
- •12.2.2. Методи переходу до цифрових мереж
- •12.2.3. Способи організації зв'язку на цифровому рівні
- •3.2. Кроссовая комутація. Утворення прямих каналів
- •3.3. Комутація каналів
11.5. Керування на атсе
При роботі керуючих пристроїв з програмним керуванням істотне значення має ступінь централізації, яка впливає як на структуру комутаційного поля, так і на надійність пристрою керування. В залежності від ступеня централізації програмне керування поділяється на централізоване, децентралізован і розподілене.
При
централізованому
програмному керуванні на АТС існує один
загальний центральний керуючий пристрій,
який керує процесом встановлення
з'єднання на всій станції, ПКП – пасивні.
При децентралізованому програмному керуванні (рис. 11.5) ПКП реалізуються з використанням мікропроцесорів (іноді їх називають периферійними процесорами ПП), яким передаються функції сканування, розподілу і попередньої обробки сигналів. Центральний процесор в ЦКП здійснює координацію всіх дій ПКП: обробку викликів, перерахування, експлуатаційні та адміністративні функції. Він одержує вже попередньо оброблену інформацію і витрачає на її подальшу обробку значно менше часу, що дозволяє збільшити продуктивність системи, керування створенням програми. Децентралізоване програмне керування застосовується на АТСЕ типу МТ 20/25.
Рис. 11.5
Розподілене керування відрізняється від централізованого операційною системою, що керує виконанням всіх програм. При централізованому і децентралізованому керуванні операційна система знаходиться в ЦКП. При розподіленому керуванні все обладнання станції поділяється
на модулі, кожний з яких керується активним керуючим пристроєм, а кожний ПК - власною операційною системою (мал. 11.6). Для обміну інформацією між ними використовуються шини: адресні (АШ) даних (ШД) і адреси одержувача. Підключення ПК і ЗП до шин здійснюється через спеціальні пристрої узгодження. Контроль за правильністю обміну інформацією в шинах виконує координуючий пристрій КП. Розподілене керування застосовується в АТСЕ типу EWSD і 5ESS.
F
Розділ 12. ПЕРЕТВОРЕННЯ АНАЛОГОВОЇ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ У ЦИФРОВУ
12.1. Проблеми переходу від аналогових до цифрових мереж зв'язку
12.1.1. Тривалість переходу від аналогових до цифрових телефонних мереж
Цифрові засоби зв'язку мають істотні переваги над аналоговими, але найбільш ефективні вони при загальній роботі в цифровій мережі, де є тільки цифрові тракти, що закінчуються цифровими системами комутації і
На мал. 12.1 показаний графік, що відображає залежність загальної вартості мережі зв'язку від застосування того або іншого способу передачі і комутації на цій мережі. З графіка видно, що для аналогових систем комутації (АСК) при довжині ЗЛ до 10 км економічніше застосування ФЗЛ. При довжині 10 - 30 км вигідним стає застосування ЦЗЛ. При ще більшому збільшенні довжини перевага віддається аналоговим системам передачі (АСП) з частотним розподілом каналів (ЧРК). Якщо ж одночасно з ЦСП вводити і ЦСК, то область ефективного використання ЦСП збільшиться до 100 км. Крім того, поліпшується якість передачі на цих ділянках мережі, тому що можна уникнути АЦП і переприйомів по НЧ. У такий спосіб спільне застосування ЦСП і ЦСК збільшує ефективність тих та інших.
Побудова цифрових мереж найбільш зручніше там, де відсутні інші (аналогові) засоби зв'язку Однак сучасні телефонні мережі досить насичені аналоговою апаратурою. Задача побудови ІЦМЗ вимагає перебудови всієї мережі на базі принципово нових технічних засобів і її не можна здійснити одночасно на всій мережі. Це складна проблема, що включає в себе великий комплекс системних питань, що забезпечує взаємодію цих засобів. З огляду на консервативність мережі зв'язку і необхідність її безперервної роботи очевидно, що процес переходу від аналогової до цілком цифрової мережі буде скоріше еволюційним, ніж революційним і може тривати кілька десятків років. Тривалість переходу залежить, в основному, від темпів росту телефонної щільності на мережі і для більшості розвинених країн складає від 20 до 40 років.
Першим кроком переходу до цифрових телефонних мереж можна вважати появу ЦСП. Цифрові системи передачі вже досить широко використовуються на телефонних мережах, їх впровадження здійснюється досить високими темпами. Одночасно з цим широко впроваджуються і ЦСК, тобто перехід до цифрових мереж фактично вже почався, і на сьогоднішній день у нашій країні розвиток телефонних мереж знаходиться на перехідному періоді, що характеризується наявністю великої кількості змішаних аналого-цифрових мереж на різних рівнях ієрархії ТфЗК.
