12.1.2. Приклади техніко-економічного аналізу ефективності цифрової техніки на телефонних мережах
Визначення послідовності впровадження цифрової техніки вимагає ретельного аналізу стану існуючої мережі і серйозного обґрунтування прийнятих рішень. При цьому потрібно визначити усі витрати на створення цифрової мережі і порівняти їх з еквівалентними витратами при розвитку тієї ж мережі на базі аналогового обладнання. При порівнянні необхідно враховувати великі можливостей цифрової техніки і нові види послуг, надані абонентам, економію споживаної енергії і виробничих площ при реалізації цифрової мережі. Розглянемо приклади, які показують яким чином може здійснюватися подібний аналіз.
1. Техніко-економічний аналіз виконувався на ЕОМ. Досліджувалася мережа, яка містить 20 кінцевих та одну транзитну станцію загальною ємністю 180 тис. номерів, з питомим абонентським навантаженням у межах 0,1-0,2 Ерл. Розглядалися три варіанти побудови цієї мережі. У першому варіанті все обладнання на мережі - аналогове. У другому і третьому варіантах на деяких ЗЛ між КС і ВС введені ЦСП. Напрямки, на які вони встановлені, вибиралися шляхом техніко-економічного аналізу. У третьому варіанті на мережі вводиться цифровий транзитний вузел. В усіх трьох варіантах всі кінцеві АТС аналогові.
Для всіх варіантів визначена вартість побудови мережі. У витрати на ЗЛ у минулому включені вартість кінцевого обладнання апаратури ІКМ і регенераторів. Витрати на цифрову ВС при включенні в неї ЦСП складають 50% від вартості аналогової ВС при включенні в неї АСП.
Результати моделювання проілюстровані на рис. 12.2. На рис. 12.2а показаний розподіл навантаження між прямими й обхідними напрямками для розглянутих варіантів. Зменшення частки обхідного навантаження у другому варіанті в порівнянні з першим пояснюється тим, що ЦСП спочатку включалися на прямих напрямках, що робило безпосередній зв'язок більш кращим. Це зниження вартості передавання по прямих пучках призводить до зменшення навантаження через вузел. У третьому варіанті введення цифрового вузла знижує вартість комутації через нього і частка навантаження, що передається по обхідних напрямках, збільшується.
Рисунок 12.26 ілюструє вартісні співвідношення. Застосування ЦСП у другому варіанті дає зниження вартості на 10%, в основному за рахунок зменшення витрат на кабель. Загальне зниження вартості на 15% у третьому варіанті, у порівнянні з першим, досягається завдяки застосуванню ЦСК на ВС. У розглянутому випадку це зниження вартості на 15% відповідає 4 млн. доларам.
На рис. 12.2у показана кількість кабелю, зекономлена завдяки застосуванню цифрової техніки. Економія досягає однієї третини, що дозволить значно збільшити мережу з використанням існуючих кабелів і віддалити нові капіталовкладення. Для мереж з великою кількістю вузлів, можливо більш істотне зниження вартості.
Більш детальний перерозподіл витрат ілюструє інший приклад.
2. Розглядалася модель телефонної мережі ємністю 1 млн. номерів, що складається із ста РАТС, п'яти транзитних вузлів і однієї АМТС. Ємності АТС вибиралися в межах від 3 до 20 тис. номерів при питомому абонентському навантаженні 0.1-0.2 Ерл. Мережа розрахована на обслуговування території площею 150x200 кв км. Співвідношення витрат у розрахунку на одного абонента мережі показане на рис. 12. За. Приблизно половина витрат приходиться на місцеву кабельну мережу, чверть на устаткування РАТС і приблизно чверть на внутрішньозонову мережу.
49
Якщо ту ж мережу побудувати за допомогою цифрової техніки і загальну вартість нового варіанту прийняти за 100%, витрати розподіляться відповідно до рис 3.466. Якщо ж за 100% прийняти вартість першого варіанта, то загальні витрати другого варіанта складуть приблизно 73%. Вартісні співвідношення для двох варіантів приведені на рис. 12'.3в.
Рис.12.3у
Слід зазначити що: => вартість ТА в обох варіантах однакова і складає 4%;
=> замість розподільних шаф (РШ) на мережі встановлюються концентратори ДО (4,9%);
=> витрати на магістральну мережу зменшуються більше, ніж у 10 разів (з 27% до 2,4%) за рахунок значного зменшення довжини ліній при введенні концентраторів;
=> частка витрат на устаткування РАТС залишається колишньою, хоча кількість РАТС на цифровій мережі зменшується, але вартість їх збільшується, оскільки ці станції стають опорними для концентраторів свого телефонного району;
=> внутрішньозонова мережа стала економічнішою приблизно вдвічі (6,5% + 2%) замість (13% + 3,4%), внаслідок того, що структура мережі стала більш гнучкою, ефективніше використовуються кабелі і кількість вузлів менше, ніж на аналоговій мережі; => витрати на устаткування АМТС залишилися колишніми (5,6%).
Крім зменшення витрат, введення цифрової техніки на телефонних мережах призведе до деякої зміни структури мережі. Телефонний район, що обслуговується станцією з застосуванням концентраторів збільшується, зростає і ємність самої РАТС. Це значить, що кількість РАТС на міській мережі має тенденцію до зменшення. Зменшується і кількість транзитних вузлів, оскільки ЦСК можуть одночасно виконувати функції кінцевих, вузлових, міжміських і навіть міжнародних станцій і в зв'язку з цим можливо зменшення кількості ієрархічних рівнів на мережі, застосування більш гнучкої структури мережі в цілому, що дозволить використовувати її більш ефективно. Існуюча ієрархія телефонної мережі має вигляд показаний на рис 12.4а, а структура ІЦМЗ на рис 12.46.
