2.3 Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядними місця називаються речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки? Підрядні речення місця поєднуються з головними реченнями за допомогою сполучних слів де, куди, звідки. У головному реченні часто вживаються вказівні слова там, туди, звідти, що є обставинами місця.

Підрядними часу називаються речення, що вказують на час дії в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? З головним реченням підрядні часу поєднуються за допомогою сполучних слів і сполучників коли, поки, доки, ледве, скоро, щойно, як, тільки, як тільки тощо. Для зв'язку підрядних речень із головним можуть також слугувати словосполучення, до складу яких входять сполучники підрядності: після того як, у той час як, відтоді як, з того часу як, у той час коли та ін. Найчастіше перша половина цих словосполучень входить до складу головного речення, а друга — підрядного.

Підрядними ступеня і способу дії називаються речення, що вказують на ступінь і спосіб дії головного речення і відповідають на питання якою мірою? наскільки? як? у який спосіб? Підрядні ступеня і способу дії приєднуються до головного речення сполучниками ніж, чим, як, мов, немов, наче, неначе, ніби. У головному реченні здебільшого вживається вказівне слово так. Підрядні ступеня і способу дії можуть вказувати і на ступінь вираження якості.

Різновидом підрядних способу дії є підрядні порівняльні.

Порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ніж часто приєднують неповні підрядні речення, що називаються порівняльними зворотами

Підрядними мети називаються речення, що вказують, з якою метою відбувається дія головного речення, і відповідають на питання для чого? з якою метою? Підрядні речення мети приєднуються до головного сполучником щоб. У головному реченні вживаються вказівні слова для того, з тим. Присудок у підрядних реченнях мети найчастіше виражається неозначеною формою дієслова.

Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що.

Підрядними умовними називаються речення, що вказують, за якої умови можливе те, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання за якої умови? З головним реченням підрядні умовні поєднуються сполучниками коли, якщо, якби, як та ін. Цим сполучникам у головному реченні може відповідати сполучник то.

Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питання незважаючи на що? З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін. Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте. Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словами скільки, як з підсилювальною часткою не.

Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на питання внаслідок чого?

З головним реченням підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

Приклади складнопідрядних речень з підрядними обставинними:

• Той зойкнув і зарепетував, що земляк геть з глузду з’їхав, коні понесли, раз поліз битися за якусь шльондру. – обставинне причини («Століття Якова»)

• Пташка, коли зустрічається з поглядом зміюки, ціпеніє і втрачає голос. – обставинне часу («Століття Якова»)

• Як мама його прибігла, закричала, що ж це він їсть і чи живий тепер останеться. – обставинне причини («Століття Якова»)

• Зося стояла горда і виструнчена, коли мати пішла до хати. – обставинне часу («Століття Якова»)

• Коли ж у містечку про неї пішла недобра слава, переїхала до Тарнува, де жив брат. – обставинне часу («Століття Якова»)

• У січні на сході гуркотіло так, що земля під ногами дрижала. – обставинне порівняльне («Століття Якова»)

• Видать, міцно тримав узбек котелка, так міцно, що мертві пальці не відпускають. – обставинне способу дії, міри і ступеня («Століття Якова»)

• Вчора приходив Гандрій, скаржився, що його Олька змушує до Віки вернутися. . – обставинне причини («Століття Якова»)

• Дехто дивується, що я піддався злочинцеві та ще й обрав з усіх мелодій мазурку. – обставинне причини («Маска»)

• Потім вони танцювали, захоплені й зачаровані одне одним, неначе це був їхній перший бал. – обставинне порівняльне («Маска»)

• Коли чоловік прочитав записку, графиня зблідла і притисла доньку до себе. – обставинне часу («Маска»)

• Упав із хліва, коли лагодив дах. –обставинне часу («Маска»)

• Граф Войцицький вжив усіх заходів, щоб посилити охорону палацу. – обставинне мети («Маска»)