Висновок

Отже, складнопідрядними є речення, в яких підрядне речення підпорядковане головному. Підрядні речення можуть пояснювати або замінювати в головному якийсь головний або другорядний член. З головним реченням вони з’єднаються сполучниками підрядності або сполучними словами.

З огляду на те, як співвідносяться підрядні речення з відповідними членами речення, головними і другорядними, виділяються різні типи підрядних речень, а саме: підметові, присудкові, додаткові, які ще називають з’ясувальними, означальні й обставинні з усіма їх різновидами. Поза цим співвідношенням перебувають тільки підрядні приєднувальні, або супровідні речення, які не мають відповідників серед членів речення.

Усі види підрядних речень відповідають на ті ж питання, що й відповідні члени речення. Характерно, що одні і ті ж сполучники підрядності й сполучні слова можуть приєднувати до головного підрядні речення різних видів (Напр., сполучне слово коли — підрядне часу і підрядне означальне). При цьому слід зважати на функцію, яку виконує підрядне речення стосовно головного й на те, який член в головному реченні воно пояснює. До головного речення може відноситись одне й кілька підрядних.

У межах складнопідрядних речень з кількома підрядними виділяють кілька типів: конструкції з послідовною підрядністю, конструкції з паралельною (супровідною) підрядністю і конструкції з послідовною і супровідною підрядністю.

Усі названі типи складнопідрядних речень, рівно як і найпростіший тип складнопідрядного речення, який складається з одного головного і одною підрядною, активно використовуються в усіх стилях сучасної української мови як важливий засіб формування, вираження і повідомлення думки.

Список використаних джерел

1.Сучасна російська мова / під ред. В. А. Бєлошапкова. М., 1989. Глава 10. 2.Крючков С.Є., Максимов Л. Ю. Сучасна російська мова: Синтаксис складного речення. М., 1977.

3.Граматика сучасної російської літературної мови. М., 1970. С. 652 - 740. 4.Маска / Володимир Лис. — Х. : Клуб сімейн. дозвілля, 2012. — 322, [2] с.

5.Пєшковський О.М. Російський синтаксис у науковому освітленні. , М., 1956. С. 462 - 474.

6.Черемісіна М.І., Колосова Т.А. Нариси з теорії складного речення. Новосибірськ, 1987.

7.Сучасна українська літературна мова. За ред. М. Я. Плющ. — Київ: Вища школа, 1994. — С. 370.

8.Сучасна українська літературна мова. За ред. С. О. Караман. – Київ: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.

9.Українська без помилок. Абсолютна грамотність за 15 хвилин на день / Укладач О. М. Журенко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 416 с.

10.Українська мова 9 клас (Шиліна Г.А.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/page/view.php?id=2384

11.Сучасна українська літературна критика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://filologukraine.ucoz.ua/publ/mova/sulm/skladnopidrjadni_rechennja_z_pidrjadnimi_oznachalnimi/3-1-0-141

12.Українська мова. Підготовка до ЗНО синтаксис і пунктуація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.subject.com.ua/ukrmova/zno/299.html

13. Загнітко, Анатолій Панасович. Теоретична граматика сучасної української мови : морфологія, синтаксис / А. П. Загнітко. — Донецьк : БАО, 2011. — 991 с.

14.Століття Якова / Володимир Лис. — Х. : Клуб сімейн. дозвілля, 2010. — 236, [2] с.