1.1. Прості ускладнені речення

Для офіційно-ділового стилю характерне переважання простих розповідних, як правило, поширених.

У ділових паперах прості речення часто бувають ускладненими однорідними, відокремленими членами речення, вставними словами та словосполученнями, звертаннями.

Уживання однорідних членів речення в текстах художнього, розмовно-побутового, публіцистичного, епістолярного стилів часто створює художньо-образний ефект, увиразнює вислів. У нехудожніх функціональних стилях, зокрема офіційно-діловому, однорідні члени речення відтворюють логічний хід думки, її послідовне розгортання або уточнення одних понять іншими, більш конкретними: Режисер зобов'язується не заперечувати проти відтворення, розповсюдження, публічного показу, субтитрування, дублювання та озвучування фільму.

У офіційно-діловому стилі переважна більшість відокремлень виступає як уточнююча, пояснююча, включена (саме як підпорядкована загальному змісту речення) до його складу. Відокремлені обставини тут несуть лише незначну частину інформації.

Для ділових текстів є нетиповим:

– структура речення, при якій основна частина інформація міститься у відокремленій частині;

– конструкції, у яких відокремлена обставина – комунікативний центр повідомлення – композиційно об'єднує два окремих речення.

Дуже поширені в ділових паперах прості речення, ускладнені препозитивними дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами.

Дієприкметниковий зворот в офіційно-діловому стилі має основне завдання – уточнення, в той час як у художньому і публіцистичному стилях – це додаткове повідомлення. У текстах документів віддається перевага таким формам, у яких дійовість є неяскраво вираженою.

Невідокремлені дієприкметникові звороти усталилися як певні синтаксичні формули: передбачені контрактом умови, згадана вище подія, одержані нами результати. Вони створюють "стилістичний колорит інформативного безстороннього мовлення": За значені вище факти свідчать про неможливість проведення акції на початку місяця.

Дієприслівниковий зворот, як і дієприкметниковий, є книжною конструкцією, переваги якої полягають у стислості та компактності.

Препозитивний дієприслівниковий зворот надає висловлюванню відтінок книжного мовлення, викликає характерну для синтаксичної будови книжної фрази нагнітальну висхідну інтонацію: Враховуючи Вашу пропозицію, пропонуємо розглянути новий проект.

У діловому мовленні активно функціонують обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками: незважаючи на, у зв'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок. Вони надають висловлюванню офіційного характеру, стандартизують мовлення. Відокремлені обставини не тільки уточнюють місце, час, спосіб дії тощо, а й увиразнюють об'єкт, привертають до нього увагу: Згідно з наказом № 17 від 21.04.04р., працівники ПП "Верховина" повинні подати довідки про стан здоров'я до 01.05.04р.

Вставні слова і словосполучення відрізняються від інших складників речення не тільки тим, що не мають із ними граматичного зв'язку, вони не набувають також і "нормативного" семантичного зв'язку, але, як правило, надають стилістичного забарвлення, оцінюють висловлену там думку, дають побіжні зауваження тощо.

Вставні слова й словосполучення в офіційно-діловому стилі позбавлені емоційного забарвлення. Як правило, ставляться на початку речення.

Звертання є також засобом ускладнення простого речення. Його форми та умови їх вживання створюють різні відтінки: урочистості, ліричності, інтимності тощо.

За стилістичними функціями розрізняють власне звертання і риторичні звертання. В офіційно-діловому стилі вживаються здебільшого власне звертання. Ними можуть бути назви людей за їх соціальним станом, професією, національністю тощо (пане директоре, українці). Звертання поширені в текстах службових листів, їх здебільшого вживають з прикметниками шановний, вельмишановний для підкреслення поваги: шановний пане Олександре, вельмишановний пане професоре.