Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OP_vidpovidi_na_pitannya_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

43. Класи приміщень за ступенем вибухонебезпечності згідно з пуе

Газопароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20,21,22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечна зона класу 0 може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.

Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок. Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це трапляється всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витікання і формувати пилові утворення.

44. Способи гасіння пожежі та засоби гасіння пожежі

Пожежогасіння - це дії, спрямовані на припинення горіння у вогнищі пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання (ДСТУ 2272:2006).

Пожежу, яка виникла можна ліквідувати, якщо забрати один з трьох чинників необхідних для горіння: горючу речовину, окиснювач, джерело тепла.

Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний.

До фізичних способів припинення горіння належать

♦ охолодження зони горіння або горючих речовин;

♦ розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами;

♦ ізоляція реагуючих речовин від зони горіння;

♦ вогнеперешкоди;

♦ механічний зрив полум’я сильним струменем води, порошку чи газу.

Хімічний спосіб припинення пожежі - це хімічне гальмування реакції горіння.

До основних засобів гасіння пожежі, за допомогою яких здійснюється той чи інший спосіб припинення горіння, належать:

♦ вода (у вигляді струменя або у розпиленому стані);

♦ інертні гази (вуглекислий газ, азот);

♦ піни хімічні та повітряно механічні;

♦ порошкові суміші;

♦ покривала з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежї, масштабів загорань, особливостей горіння речовин та матеріалів.

Вода - найбільш дешева та поширена вогнегасна речовина, що пояснюється наступним:

♦ великою теплоємністю (теплота пароутворення 539 кал/г);

♦ високою термічною стійкістю (розкладається при температурі вище 1700°С);

♦ значним збільшенням об’єму при пароутворенні (1л води при випаровуванні

утворює більше 1700л пари);

♦ охолоджує зону горіння.

Воду застосовують у вигляді потужних струменів і дощу, водяного пилу та пари. Струменем води збивають полум’я і одночасно охолоджують поверхню. Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним пилом - тверді, волокнисті сипучі речовини, а також легкозаймисті та горючі рідини (спирт, трансформаторна олія, тощо). Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м3, невеликих загорань на відкритих установках.

Водою не можна гасити:

♦ речовини, які вступають у реакцію з водою і виділяють горючі речовини(металевий натрій, калій, магній, карбід кальцію);

♦ метали нагріті до температури вище 1500°С, тому що вода розкладається з виділенням гримучого газу.

Спринклерні установки можуть бути водяні, повітряні і змішані. Спринклерна установка водяної системи являє собою розгалужену мережу труб під стелею зі спринклерними головками (розбризкувачами), які закриті легкоплавкими замками, що розраховані на спрацювання при температурі 72, 93, 141, 182 °С. Установки мають контрольно- сигнальний клапан, який пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал, контролює тиск води до і після клапану.

Дренчерні установки обладнуються розбризкуючими головками, які постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацюванні пожежних давачів, які відкривають клапан групової дії.

Інертні гази (вуглекислота, азот, аргон, ін.) особливо доцільно застосовувати тоді, коли гасіння водою може спричинити вибух або поширення горіння, або ж пошкодження апаратури, обладнання, цінностей.

Вуглекислота виконує дві функції: охолоджуючу та ізолюючу.

Азот не має ні кольору ні запаху. На відміну від С02 азот в рідкий стан переходить при дуже низькій температурі (-195.8°С).

Піни для гасіння пожеж являють собою суміш газу з рідиною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]