1. Дайте відповіді на питання та визначення понять:

• Основні завдання екологічної освіти та виховання у вищих навчальних закладах.

• Основні складові екологічних знань фахівця з вищою освітою.

• Основні складові особистої екологічної культури фахівця зі спеціальною педагогічною освітою.

• Особливості екологічної освіти та виховання у вищих навчальних закладах.

• Особливості діагностики екологічних знань та екологічної культури студентів.

Література:

1. Концепція екологічної освіти в Україні. Про концепцію екологічної освіти в Україні. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України № 13/6 – 9 від 20.12.2001. – Електронний документ. – [Режим доступу:] http://hghltd.yandex.net/yandbtm?qtree. – Вільний.

2. Медведев В.И., Алдашева А.А. Обыденное и научное экологическое сознание // Экологическое сознание: Учебное пособие. – Изд. второе, доп. – М.: Логос, 2001. – 384 с. – Гл. 15.– Електронний документ. – [Режим доступу]: http://www.alleng.ru/edu/ecolog2.htm/ – Методичний кабінет кафедри соц. пед-ки: електронний документ.

3. Чернышев Н.А., Вовк А.И. Социальная экология: актуальность, концепция и программы. – СПб. Речь. 2000. 120 стр. – (Пансофийное образование). – Електронний документ. – [Режим доступу]: http://www.socioline.ru/node/410. – Методичний кабінет кафедри соц. пед-ки: електронний документ

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ”

Тема 8. Формування елементів екологічної культури у масовій свідомості засобами неформальної освтньої діяльності

План лекції:

1. Основні завдання формування екологічної культури у масовій свідомості засобами неформальної освітньої діяльності.

2. Основні форми та засоби екологічної просвіти та виховання у неформальній освітній діяльності. Проблеми розробки технологій неформальної екологічної просвіти та виховання.

3. Засоби діагностики рівня розвитку екологічної культури населення у неформальній освітньо-виховній діяльності.

Основні поняття теми:

Неформальна екологічна освіта як масова освіта та виховання різновікових соціальних верств населення. Форми масової екологічної освіти: планові заняття, організація постійно діючих стаціонарних і тимчасових та пересувних фотовиставок екологічного змісту, екологічних фестивалів (шкільних, університетських, молодіжних), олімпіад, конкурсів, тематичних екологічних науково-популярних лекцій (силами товариств охорони довкілля, громадських екологічних організацій.

Засоби масової екологічної освіти: засоби масової інформації (телебачення, радіо, газети, журнали, брошури, електронні засоби), театри, кіно, краєзнавчі музеї, релігійні установи, зоопарки, природничо-заповідні об’єкти, туристично-краєзнавчі організації.

Громадська думка як елемент екологічної культури суспільства. Екологічні проблеми як предмет громадської думки. Можливість активного впливу на громадську думку. Завдання засобів масової інформації у формуванні екологічної культури населення. Робочий колектив як середовище екологічно-виховної діяльності. Ефективність гендерного підходу при розробці технологій неформальної екологічної просвіти та виховання.

Завдання для самостійного доопрацювання опорного конспекту лекції (Тема 8):

Проглянути документ: “Концепція екологічної освіти в Україні МОН України”. Знайти в ньому розділи про неформальну екологічну освіту і виховання. Викласти відповіді на питання та виконати практичне завдання:

Проглянути підрозділи 1 “Предмет і об’єкт соціології екології” і 2 “Розвиток соціально-екологічних поглядів. Формування соціології екології як галузі знання” та уважно прочитати підрозділ 3 “Основні категорії соціології екології” із посібника В.Г. Городняненка “Соціологія”. (Див.: “Комплект електронних матеріалів з дисципліни “ЕКО” > Хрестоматія > Нормативні документи… >Городняненко. Соціологія екології).