- •3.(72) Ліцензійний договір
- •1.Поняття договору роздрібної купівлі-продажу.
- •2. Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань
- •3. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Істотні умови договору зберігання
- •Поняття договору найму житла
- •3.Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язань
- •1.Укладення, зміна та розірвання договору
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •2.Відшкодування майнової шкоди фізичної особи, яка потерпіла від злочину
- •1.Поняття та значення договору поставки
- •2.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •3.Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •1.Зміст договору зберігання
- •2.Істотні умови договору найму житла
- •3.Окремі способи припинення зобов’язань
- •1.Поняття та принципи виконання зобов’язання.
- •2.Відшкодування шкоди,завданої малолітніми та неповнолітніми особами
- •3. Відмінність договору позички від договору позики
- •Істотні умови та зміст договору поставки
- •Поняття договору позики
- •Поняття і значення договору підряду
- •Суб’єкти виконання зобов’язання
- •1 . Правові наслідки порушення договору поставки
- •3.Договір приєднання
- •1.Заміна осіб у зобов’язанні
- •2.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •2.Виконання зобов’язання
- •3.Зміст договору управління майном
- •1.Поняття договору комісії
- •2.Договір побутового замовлення
- •3. Форма укладання договору
- •1.Місце та спосіб виконання зобов’язання
- •2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я чи смертю фізичної особи
- •Білет № 26( 1) – 6 питання Відповідальність за порушення умов договору перевезення
- •Білет № 26(1) – 41 питання Правове регулювання лізингу
- •Білет № 26 (1) – 76 питання Поняття та елементи зобов’язання
- •Білет № 27(2) – 7 питання Поняття, значення і функції в цив. Договорі
- •Білет № 27(2) – 42 питання Відшкодування ю. Або ф.О шкоди, завданої їх працівником чи іншою о.
- •Білет № 27(2) – 77 питання Створення загрози життю, здоровю, майну ф. Або ю.О.
- •Білет №28 (3) – 8 питання Відповідальність за поруш. Умов договору купівлі-продажу
- •Білет № 28(3) – 43 питання Завдаток як спосіб виконання зобовязань
- •Підстави деліктної відповідальності
- •Білет №29 (4) – 9 питання Поняття договору зберігання
- •Білет №29 (4) – 44 питання Припинення договору майнового найму та його правові наслідки
- •Білет №29 (4) – 79 питання Сторони зобов’язання
- •Білет № 30 (5) – 10 питання Зміст і тлумачення договору
- •Білет № 30(5) – 45 питання Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, прокуратури
- •Білет № 30 (5) – 80 питання Рятування здоровя, життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •2.(66)Поняття договору страхування.
- •3.(102)Види позадоговірної відповідальності.
- •1.(33)Істотні умови та зміст управління майном.
- •2.(68)Поняття та загальна характеристика транспортних договорів.
- •3.(103)Види договорів майнового найму.
- •2.(69)Істотні умови договору страхування.
- •3.(104)Договір транспортного експедирування.
- •1.(35)Поняття договору майнового найму.
- •3.(101)Умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
3.(103)Види договорів майнового найму.
За договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму (оренди ) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (не споживна річ). Предметом цього договору також можуть виступати майнові права.За загальним правилом право передання майна в найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права. Проте наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (оренди).Законодавець виділяє кілька окремих видів договорів найму (оренди), які мають свої особливості:1) договір прокату. За цим договором наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Хоча такай предмет може використовуватися і для виробничих потреб, якщо це встановлено договором;2) договір найму земельної ділянки, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.Земельна ділянка може передаватися у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них;3) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди. Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму;4) договір найму (оренди) транспортного засобу, предметом якого можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. У договорі найму (оренди) транспортного засобу можна встановити, що цей засіб передається у найм з екіпажем, який його обслуговує;5) договір лізингу, відповідно до якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізинго-одержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).Предметом договору лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом цього договору земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом;6) договір найму (оренди) житла, за яким одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. При цьому помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.
Білет №34
1.(34)Особливості виконання солідарного зобов*язання. У солідарному активному зобов'язанні кожен із кредиторів має право вимагати від боржника виконання в повному обсязі. Як тільки боржник надасть повне виконання хоч би одному із кредиторів, зобов'язання припиняється. У солідарному пасивному зобов'язанні кредитор вправі вимагати виконання в повному обсязі від будь-якого боржника, тому він має право заявляти вимогу про виконання і до всіх боржників водночас, і до-будь-якого з них у частині боргу. Але зобов'язання припиняється як тільки повне виконання буде надано кредиторові хоч би одним із боржників. У змішаному солідарному зобов'язанні також поєднуються обидва принципи виконання солідарного зобов'язання. В такому зобов'язанні кожен із кредиторів може вимагати виконання в повному обсязі від кожного з боржників.
Солідарний порядок застосовується у таких випадках:
коли законом або іншим нормативним актом прямо передбачено солідарне виконання зобов'язання. Наприклад, особи, які спільно заподіяли шкоду, є солідарними боржниками перед потерпілим;
якщо солідарний спосіб виконання зобов'язання передбачений угодою сторін. Наприклад, при укладенні договору позики сторони можуть встановити солідарні зобов'язання для боржників;
коли предмет зобов'язання є неподільним. У такій ситуації виконання зобов'язання частками неможливо.У часткових зобов'язаннях, якщо із суті зобов'язання або безпосередньо з угоди, яка існує між боржниками та кредиторами, не можна встановити конкретні частки, відповідно до яких має виконуватися це зобов'язання, законодавець встановлює принцип рівності цих часток.У солідарному зобов'язанні після того, як виконання в повному обсязі було вже витребуване одним із солідарних кредиторів або надане одним із солідарно зобов'язаних боржників, може виникнути питання про взаємні розрахунки між самими кредиторами або боржниками. При цьому слід виходити з таких загальних правил. Солідарний, кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати іншим кредиторам належні їм частки виконання у тому розмірі, який залежить від характеру правовідносин, що складаються між солідарними кредиторами. Солідарний боржник, який виконав зобов'язання, може перекласти відповідні частки виконання на інших солідарних боржників. Обсяг таких обов'язків визначається характером відносин, які пов'язують співборжників. Так, ст. 544 ЦК України передбачає, що боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівних частках, якщо інші умови не встановлені законом або договором. Невиплачене одним із співборжників боржникові, який виконав солідарне зобов'язання, поділяється у рівних частках між ним та іншими співборжниками.