37. Опишіть оцінку умов праці за санітарно-гігієнічними чинниками умов праці.

санітарно-гігієнічні чинники:

• температура повітря на робочому місці в теплий і холодний період року в приміщенні або надворі;

• відносна вологість повітря;

• швидкість руху повітря в теплий і холодний період року;

• шкідливі речовини (кожна речовина як окремий чинник);

• виробничий пил;

• шум;

• вібрація;

• освітленість;

Вплив кожного із цих чинників на організм людини залежно від їхньої інтенсивності оцінюють за бальною шкалою від 1 до 6 шляхом порівняння фактичної інтенсивності дії цих чинників з нормативними показниками.

38. Опишіть роль надійності людини в системі “середовище-людина-машина”.

Надійність людини-оператора є дуже важливою у забезпеченні безпеки системи СЛМ і розглядається як властивість, що характеризує її здатність безвідмовно працювати відповідний інтервал часу в заданих умовах діяльності. Оцінюючи надійність роботи людини-оператора, як відмову розуміють невиконання чи несвоєчасне виконання ним необхідних дій або таке зниження якості їхнього виконання, через яке неможливе досягнення поставленої мети. Для такої оцінки можуть використовувати такі показники: середній час роботи оператора між двома відмовами, кількість відмов за певний проміжок часу, інтенсивність відмов за певний період роботи.

Повніше діяльність людини-оператора описують ступенем стабільності дотримання цих показників у різних видах і умовах діяльності. Отже, надійність характеризують безпомилковою роботою людини-оператора і визначають ймовірністю правильного вирішення завдань. Для її підрахунку використовують таке співвідношення:

де m – кількість правильно вирішених завдань; N – загальна кількість вирішених завдань за певний проміжок часу.

Надійність людини-оператора зумовлена трьома головними чинниками:

• ступенем інженерно-психологічної узгодженості техніки з психофізіологічними можливостями людини;

• рівнем професійності підготовки людини–оператора;

• психофізіологічними особливостями, особистим станом здоров’я людини-оператора.

39. Охарактеризуйте державну санітарно-епідеміологічну експертизу.

Державну санітарно-епідеміологічну експертизу виконують з метою запобігання можливому негативному впливу небезпечних чинників на здоров’я працівників і населення.

Санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

• визначення рівня безпеки господарської діяльності, умов праці, навчання чи побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров’я населення;

• встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарних норм;

• оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних заходів та можливого негативного впливу небезпечних чинників, пов’язаних з діяльністю об’єктів експертизи, визначення рівня ризику для здоров’я населення.

Державній санітарно-гігієнічній експертизі підлягають:

• проекти міждержавних, національних, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

• інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

• схеми, перед проектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

• проектна документація на відведення земельних ділянок, техніко-економічні обґрунтування, проекти будівництва, розширення, реконструкції об’єктів будь-якого призначення;

• проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосуються здоров’я та середовища життєдіяльності людини;

• продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні чинники, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людини;

• документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;

• об’єкти, які сьогодні уже функуцінують, у тому числі військового та оборонного призначення.

Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію, обладнання, технологічні лінії тощо і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності документів, що підтверджують їхню безпечність для здоров’я населення.