38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.

Розвиток сучасного фінансового ринку супроводжується динамічними інтеграційними процесами. В умовах фінансової глобалізації посилюються інтеграційні процеси між фінансово-кредитними та страховими інститутами, на глобальному ринку фінансових послуг розвиваються банкострахові групи і фінансові корпорації. Найважливішими характеристиками сучасного фінансово-кредитного бізнесу в умовах фінансової глобалізації стали: зростання організаційно-фінансового, економічного, інформаційного та регулятивного капіталів; дерегулювання, посилення конкуренції, зростання ризиків, фінансові інновації, реінжиніринг. У результаті глобалізації фінансових ринків банки, страхові компанії, фінансові корпорації стикаються з додатковими ризиками, пов’язаними не лише із зміною кон’юнктури ринків талібералізацією фінансового законодавства, але й розширенням форм, інструментів фінансової взаємодії.

В наш час в Україні на ринку фінансових послуг склалася саме така ситуація, коли великі страхові компанії та банки розширюють частку своєї присутності на ринку, забезпечуючи споживачів фінансовими продуктами на основі використання загальних каналів збуту. Це дозволяє інтегрованим операторам фінансового ринку забезпечити собі конкурентні переваги. Клієнтам фінансових бізнес-груп надається інвестиційне, страхове, кредитне, лізингове і консалтингове обслуговування на основі використання взаємодоповнюючих інноваційних фінансових технологій, що забезпечує повний спектр послуг у поєднанні з максимальною надійністю проведених операцій.Традиційно вітчизняна фінансова система будувалася навколо банків, які є основними акумуляторами фінансових ресурсів і джерелами позикових коштів для інших економічних агентів. Однак у міру розвитку української економіки все більш важливу роль починають грати небанківські фінансові інститути, перш за все, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами різних фондів. Розвиток процесів інтеграції на фінансовому ринку уповільнює недостатній рівень прозорості українського нац фін бізнесу і його активів, що робить неможливою оцінку реальної ринкової вартості банків, страхових компаній, фінансових корпорацій і служить перешкодою для залучення прямих, особливо іноземних інвестицій. У цьому плані український фінансовий ринок, особливо ринок страхових послуг, поступається іншим галузям національної економіки. Еволюція моделей державного регулювання показує, що йде пошук оптимального співвідношення господарських свобод та державного регулювання, йде перерозподіл відповідальності між державним і приватним секторами. Сучасна конкурентна боротьба банків і страхових компаній в умовах відкриття ринку означає втягування національних фінансових операторів в змагання з транснаціональним фінансовим капіталом, фактично перетворюється на боротьбу мережевих корпоративних стратегій з незалежними операторами національних ринків.Ідея доцільності створення мегарегулятора (інтегрованого нагляду за фінансовим ринком) українського фінансового ринку активно обговорюється. Мегарегулятор повинен буде контролювати і регулювати три основні категорії фінансових посередників - банки, страхові компанії та професійних учасників ринку цінних паперів. Причинами створення ефективного державного нагляду є: універсалізація фінансового ринку, ускладнення фінансових продуктів і послуг (кредитні деривативи, сек’юритизація традиційних форм кредиту (іпотека, кредитні картки тощо), комбіновані фінансові продукти на стику банківської, інвестиційної та страхової діяльності); поява фінансових супермаркетів (в результаті появи інтегрованих фінансових посередників спеціалізовані органи нагляду не в змозі оцінити сукупні ризики фінансового супермаркету в цілому); економія коштів держбюджету за рахунок економії на масштабі діяльності. Міжнародний досвід показує, що мегарегулювання - широко поширена модель організації фінансових ринків, яка діє більш, ніж в 40 країнах світу. Таким чином, процеси глобалізації, що відбуваються останнім часом на вітчизняному фінансовому ринку свідчать про те, що і банківські і небанківські установи усвідомили переваги взаємного бізнесу і готові до консолідації капіталу.Основними цілями створення інтегрованих фінансових посередників є: зростання прибутку; зниження ризиків, зменшення витрат; збільшення частки ринку і продажів; підтримка репутації у клієнтів; формування позитивного іміджу компаній-партнерів проекту.