2.7 Допоміжне господарство електростанції

2.7.1 Паливне господарство

Основним паливом для енергетичних котлів є природний газ, для водогрійних котлів - газ. Паливне господарство ТЕЦ складається з газового й мазутного (резервного палива).

2.7.1.1 Газове господарство

Природний газ надходить на ТЕЦ по існуючих системах газопроводів України. В газове господарство ТЕЦ зображено на мал. 2.6.

Мал. 2.6 Схема газового господарства ТЕЦ[3]

1- запірна засувка;2- витратомір;3- фільтр;4- регулятор тиску;5-запобіжний клапан;6- байпасна лінія;7- регулятор витрати газу:8- імпульсний відсічний швидко реагуючий клапан;9- пробковий кран

В газове господарство ТЕЦ входять:

- газопровід високого тиску від ГРС до ГРП  720/8 мм;

- газорегулюючі пункти (ГРП №1, №2) пропускною здатністю 210 тис. м³/ч кожний;

- газопроводи середнього тиску від ГРП до регулюючих газових клапанів котлів;

- газопроводи низького тиску між регулювальними клапанами й пальниками котлів.

Газопостачання ТЕЦ здійснюється від двох газорозподільних пунктів (ГРП).

ГРП розміщаються в окремому будинку, газ до них підводить по одному трубопроводі (без резерву). Підведення газу від ГРП до енергетичних і водогрійних котлів передбачається двома трубопроводами діаметром 700 й 800 мм. Тиск газу на виході із ГРП 0,2 МПа.

Технологічна схема ГРП складається з вузлів:

- вузла очищення газу;

- вузла виміру витрати газу;

- вузла редукування;

- автоматичного відбірника середньої проби газу з газопроводу.

Вузол очищення газу розташований зовні й складається із шести фільтрів сухого очищення продуктивністю 50000 м³/год. кожний. Кожен фільтр включений паралельно, що дає можливість відключати засмічений фільтр без припинення подачі газу ГРП.

Вузол виміру витрати газу містить у собі струєвипрямлячі і вимірювальну діафрагму в комплексі із самописним й інтегруючим приладами, що дозволяє вимірювати витрати газу від 10000 до 300000 м³/година. Для корекції витрати газу передбачений вимір тиску й температури.

Вузол редукування розташований у закритому приміщенні й складається із чотирьох ниток. Всі чотири нитки байпасується Ду 300 мм. Із трьох ниток з регулювальними клапанами діаметром 200 мм дві є робочі, одна резервна з автоматичним уведенням при зниженні тиску газу на виході із ГРП. Регулювання тиску газу одноступінчасте, здійснюється другим по ходу газу регулювальним клапаном (робітником). Перший клапан по ходу газу - контрольний і при нормальній роботі ГРП перебуває у відкритому положенні. На виході й вході ГРП, на газопроводах установлені засувки, що відключають (сталеві арматури 1-го класу герметичності) з електроприводом.[12]

2.7.1.2 Мазутне господарство

Мазутне господарство призначене для зливу, зберігання й подачі мазуту до енергетичних і водогрійних котлів ТЕЦ. Постачання мазутом здійснюється по залізниці від різних нафтоперегінних заводів. Подача мазуту на станцію здійснюється в залізничних цистернах вантажопідйомністю 50, 60 й 120 т. Для обслуговування цистерн передбачена двостороння естакада, уздовж якого прокладені трубопроводи для розігріву мазуту в цистернах. Розігрів провадиться “відкритим” парою тиском 1,3 МПа й температурою 250 С.

Після розігріву в цистернах мазут по зливальних лотках (ухил 1%) надходить у прийомні ємності. Між лотками й прийомною ємністю встановлені гідрозатвор і фільтр-сітка.

Зливальні лотки з'єднані каналами із двома прийомними резервуарами, прямокутної форми ємністю по 1000 м³.

Кожен прийомний резервуар обладнаний трьома заглибними насосами типу 2ВОНА-22, які перекачують мазут в основні резервуари зберігання мазуту.

Мазутні резервуари виконані в земляному обсипанні. Розігрів мазуту в резервуарах циркуляційний, виділений в окремий самостійний контур.

У мазутонасосній встановлене насосне устаткування, фільтри грубого й тонкого очищення, службово-побутове приміщення, електротехнічні пристрої, щит керування, насосна пінного пожежогасіння, ремонтно-механічна майстерня, вентиляційні установки[12].

На відкритій площадці біля мазутонасосної розташовані підігрівники мазуту, баки збору конденсату, бак збору замазученних дренажів. Технологічна схема підготовки мазуту ‑ двоступінчаста. Трубопроводи до головного корпуса прокладені на високих опорах.

Проектом передбачені наступні спорудження мазутного господарства:

1. приймально-зливальний устрій рейко-шпальне довжиною 354 м, розраховане на одночасний злив 56 цистерн вантажопідйомністю 50;60;120 т.

2. дві приймальні резервуара по 1000 м³, обладнані шістьома заглибними перекачувальними насосами типу20НА-22;

3. склад мазуту 90 тис. м³( три баки по 30000 м³ висотою в 12 метрів і діаметром в 72 м)[5];

Витрата мазуту для енергетичних котлів В^Е=72,5 т/ч, для водогрійних В^В=13,8 т/ч, густина мазуту _м=0,815т/ м³. Отже запас мазуту який необхідний для роботи ТЕЦ:

V_м^Е= (В^Еn2410)/_м=(72,532410)/0,815=64049,07 м³ (2.35)

V_м^Е= (В^Вn2410)/_м=(13,862410)/0,815=24382,82 м³ (2.36)

V_м= V_м^Е+ V_м^В=64049,07+24382,82=88431,89 м³ (2.37)

4. двоступінчаста мазутонасосна із чотирма насосами першого підйому 10НД-6х1 і п'ятьма другого - НК200/370 подачею 180 м³/ч, напором 3,9 МПа.