Розрахунок параметрів малого прямокутного маршруту з креном 15°, з урахуванням впливу вітру

У реальних умовах для забезпечення польоту ПК по встановленому маршруту заходу на посадку необхідно враховувати вплив вітру (U – швидкість вітру, δ – метеорологічний напрямок вітру).

1. Визначення посадкового кута вітру:

КВ_ПОС = δ – ПМШК,

КВ_ПОС = 020° - 080° = -60°.

2. Розрахунок бічної (U_Б) та зустрічної (U_З) складових вітру:

U_Б = U·sin КВ_ПОС,

U_З = U·cos КВ_ПОС;

U_Б = 10·sin(-60°) = -8,66 м/с,

U_З = 10·cos(-60°) = 5 м/с,

де U - швидкість вітру на висоті кола.

3. Визначення кутів зносу по ділянках маршруту:

КЗ_ПОС = arcsin (-31,2/210) = -9°,

КЗ₂ = arcsin (18/310) = 3°,

КЗ₃ = arcsin (-31,2/300) = -6°,

КЗ₄ = arcsin (18/280) = 4°.

4. Розрахунок магнітного курсу для кожної ділянки маршруту:

МК_ПОС = 160 +9°=169°,

МК₂ = 70 -3°=67°,

МК₃ = 340 +6°=346°,

МК₄ = 250° -4° =246°.

5. Розрахунок шляхових швидкостей по ділянках маршруту:

W₁ = 310 +18 = 328км/год,

W_ПЛ = 210 +18 = 228км/год,

W₂ = 310 – 31,2 =278,8км/год,

W_ТВШ = 310 + 18= 328 км/год,

W_ВШЗ = 290 +18 = 308 км/год,

W₃ = 290 +18 = 308 км/год,

W₄ = 280 -31,2 = 248,8 км/год.

6. Визначення часу польоту по ділянках маршруту:

t₁ = [31,2·0.056]/ 328 = 0.0053год,

t₂ = 0.0044 +0.0062= 0.011год,

t_ТВШ = 4,9/328= 0,014год,

t₃ = 0,019+0,0013=0,0203год,

t_ГП = 0,013 + 0,0009 = 0,014год,

де - ∆t_УПР2 = 31,2*(0,0045+0,056)/278,8 = 0 ,0067год,

- ∆t_УПР3 = ( 18*(0,026+0,025+0,0263))/308=0,0045год.

- ∆t_УПРГП = ( 18*0,013)/250=0,0009год

t_2ШТ, t_3ШТ – штильовий час польоту на відповідних ділянках польоту:

7. Визначення вертикальної швидкості, чау зниження і відстані від ТВГ до точки приземлення:

V_В = 228 * 0,0524 = 12 км/год,

t_ПЛ = 0,472/12= 0,04 год,

S_ТВГ = 228 * 0,067 = 8,96 км.

8. Розрахунок курсових кутів точки траверзу ДПРМ, точок 3-го та 4-го розворотів:

ККР_ТР = 270° +6° = 276° ,

ККР_ТВШ = 125° + 6° = 131° ,

ККР₃ = 180° + 6° + 38° = 224°,

ККР₄ =270° + 8° + 4° = 282°

Де:

∆S₃ = 18·(0,026 + 0,025) = 0,918 км,

∆S₄ = -31,2·0,025 = -0,78м.

₃ = arctg (7000/(7900 + +918)) = 38°

₄ = arctg ((2.3 – 0.78)/(7.9 + 2.46)) = 8°

Висновок: Заходження на посадку - це найбільш складний і відповідальний

для екіпажу етап польоту. В цій частині я визначала: рубеж і час початку

зниження відповідно до схеми зниження і заходження на посадку, політ по

ділянках маршруту, момент початку четвертого розвороту, що забезпечує

вихід на передпосадкову пряму.

Висновок

У цій курсовій роботі я придбала практичні навички під час вирішення навігаційних завдань:

Розрахувала злітні характеристики ПК.

Розрахувала:

• безпечну абсолютну висоту польоту по ППП (ПВП) при польотах на або нижче абсолютної висоти переходу;

• найнижчий ешелон польоту по маршруту;

• атмосферний тиск приведений до тиску на рівні моря на аеродромах вильоту та посадки;

• мінімальну безпечну висоту для польотів в районі аеродрому;

• висоту кола польотів над аеродромом.

Виконала попередній розрахунок навігаційних елементів польоту.

Розрахувала місце зустрічі з темрявою та час польоту вночі.

Розрахувала необхідну кількість палива на політ та рубіж повернення.

Для аеродрому призначення розрахувала елементи схеми заходу на посадку по МПМ.