10.Сутність і структура економічної системи.

Саме поняття "економічна система" в науковій літературі використовується недавно. Воно прийшло на зміну терміну "спосіб виробництва". Тому між ними ставиться знак рівності, розглядають їх як синоніми. Це зумовлено тим, що економічна система інтегрує в собі всі компоненти, які належать і способу виробництва. Це продуктивні сили, виробничі відносини, господарський механізм і форми економічних зв'язків. Кожний із них є складним утворенням, певною підсистемою, що взаємодіють між собою. Але вони не дають вичерпної характеристики конкретної економічної системи.

Поняття "економічна система", як і її складові компоненти, за своєю суттю значно глибше. Це не просто цілісна сукупність економічної структури виробництва, за якою стоять предмети і засоби праці, технологія, інформатика, організація тощо (рис. 3.1; 3.2).

Економічна система не може існувати без суб'єктивного чинника, тобто без людей з їхніми цінностями (переконаннями), що впливають на стосунки індивідів, відповідним менталітетом, який відрізняє один народ від іншого, посилює (або зменшує) значення національних традицій при виборі моделі соціального розвитку держави. Не випадково людину називають основною продуктивною силою. Західні вчені виробили навіть методику вивчення внеску майже кожного елемента економічної системи у створенні матеріальних благ. Вони досліджують навіть природні задатки і соціальні фактори людини (рівень її освіти, кваліфікації, психологічну поведінку в екстремальних ситуаціях тощо) і доходять висновку про визначальну роль людини (порівняно із сучасною наукою, технікою, технологією та ін.) у цьому процесі. Тому, як підкреслюють західноєвропейські науковці, економічні системи є недосконалими, недостатньо організованими і антигуманними в тих країнах світу, де люди неспроможні розвивати свої здібності і реалізовувати себе як особистість. Це по-перше. Подруге, до складу продуктивних сил входять не тільки люди, а й продукти їхньої інтелектуальної діяльності (наука і технологія). По-третє, невід'ємною складовою економічної системи є природне середовище, яке перетворюють люди. Безумовно, структурні ланки, що утворюють економічну систему, з одного боку, досить неоднорідні, а з другого - динамічні, мінливі. Вони поєднують у собі загальні та специфічні, основні і похідні, нові та відмираючі, перехідні та проміжні форми, кожна з яких функціонує за загальною для всієї системи і водночас власною логікою розвитку.

Основні цілі економічної системи визначаються тими цінностями, які сформувалися й утвердилися в суспільстві. Вони можуть бути пов'язані не тільки з критеріями економічної ефективності, а й з політикою, релігією, ідеологією, забезпеченням економічного й політичного суверенітету тощо.

Фундаментальні цілі економічної системи:

- економічне зростання як запорука досягнення загального добробуту;

- повна зайнятість робочої сили й повне використання природних ресурсів і капіталу;

- макроекономічна (фінансова) стабільність;

- зовнішньоекономічна торгівля;

- економічна свобода;

- економічна безпека і захищеність;

- економічна справедливість;

- економічна ефективність.

Основні економічні цілі по-різному реалізуються в різних економічних системах, які сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку.