- •1. Техніко-економічне обгрунтування
- •2. Вихідні дані на проект
- •3. Визначення площі камер холодильника
- •4. Будівельні конструкції та ізоляційні матеріали
- •5. Розрахунок ізоляції
- •6. Тепловий розрахунок
- •6.3 Теплопритоки від вантажів при термічній обробці
- •7. Вибір та обгрунтування системи охолодження
- •8. Розрахунок і підбір основного обладнання
- •8.3. Побудова циклу холодильної машини
- •8.7. Розрахунок і підбір конденсаторів
- •9. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •Складання та опис схеми холодильної установки
- •Розрахунок фундаменту
- •12. Монтаж холодильної установки
- •13. Експлуатація холодильної установки
- •14. Ремонт холодильної установки
- •16.Охорона праці та техніка безпеки
- •18. Економічна частина
- •18.1 Плановий виробіток холоду
- •18.2 Виробничі інвестиції
- •18.3 Чисельність працівників
- •18.4 Заробітна плата
- •18.5 Собівартість продукції
- •Розрахунок кошторису цехових витрат.
- •18.6 Показники економічної ефективності
7. Вибір та обгрунтування системи охолодження
Після визначення теплового навантаження на компресори і камерне устаткування вибирається система охолодження. Вибір системи охолодження має важливе значення при підборі обладнання холодильника.
Проектується система централізованого холодопостачання з розміщенням у загальному машинному відділенні компресорів, що працюють на різні температури кипіння. Для охолодження продуктів вибирається система безпосереднього охолодження, в якості холодильного агенту приймаємо фреон (R407c). Тому що вона найбільше економна та має переваги перед аміачною:
- аміак володіє високою токсичністю (вважається, що гранично допустима концентрація аміаку в робочих приміщеннях повинна бути не вище 20 мг/м3, однак навіть при більш слабкої концентрації характерний запах аміаку в разі його появи викликає сильну паніку; при більш високих концентраціях з'являються серйозні утруднення дихання аж до задухи; смертельна концентрація аміаку - 30 г/м3);
- є вибухонебезпечним (при концентрації в повітрі 200-300 г/м3 виникає загроза мимовільного вибуху; температура самозаймання дорівнює 650°С);
- створює небезпеку опіків при розчиненні у воді, оскільки цей процес супроводжується виділенням значної кількості тепла;
- має високу температуру нагнітання при стисненні в холодильних компресорах.
Вибираємо прилади охолодження використовуємо повітроохолоджувачі, які забезпечують інтенсивну циркуляцію повітря холодильника.
Холодильні установки будуть двох типів :
- Одноступенева: для камери зберігання консервів, харчоконцентратів та експедиції , якій відповідає t0 кипіння -15 0С;
- Двоступенева: для камер зберігання та доморозки м’яса, якій відповідає t0 кипіння –40 0С.
8. Розрахунок і підбір основного обладнання
8.1. Розрахунок холодопродуктивності компресора.
Холодильне обладнання підбирають в залежності від теплового розрахунку, що облікує всі види теплопритоків в холодильній камері. Навантаження на камерне обладнання підбирають по сумі всіх теплопритоків ΣQ(в кВт) в дану камеру.
Компресори підбирають на групу камер,що мають приблизно однакові температури. Навантаження на компресор складається зі всіх видів теплопритоків, але обліковувати їх можна частково, в залежності від типу холодильника. Теплокритоки від огородження для розрахунку навантаження на компресор приймаються 80-90% від найбільших значень. Тобто притоки від вентиляції приймають за 100% навантаження на компресори від експлуатаційних теплопритоків приймаються на 50-70% від максимальних значень.
8.1.1. Холодопродуктивність компресора визначається по формулі:
(8.1.)
де: К – коефіцієнт, що враховує витрати в трубопроводах і апаратах холодильної установки. Для системи безпосереднього охолодження К = 1,05 для розсільного охолоджувача К = 1,10;
В – коефіцієнт робочого часу роботи обладнання. Для малих підприємств В =0,7; для середніх В = 0,8; для великих В = 0,9.
– сумарне
навантаження на компресор для групи
камер, що мають одну температуру кипіння.
Q0-15=
=373,47кВт
(8.2.)
Q0-40=
=135,28кВт
(8.3.)
8.2 Визначення робочих режимів холодильної установки.
8.2.1. Температура кипіння t0, С0 в установках розраховується згідно рекомендацій ([1] с. 70-72), ([2] с. 86-88).
t0 = tкр – (10 ÷ 15) 0С, (8.4.)
8.22 Вибір температурного режиму конденсатора зводиться до визначення температури води, що входить в конденсатор, tв1, 0С, що виходить з конденсатора, tв2 , 0С, і температури конденсації tк , 0С.
tв1 = tм.т. + (3 ÷ 4) 0С, (8.5)
де tм.т - температура мокрого термометра , 0С, визначається по d-і діаграмі вологого повітря (див. розділ 1).
Температура конденсації
tк = tв2 + (2 ÷ 4) 0С, (8.6)
8.2.3. Температура переохолодження холодоагенту перед регулюючим вентелем:
t п.о. = tв + (3 ÷ 5) 0С, (8.7)
8.2.4 Температуру всмоктуючих парів, tвс , 0С приймають:
в фреонових машинах з одноступеневими компресорами:
tвс = t0 + (5:10) 0С (8.8)
в фреонових машинах з двоступеневими компресорами
tвс = t0 + (10:15) 0С (8.9)
8.2.5 Тиск у проміжної визначається за формулою:
,
МПа (8.10)
де: Рк – тиск конденсації, Мпа;
Ро – тиск кипіння, Мпа.
По таблицям насичених парів визначається проміжна температура tпр, яка відповідає Рпр.
8.2.6. Температура рідкого хладоагенту в змієвику проміжного сосуду визначається за формулою ([2] с. 86).
(8.11)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.1
Таблиця 8.1
Температурний режим, С0, t0 |
tвс 0С |
tв1 0С |
tв2 0С |
tк 0С |
tп 0С |
tзм 0С |
tпр 0С |
tм. 0С |
Ро МПа |
Рк МПа |
Рпр МПа |
|
|
|
- 15 |
-15 |
25 |
30 |
34 |
30 |
|
|
23 |
0,31 |
1,41 |
|
|
|
4,5 |
- 40 |
-30 |
25 |
30 |
34 |
28 |
23 |
-7 |
23 |
0,07 |
1,41 |
0,26 |
3,5 |
5,5 |
19 |
