- •Предмет аналітичної хімії, структура, класифікація видів аналізу. Класифікації методів аналізу.
- •Характеристики методів аналізу: точність, границя визначення, діапазон вимірюваних концентрацій, чутливість та інші.
- •Мета якісного аналізу. Якісні реакції “мокрим” і “сухим” шляхом. Вимоги до аналітичних реакцій, які застосовуються в якісному аналізі.
- •Усунення впливу сторонніх йонів. Маскування. Маскуючі речовини.
- •Маскування
- •Розділення осадженням. Систематичний та дробний аналіз. Аналітичні класифікації катіонів і аніонів. Групові реагенти. Аналітичні групи.
- •Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів
- •2 Група
- •Кислотно-лужна система якісного аналізу катіонів. Характерні реакції катіонів 1-6 аналітичних груп.
- •Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів
- •3 Група
- •4 Група
- •Органічні реагенти, які застосовуються в хімічному аналізі.
- •Основні етапи аналізу. Відбір проб природних вод, атмосферного повітря, грунтів. Види проб: генеральна, середня, лабораторна.
- •Основні стадії підготовки проби до аналізу. Фактори, які впливають на вибір способу розкладу проби і переведення її в розчин. Підготовка проб природних вод, атмосферного повітря, грунту.
- •Сутність методу гравіметрії. Методи відгонки та осадження. Етапи гравіметричного визначення методом осадження. Форма осадження, гравіметрична форма, вимоги до них.
- •Утворення осадів. Процеси, які визначають розміри кристалів. Пересичення. Утворення кристалічних та аморфних осадів.
- •Умови отримання кристалічних та аморфних осадів. Оцінка методу гравіметрії та його застосування.
- •Застосування гравіметричного аналізу:
- •Причини забруднення осаду. Адсорбція, оклюзія, ізоморфне співосадження. Способи зменшення співосадження.
- •Пристрої та посуд для виконання гравіметричного аналізу
- •Сутність титриметричного аналізу. Титрування, титрант, вимоги до реакцій титрування. Класифікація титриметричних методів а) за способом виконання; б) за реакцією титрування.
- •Стандартні розчини в титриметрії. Способи приготування стандартних розчинів. Вимоги до стандартної речовини.
- •Способи визначення концентрації стандартних розчинів: молярна концентрація еквіваленту, титр, титр за речовиною, що визначається.
- •19. Кислотно-основне титрування. Титранти. Індикатори, вимоги до них. Показник індикатора. Вибір кислотно-основного індикатора. Оцінка методу, його застосування. Кислотно-основне титрування
- •2 Частина
- •1. Дати оцінку основним групам фізико-хімічних методів аналізу. Який виникає аналітичний сигнал в цих групах методів?
- •2. На конкретному прикладі охарактеризувати оптичні методи аналізу?
- •3. Пояснити природу електромагнітного випромінювання та сутність хвильових та квантових характеристик.
- •4. Пояснити природу монохроматичного та поліхроматичного світла.
- •5. Сформулювати, записати та пояснити основний закон поглинання світла.
- •6. Дати визначення оптичній густині та пояснити як вона залежить від концентрації розчину.
- •7. Рефрактрометричний метод аналізу
- •8. Поляриметричний метод
- •9. На прикладі пояснити сутність застосування методу калібрувального графіку для аналізу досліджуваної проби.
- •10. Проаналізувати вимоги до фотометричних реакцій? Навести приклади та пояснити з яких етапів складається визначення фотометричним методом?
- •11. Дати оцінку основним характеристикам і закономірностям люмінесценції та вказати основну вимогу до зовнішніх джерел випромінювання люмінесценції?
- •12. Вказати та проаналізувати особливості якісного та кількісного спектрального аналізу.
- •13. Обґрунтувати можливість застосування методу атомно-абсорбційної спектроскопії для якісного та кількісного аналізу.
- •14. Охарактеризувати електрохімічні методи аналізу та вказати який аналітичний сигнал фіксують в електрохімічних методах?
- •15. Проаналізувати особливості сфер застосування фізико-хімічних методів аналізу.
19. Кислотно-основне титрування. Титранти. Індикатори, вимоги до них. Показник індикатора. Вибір кислотно-основного індикатора. Оцінка методу, його застосування. Кислотно-основне титрування
Методи кислотно-основного титрування ґрунтуються на протолітометричній реакції:
Н3О++ОН−=2Н2О або Н++ОН−=Н2О
та використовуються для кількісного визначення кислот (алкаліметрія), основ
(ацидиметрія), солей, а також їх сумішей. В якості робочих розчинів частіше всього
використовують розчини кислот HCl, HNO3, H2SO4 та лугів NaOH, KOH. В якості
стандартних речовин для встановлення титру кислот використовують тетраборат
натрію (буру) Na2B4O7 ·10H2O або безводний карбонат натрію (соду). Для
встановлення титру лугів використовують щавлеву кислоту H2C2O4·2H2O або
янтарну кислоту H2C4Н4O4.
Використовується два основних способи приготування титрованих розчинів.
За першим способом точну наважку стандартної речовини, або точний об’єм більш
концентрованого розчину переносять в мірну колбу, розчиняють та доводять до
мітки, фіксуючи об’єм за нижнім меніском. За другим способом точну
концентрацію розчину визначають при титруванні його стандартним розчином з
точно відомою концентрацією. На практиці зазвичай поступають таким чином.
2 Частина
1. Дати оцінку основним групам фізико-хімічних методів аналізу. Який виникає аналітичний сигнал в цих групах методів?
Найбільшого практичного значення набули такі фізико-хімічні методи :
а) оптичні методи аналізу (атомно-абсорбційний, емісійний спектральний, люмінесцентний, фотометричний аналізи). Ґрунтуються оптичні методи аналізу на вимірюванні ефектів, які спостерігаються при взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням;
б) електрохімічні методи (вольтамперометрія, потенціометрія, кондуктометрія, кулонометрія) ґрунтуються на вимірюванні електропровідності, електродних потенціалів, сили струму, кількості електрики;
в) хроматографічні методи (це газова та газорідинна хроматографія, рідинна розподільча хроматографія, тонкошарова, іонообмінна) ґрунтуються на розподіленні близьких за властивостями рідких і газоподібних сумішей завдяки різній сорбції їх компонентів в динамічних умовах;
г) кінетичні методи ґрунтуються на вимірюванні швидкості реакції і використанні її величини для визначення концентрації речовин.
При проведенні фізико-хімічного аналізу використовується два основних прийоми:
І) Метод титрування (тобто метод непрямого визначення), який ґрунтується на вимірюванні інтенсивності аналітичного сигналу І в ході титрування та побудові кривої титрування в координатах І=f(V), де V – об’єм титранту, мл. За кривою титрування знаходять точку еквівалентності;
ІІ) Метод прямих вимірювань ґрунтується на аналізі залежності аналітичного сигналу від природи та концентрації речовини, яка аналізується (довжина хвилі спектральної лінії в спектроскопії, потенціал на півхвилі в полярографії).
При якісному аналізі спостерігають сигнал, а при кількісному – вимірюють інтенсивність сигналу.
Найчастіше залежність інтенсивності аналітичного сигналу (I) від концентрації речовини виражається простим лінійним співвідношенням:
І =АС (1)
де, А – константа;
С– концентрація.
