Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи

Ці програми можна поділити на кілька видів: детектори, доктори (фаги), ревізори, доктори-ревізори, фільтри й вакцини (імунізатори).

ПРОГРАМИ-ДЕТЕКТОРИ дозволяють виявляти файли, заражені одним з декількох відомих вірусів. Ці програми перевіряють, чи є у файлах на зазначеному користувачем диску специфічна для даного вірусу комбінація байтів. При її виявленні в якому-небудь файлі на екран виводиться відповідне повідомлення. Багато детекторів мають режими лікування або знищення заражених файлів. Варто підкреслити, що програми-детектори можуть виявляти тільки ті віруси, які їй "відомі". Деякі програми-детектори можуть набудовувати на нові типи вірусів, їм необхідно лише вказати комбінації байтів, властивим цим вірусам. Проте неможливо розробити таку програму, що могла б виявляти будь-який заздалегідь невідомий вірус.

ПРОГРАМИ-РЕВІЗОРИ мають дві стадії роботи. Спочатку вони запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків (завантажувального сектора й сектора з таблицею розбивки жорсткого диска). Передбачається, що в цей момент програми й системні області дисків не заражені. Після цього за допомогою програми-ревізора можна в будь-який момент зрівняти стан програм і системних областей дисків з вихідним. Про виявлені невідповідності повідомляється користувачеві.

Останнім часом з'явилися дуже корисні гібриди ревізорів і докторів, тобто ДОКТОРИ-РЕВІЗОРИ - програми, які не тільки виявляють зміни у файлах і системних областях дисків, але й можуть у випадку змін автоматично повернути їх у вихідний стан. Такі програми можуть бути набагато більше універсальними, чим програми-доктори, оскільки при лікуванні вони використають заздалегідь збережену інформацію про стан файлів й областей дисків. Це дозволяє їм виліковувати файли навіть від тих вірусів, які не були створені на момент написання програми.

Але вони можуть лікувати не від всіх вірусів, а тільки від тих, які використають "стандартні", відомі на момент написання програми, механізми зараження файлів.

Існують також ПРОГРАМИ-ФІЛЬТРИ, які розташовуються резидентно в оперативній пам'яті комп'ютера й перехоплюють ті звертання до операційної системи, які використаються вірусами для розмноження й нанесення шкоди, і повідомляють про їх користувача. Користувач може дозволити або заборонити виконання відповідної операції.

Деякі програми-фільтри не "ловлять" підозрілих дій, а перевіряють викликувані на виконання програми, на наявність вірусів. Це викликає вповільнення роботи комп'ютера.

Однак переваги використання програм-фільтрів досить значні - вони дозволяють виявити багато вірусів на самій ранній стадії, коли вірус ще не встиг розмножитися й що-небудь зіпсувати. Тим самим можна звести збитки від вірусу до мінімуму.

ПРОГРАМИ-ВАКЦИНИ, або ІМУНІЗАТОРИ, модифікують програми й диски таким чином, що це не відбивається на роботі програм, але той вірус, від якого виробляється вакцинація, уважає ці програми або диски вже зараженими. Ці програми вкрай неефективні.

Питання №25