Питання 21
1)Пояснити призначення панелі керування та роботи з нею.(зошит)
Питання 22
1)Програми навігатори. Призначення та можливості. Мій ПК. Провідник. Файлові менеджери.
iGO — лінійка програм для GPS-навігації, розроблена компанією NNG (попередня назва — Nav'N'Go). На ринку доступні версії під Windows CE, Windows Mobile, Apple iOS та Android. У програмі використовуються карти компаній Tele Atlas та Navteq, та локальних розробників, зокрема, по Україні — Карт Бланш Україна.
2)Призначення та можливості
Навігація «від дверей до дверей» по 70 країнах світу
Розрахунок маршруту до точки призначення та його перерахування при відхиленні від обраного шляху
Розрахунок маршруту з кількома проміжними точками (крім версії iGO Amigo)
Пошук точок POI (об'єктів інфраструктури) за адресою, назвою, відстанню від обраної точки на карті
Інтуїтивно зрозумілий користувацький інтерфейс
Голосові підказки більш ніж 40 мовами
Тривимірне зображення рельєфу, дорожніх розв'язок, будівель та орієнтирів (починаючи з версії iGO8)
Підтримка служби TMC (у країнах Західної Європи)
3)Мій ПК
Мій комп’ютер – це своєрідний файловий менеджер, що забезпечує роботу користувача з файлами, папками, дисками.
Для запуску додатка клацніть двічі по піктограмі Мой компьютер на робочому столі або в меню Пуск.
Вікно Мій комп'ютер відкриває доступ до пристроїв, що працюють з дисками і флеш-пам'яттю. Кожен з них має своє ім'я, яке, як правило, складається з великої літери англійського алфавіту і двокрапки після неї.
Більша частина інформації зберігається на вінчестері. Вінчестер має ім'я С:. Якщо на комп'ютері встановлено кілька вінчестерів, або один вінчестер поділений на частини, то їхніми іменами будуть D:, Е:, F:,...
Літери А: та В: призначені для імен дисководів — пристроїв, що працюють з дискетами. Такий пристрій, як правило, на комп’ютері один, і відповідно використовується лише літера А:.
Крім того, комп'ютер має СD-дисковод або DVD-дисковод – пристрої, призначені для роботи з дисками.
Також до сучасних комп'ютерів може бути під'єднана спеціальна «швидка» зовнішня пам'ять — флеш-пам'ять. Крім звичайної флеш-пам'яті, до комп'ютераможна під'єднати пам'ять цифрового фотоапарата, відеокамери, цифрового плеєра тощо.
Щоб переглянути вміст об’єкта у вікні «Мій комп’ютер», потрібно, як і при роботі з об’єктами в інших вікнах, вибравши вказівником миші необхідний значок та двічі клацнувши ліву кнопку. Кожна папка і кожний файл мають своє ім'я.
Для виходу
з папки користуються кнопкою
.
Для зручності перегляду інформації про панки і файли використовується меню Вигляд. В ньому можна встановити режими показу значків, папок і файлів: Ескіз сторінок, Плитка, Значки, Список, Таблиця.
Меню Упорядкувати значки дозволяє вибрати один з наступних методів упорядкування: Ім'я, Розмір, Тип, Змінено. Це означає упорядкування за алфавітом, розмірами, типам и, або датою створення чи поновлення. Тип файлу вказує, що є вмістом цього файлу. Це може бути текстовий документ, малюнок, електронна таблиця тощо.
4)Провідник
Провідни́к Windows (англ. Windows Explorer) — програма Explorer.exe, навігаційний файловий менеджер, міститься у каталозі операційної системи Windows. Вперше з'явився у Windows 95. Для перегляду файлів, тек, периферійних пристроїв можна використовувати Провідник, який відображає ієрархічну структуру файлів, тек і дисків на комп'ютері. У ній також відображаються підключені диски. За допомогою Провідника можна копіювати, переміщати і перейменовувати файли, теки, а також виконувати їх пошук. Наприклад, можна відкрити теку, що містить файл, який вимагається скопіювати або перемістити, а потім перетягнути його в іншу теку або помістити на інший диск.
5) Файловий менджер
Фа́йловий ме́неджер — комп'ютерна програма, що надає інтерфейс користувача для роботи з файловою системою та файлами.
Дозволяє виконувати найчастіші операції з файлами: створення, відкриття/програвання/запуск/перегляд, редагування, переміщення, перейменування, копіювання, вилучення, зміну атрибутів та властивостей, пошук файлів та призначення прав.
Існує два види файлових менеджерів — навігаційні та ортодоксальні. Основна їх відмінність одне від одного — у ортодоксальних є дві панелі, реалізовано відповідну модель роботи.
Питання 23
1) Обґрунтувати правила роботи з програмою перевірки дисків Scandisk(зошит).
Питання 24
1) Пояснити правила роботи з програмою дефрагментації дисків Defrag(зошит).
Питання 25
1) Пояснити правила форматування дискет та визначення вільного місця на диску(зошит).
Питання 26
1) Пояснити правила роботи з архіватором WinRar (створення, тестування архіву, добування та знищення файлів з архіву)(зошит).
Питання 27
1) Пояснити правила роботи з архіватором WinZip (створення, тестування архіву, добування та знищення файлів з архіву)(зошит).
Питання 28
1)Дати оцінку антивірусним програмам. Проаналізувати їх застосування до перевірки об’єктів файлової системи на наявність вірусу.
Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.
Методи знаходження вірусів
Антивірусне програмне забезпечення зазвичай використовує два різних методи для виконання своїх задач:
Перегляд (сканування) файлів для пошуку відомих вірусів, що відповідають визначенню в словнику вірусів.
Знаходження підозрілої поведінки будь-якої з програм, що схожа на поведінку зараженої програми.
Класифікувати антивірусні продукти можна відразу за кількома ознаками, таким, як: використовувані технології антивірусного захисту, функціонал продуктів, цільові платформи.
Відповідність визначенню вірусів в словнику
При цьому методі антивірусна програма під час перегляду файлу звертається до словника з відомими вірусами, що складений авторами програми-антивірусу. У разі відповідності якоїсь ділянки коду програми, що проглядається, відомому коду (сигнатурі) вірусу в словнику, програма-антивірус може виконувати одну з наступних дій:
Видалити інфікований файл
Відправити файл у карантин (тобто зробити його недоступним для виконання, з метою недопущення подальшого розповсюдження вірусу).
Намагатися відтворити файл, видаливши сам вірус з тіла файлу.
Хоча антивірусні програми створені на основі пошуку відповідності визначенню вірусу в словнику, за звичайних обставин, вони можуть досить ефективно перешкоджати збільшенню випадків зараження комп'ютерів, автори вірусів намагаються триматися на півкроку попереду таких програм-антивірусів, створюючи «олігоморфні», «поліморфні» і, найновіші, «метаморфічні» віруси, у яких деякі частини шифруються або спотворюються так, щоб неможливо було знайти спільне з визначенням в словнику вірусів.
Підозріла поведінка програмних забезпечень
Антивіруси, що використовують метод знаходження підозрілої поведінки програм, не намагаються ідентифікувати відомі віруси, замість цього вони стежать за поведінкою всіх програм. Якщо програма намагається записати якісь дані в файл, що виконується(exe — файл), програма-антивірус може зробити помітку цього файлу, попередити користувача і спитати, що треба зробити.
На відміну від методу відповідності визначенню вірусів в словнику, метод знаходження підозрілої поведінки дає захист від абсолютно нових вірусів, яких ще немає в жодному словнику вірусів. Однак треба враховувати, що програми, побудовані на цьому методі, видають також велику кількість помилкових попереджень. Програми класу Firewall давно мали в своєму складі модуль знаходження підозрілої поведінки програм.
Емуляція
Деякі програми-антивіруси намагаються імітувати початок виконання коду кожної нової програми, що викликається для виконання, перед тим, як передати їй керування. Якщо програма використовує код, що змінюється самостійно, або проявляє себе як вірус (тобто починає шукати інші exe-файли, наприклад), — така програма буде вважатися шкідливою (здатною нашкодити іншим файлам). Однак цей метод також має велику кількість помилкових попереджень.