42.Форми майбутнього часу .

Старослов'янська мова мала досить розвинену систему форм майбутнього часу, які за значенням поділялися на абсолютні та відносні; за будовою — на прості та складені. А б с о л ю т н і фо рми — простий майбутній та

І майбутній; в і д н о с н і — майбутній у теперішньому,передмайбутній, майбутній у минулому.Пр о с т а форма — простий майбутній; с к л а д е ні — / майбутній, майбутній у теперішньому, передмайбутній,майбутній у минулому.

Аб с о л ю т н і форми

Простий майбутній час. Ця форма була головним засобом вираження майбутнього абсолютного у старослов'янській мові. Вона передавалас особовими формами дієслів теперішнього часу. Напр.; начьнж, кої^пліж, возьлік. Лише одне дієслово вити мало специфічні форми простого майбутнього, але ці форми майбутнього часу мали особові закінчення і основу теперішнього часу за типом дієслів І класу. У старослов'янській мові дієслово к'ьіти мало таку парадигму простого майбутнього.

І майбутній час. За будовою І майбутній час — аналітична форма, яка утворювалася поєднанням особової форми теперішнього часу допоміжного дієслова н м а т н та інфінітива. Порядок елементів при побудові І майбутнього довільний, у реченні вони могли навіть розділятися іншими словами.

Ві дн о с н і форми

Майбутній у теперішньому

Аналітична часова форма, яка утворюється поєднанням особової форми теперішнього часу допоміжного дієслова хотіти та інфінітива.

Передмайбутній

Часова форма, яка вживалася дуже обмежено, за будовою аналітична і утворюється поєднанням особової форми простого майбутнього часу допоміжного дієслова Быти та активного дієприкметника минулого

часу на -л-. Цей дієприкметник змінюється за родами та числами, але не відмінюється за відмінками. Вживається у складних реченн5іх і означає майбутню дію, яка передує іншій майбутній дії. Ця форма пізніше стала одним із головних засобів вираження майбутнього часу в мовах південних і західних слов'ян; у східних слов'ян вона збереглася нині лише у південно-західних говорах української мови: буду робив, буду брав.

Майбутній у минулому

Аналітична форма майбутнього часу, яка виражається сполученням особової форми імперфекта (форми минулого часу) допоміжгого дієслова хотіти та інфінітива. Означає майбутню дію, що характеризується з погляду минулого.

43.Форми Теперішнього часу.

Форми теперішнього часу об'єднують тематичне дієвідмінювання (/— IV класи) та атематичне (У клас). У межах тематичного виділяються дві групи: першу складають дієслова І— III класів (І дієвідміна дієслів сучасної української мови), другу — дієслова IV класу (II дієвідміна).

з особливостей тематичного дієвідмінювання слід відзначити такі найголовніші: — задньоязикові г, к, х У позиції перед голосним переднього ряду -е- послідовно змінюються на шиплячі ж, м, ш: могл^ — можєшн; рекл — речеши; врьхж — Брьшєши;

— для дієслів III класу характерними були зміни приголосних, пов'язані з колишньою їх позицією перед *j: лъгаТ И — Лъжюс в, ПЛаКаТи — ПЛАЧЖ, Ж А Д А Т И — Ж АЖ Д К , М Є Т А Т И — М ЄШ Т юс в., ГыбАТИ — Г ыб Л Ж , КАПАТИ — КАПЛЖ; — у формі з ос. ОДН. і мн. замість форм на -тъ» деякі пам'ятки фіксують архаїчні закінчення -ть: и м а т ь , м о л и т ь (Супр.): — закінчення З ос. дв. -те поступово витісняється новим закінченням - т а , яке переважає у пізніших пам'ятках; дъвА бждетА: — інколи в пам'ятках спостерігається випадіння у словоформах закономірного -j- між голосними та їх взаємна асиміляція: п о з н а а т є замість позндктє; — поряд із закінченнями -тъ., -мъ» спостерігаються - t ы , -мы, які утворилися під впливом наступного слова, що починається на и - . Напр.: ...п о с т а в и т т »! и замість ПОСТАВИТъ И.