2.2. Кредитування сільськогосподарських корпорацій комерційними банками України
Важливою галуззю кредитування в Україні є галузь сільського господарство,тому, як наша держава відома для всієї Європи та інших країн світу як країна сільськогосподарського виробництва.
Як форма позики кредит відіграє важливу роль у процесі відтворення. Дослідження організаційних форм кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах набуває особливого значення. Специфіка сільськогосподарського виробництва визначає необхідність авансування коштів. Сьогодні короткостроковий кредит розглядається як важливе джерело збільшення оборотного капіталу. Він забезпечує безупинний і ефективний процес сільськогосподарського виробництва.
На відміну від інших галузей народного господарства аграрний сектор відчуває потребу в короткострокових кредитних ресурсах. Ця необхідність викликана сезонністю проведення робіт.
Таким чином, короткострокові кредити для сільськогосподарських товаровиробників залишаються найважливішим джерелом фінансування сезонних витрат.
Тому на нашу думку було важливим розглянути кредитування підприємств основним видом діяльності яких є виробництво сільгосппродукції, та діяльність в сфері сільського господарства. Проблеми становлення та розвитку кредитних відносин сільськогосподарських товаровиробників і банків висвітлені, зокрема, у працях В.Я. Амбросова, В.М. Алексійчука, М.Я.Дем’яненка, П.П. Лайка і багатьох інших учених. Водночас актуальним лишається подальший аналіз специфіки кредитування агросфери та удосконалення механізму її забезпечення, зокрема банківськими кредитними ресурсами.
Комерційні банки надають сільськогосподарським підприємствам в основному короткострокові кредити, які використовуються для поточного операційного забезпечення господарської діяльності. Недостатня доступність короткотермінових кредитів протягом усього виробничого циклу, особливо позик, які надаються без забезпечення або позик на придбання оборотних засобів, перешкоджає належному ресурсному забезпеченню багатьох товаровиробників, що є причиною низької врожайності культур в українських сільськогосподарських підприємствах, невисокого рівня їх доходів, низької якості продукції [29,236].
Найактивнішими банками-кредиторами аграрного сектору в Україні нині визнають Промінвестбанк, «Аваль», «Укрсоцбанк», «Надра», «Індекс-банк», «Укрексімбанк», «Приватбанк» та інші. Напрями кредитування агросфери визначаються головними потребами її розпитку, насамперед необхідністю оновлення спеціальної техніки то сезонного поповнення інших видів виробничих ресурсів.
Кредитна підтримка банками суб’єктів господарювання сільського господарства у 2010 році залишалася слабкою. Упродовж року тривало скорочення заборгованості за кредитами у річному обчисленні. Додатний приріст спостерігався лише у грудні (2,0%). Проте порівняно з листопадом заборгованість зменшилася на 1,2% до 26,5 млрд. грн.
Висхідною динамікою характеризувалося кредитування аграріїв на строк понад 5 років та на строк від 1 до 5 років (приріст за рік відповідно 78,1 та 5,2%), що певною мірою стало результатом пролонгації раніше наданих кредитів. Заборгованість за короткостроковими кредитами у 2010 році так і не вийшла на рівень попереднього року. У грудні темпи її змін навіть знизилися до «мінус» 15,8% з «мінус» 14,0% у листопаді [30, 90].
Унаслідок дії обмеження на кредитування в іноземній валюті залишки заборгованості за кредитами в іноземній валюті за 2010 рік скоротилися на 24,3% до 6,2 млрд. грн., в той час як за кредитами у національній валюті за цей період зросли на 14,0% до 20,4 млрд. грн.
Складною залишалася ситуація з простроченої заборгованістю за кредитами, залишки якої на кінець року перевищували рівень 2009 року на 4,7% і становили 3,3 млрд. грн. За рік частка цієї заборгованості у загальному обсязі заборгованості за кредитами зросла з 9,8 до 14,8% [29, 238].
Достатній рівень ліквідності банків та обмеження кола позичальників агрохолдингами сприяли зниженню інтегрованої процентної ставки за кредитами для аграріїв (за рік на 4,4 процентного пункту до 14,7% річних). При цьому середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті упродовж року мала низхідну динаміку і скоротилася за рік на 7,4 процентного пункту до 15.8% річних. Вартість кредитів в іноземній валюті упродовж року коливалася навколо позначки 10.0% річних, і у грудні дорівнювала 9,7% річних, що на 1,4 процентного пункту нижче, ніж у відповідному періоді попереднього року.
У 2010 році збереглася значна диференціація процентних ставок за кредитами у національній валюті у регіональному розрізі. Спостерігалося зменшення розриву між мінімальною та середньою вартістю кредитів (з 7,5 у грудні 2009 року до 1,2 процентного пункту 2010 року), що свідчило про концентрацію кредитів у обмеженому колі надійних позичальників. Найдешевші кредити надавалися банками у регіонах з достатніми ресурсами та великими кредитоспроможними клієнтами (агрохолдингами), у таких як Миколаївська та Дніпропетровська області, м.Київ та Київська область. У грудні 2010 року процентна ставка за кредитами у національній валюті становила відповідно 13,5, 13,7 та 14,6% річних. Найвищою середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті була в Житомирській області – 26,2% річних [30,90].
У 2010 році відбувалось зменшення заборгованості за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям у річному обчисленні (додатного значення темп змін набув лише у грудні – 2,0%). Порівняно з листопадом заборгованість у грудні скоротилась на 1,2% до 26,5 млрд. грн. (рис. 2.3)
Рис. 2.3. Динаміка заборгованості за кредитами сільськогосподарським корпораціям за строками та видами валют
Переважно через пролонгацію раніше наданих кредитів, висхідною динамікою характеризувалося кредитування аграріїв на строк понад 5 років (приріст за рік 78,1%) та на строк від 1 до 5 років (приріст 5,2%). Темпи змін короткострокової заборгованості за кредитами залишалися від’ємними, а порівняно з відповідним періодом 2009 року у грудні навіть знизилися до «мінус» 15,8% з «мінус» 14,0% у попередньому місяці.
Одним із чинників скорочення короткострокового кредитування, і, насамперед, кредитування в іноземній валюті, стала дія обмеження на кредитування в іноземній валюті, запровадженого Національним банком України. У цілому за 2010 рік заборгованість за кредитами в іноземній валюті знизилася на 24,3%, в той час як за кредитами у національній валюті - зросла на 14,0%.
Динаміка нових кредитів у національній валюті у 2010 році характеризувалася висхідним трендом, який був обумовлений як низькою базою попереднього року, так і скороченням кредитування в іноземній валюті. Частка кредитів у національній валюті упродовж року була високою і на кінець грудня становила 83,0% (у грудні 2009 року 67,5%), або 3,3 млрд. грн. Середнє значення нових кредитів, наданих за останні 12 місяців, зросло за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року з 2,1 до 2,9 млрд. грн. [29,240].
Складною залишалася ситуація з простроченою заборгованістю за кредитами аграріям. Незважаючи на позитивний тренд щодо уповільнення темпів зростання такої заборгованості, сформований восени, рівень її на кінець року перевищував рівень 2009 року на 4,7% і становив 3,3 млрд. грн. За рік частка простроченої заборгованості у загальному обсязі заборгованості за кредитами зросла з 9,8 до 14,8%. За кредитами НФК цей показник зріс за рік з 11,3 до 13,1%.
Динаміка темпів змін в обчисленні місяць до місяця упродовж року була різноспрямованою. Найбільше скорочення спостерігалося у вересні (на 11,3%) та грудні (на 6,8%). Пожвавленню роботи з проблемною заборгованістю сприяло введення в дію Постанови Національного банку України № 424 від 13.10.2010 року, яка конкретизувала критерії можливості списання банками безнадійної заборгованості за кредитами. Крім того банкам був направлений лист Національного банку України №40-511/5841 від 08.12.2010 року з рекомендацією щодо завершення роботи із списання безнадійної заборгованості в строк до 30.12.2010 року.
Достатній рівень ліквідності банків та обмеження кола позичальників агрохолдингами сприяли збереженню низхідного тренду інтегрованої процентної ставки за кредитами для аграріїв (зниження за рік 4,4 процентного пункту до 14,7% річних). При цьому середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті упродовж року мала низхідну динаміку і скоротилася за рік на 7,4 процентного пункту до 15,8% річних. Вартість кредитів в іноземній валюті коливалася навколо позначки 10,0% річних, і у грудні дорівнювала 9,7% річних, що на 1,4 процентного пункту нижче, ніж у відповідному періоді попереднього року (див. рис. 2.4).
Рис. 2.4. Динаміка процентних ставок за кредитами не фінансовим корпораціям у цілому та сільськогосподарським корпораціям
Більшу частину 2010 року вартість кредитів сільгоспкорпораціям у національній валюті перевищувала аналогічний показник за кредитами не фінансовим корпораціям (НФК) у цілому. Зокрема, у грудні аграрії сплачували за користування кредитами у гривні у середньому на 1,3 процентного пункту більше, ніж НФК. За кредитами в іноземній валюті ситуація була протилежною: середня вартість таких кредитів для аграріїв, як правило, була меншою, зокрема, у грудні – на 1,0 процентного пункту [30,95].
Збереглася значна диференціація процентних ставок за областями. При цьому не відбулося скорочення розриву між максимальною та середньою ставкою по Україні. У грудні 2010 року він становив 10,4 процентного пункту проти 6,6 процентного пункту у грудні 2009 року (за кредитами у національній валюті). Водночас спостерігалося зменшення розриву між мінімальною та середньою вартістю кредитів. У грудні 2010 року цей показник, розрахований за кредитами у національній валюті, становив 1,2 процентного пункту, що на 6,3 процентного пункту менше, ніж у грудні 2009 року. Такі тенденції свідчать про зниження обсягів надання кредитів за вищими за середню по Україні процентними ставками, тобто скорочення кредитування малих та середніх сільськогосподарських корпорацій (див. рис. 2.5).
Рис.2.5. Процентні ставки за кредитами у національній валюті, надані сільськогосподарським корпораціям у 2010році, (за регіонами)
Найдешевші та найбільші за обсягом кредити надавалися банками у регіонах з достатніми ресурсами та великими кредитоспроможними клієнтами (агрохолдингами), у таких як Миколаївська та Дніпропетровська області, м.Київ та Київська область. У грудні 2010 року середня вартість кредиту у національній валюті у банках цих регіонів становила відповідно 13,5, 13,7 та 14,6% річних. Саме процентна політика цих банків визначала середню вартість кредитів для сільгоспкорпорацій у цілому по Україні. Найвищою середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті була в Житомирській області – 26,2% річних. При цьому обсяг коштів, наданих під таку ставку, становив лише 0,03% (1,0 млн.грн.) від загального обсягу кредитів, наданих депозитними корпораціями в Україні. Позитивною характеристикою кредитування аграріїв у 2010 році стало формування тенденції до скорочення частки банків Києва та Київської області у загальному обсязі кредитів, наданих сільгоспвиробникам. У грудні 2010 року порівняно з відповідним періодом попереднього року вона знизилася на 22,0 процентного пункту до 44,0%
Ситуація на ринку зерна в Україні у 2010 році характеризувалася наступними показниками.
За попередніми даними, у 2010 році індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2009 роком становив 99,0%. Індекс виробництва продукції рослинництва у 2010 році порівняно з 2009 роком становив 95,4%, в сільськогосподарських підприємствах – 93,3%, у господарствах населення – 97,1%. Валовий збір зернових культур становив 39,2 млн. т. Порівняно з 2009 роком виробництво зерна зменшилось на 14,8%, що зумовлено як скороченням площі збирання (на 5,8%), так і зниженням урожайності зернових культур (на 9,7%). На кінець року ціна 1 тонни пшениці м’якої першого класу дорівнювала 1810 грн.
З початку поточного маркетингового року з України експортовано 6,7 млн. т зерна, у т.ч. в рамках експортних квот – 1,5 млн. т. (За даними Міністерства аграрної політики та продовольства).
Підбиваючи підсумки, зазначимо: щорічне збільшення обсягів кредитів, наданих агросфері як на загальній, так і на пільговій основі, поки що не досить відчутно позначається на розвитку галузі. Причиною цього є не лише недостатні (порівняно з необхідними) масштаби кредитування, а й теперішній механізм надання кредитів аграріям та розподілу між ними коштів, які виділяються з бюджету на здешевлення банківських позик. Так, стабільно зростають кредитні ресурси, то надаються сільськогосподарським підприємствам, обсяги виробництва у яких, за даними офіційної статистики, становлять у середньому близько 40% від загального випуску галузі і є у півтори разу нижчими, ніж у господарствах населення. Випуск продукції останніми досить стійко зростає, за винятком неврожайних років. Водночас господарства населення практично не мають доступу до кредитів і як можуть розвішають виробництво, спираючись на власні незначні ресурси.
Недостатній позитивний вплив розширення банківського кредитування агросфери на розвиток її виробничої діяльності зумовлений також не завжди ефективним використанням виділених коштів, недоступністю державної підтримки для більшої частини сільськогосподарських товаровиробників унаслідок недосконалості сучасного механізму здешевлення кредитів.
Для забезпечення підвищення ріння економічної сталості агросфери необхідно насамперед передбачити розширення переліку напрямів цільового використання кредитів, здешевлених за рахунок бюджетних коштів. Зокрема, має бути забезпечена першочергова підтримка кредитування екологічно безпечних технології ведення сільськогосподарської діяльності, програм з відновлення природних ресурсів, розвитку сільських територій тощо.
Отож, було розглянуто основні тенденції банківського кредитування в Україні та його роль для суб’єктів господарювання в розрізі мікрокредитів та кредитів для сільськогосподарських підприємств. Незважаючи на стрімкий розвиток банківської сфери кредитування, залишається низка недоліків, які заважають задоволення умов кредитних відносин як для кредитора, так і для позичальника, для вирішення яких необхідні компромісні методи регулювання, в першу чергу засновані на міжнародному досвіді.