6) Поняття та система екологічного права України: місце екологічного права в національній системі права

Андрейцев:

Екологічне право – інтегрована правова спільність (комплексна галузь права, яка об’єднує еколого-правові норми, що регулюють екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації та захисту екологічних прав.

Шемшученко:

Екологічне право слід розглядати як галузь права, якою регулюються суспільсні відносини людей щодо користування природними ресурсами, охорони НПС, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічне право як галузь права складається з загальної та особливої частини. До останньої включають:

• природноресурсове право (земельне ,водне, лісове, гірниче або надрове, фауністичне, флористичне)

• природоохоронне право (природно заповідне, рекреаційне, щодо правових режимів місцевих оздоровчих санаторіїв)

• право екологічної безпеки.

Екологічне право як навчальна дисципліна складається з загальної, особливої та спеціальної частини.

Екологічне право як сфера наукових досліджень складається з ідей, концепцій та теорій.

Лекція 2. Екологічне право України як комплексна галузь права: загальна характеристика

1. Поняття та види екологічних відносин

2. Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних відносин

3. Субєкти та об’єкти екологічних відносин

4. Зміст екологічних відносин

5. Поняття і види об’єктів екологічного права

1) Поняття та види екологічних відносин

Екологічні відносини носять міжгалузевий характер і врегульовані не лише нормами екологічного права, але і нормами інших галузей:

• конституційне (забезпечує екологічну безпеку в аспекті реалізації повноважень органів)

• цивільне (договірне регулювання)

• зобов’язальне (відшкодування екологічної шкоди)

• господарське (договірна сфера, також обмеження діяльності господарюючих суб’єктів через їхню екологічну небезпечну діяльність)

• аграрне (якість, безпечність земель)

• кримінальне ( заходи кримінальної відповідальності щодо екологічних злочинів)

• адміністративне (сфера управлінських екологічних відносин )

• трудове (дисциплінарна відповідальність осіб, які є зобов’язаними забезпечувати облік)

• міжнародне публічне (участь україни в міжнародному співробітництві, забезпечення екологічної безпеки, вирішення глобальних проблем)

• міжнародне приватне (спільна діяльність з суб’єктами інших держав)

• космічне, медичне, ядерне право ( в стадії формування)

Екологічні відносини – відносини, що виникають між субєктами екологічного права з приводу використання природних ресурсів, їх охорони та відтворення, охорони навколишнього середовища та його окремих компонентів, екологічної безпеки людства та суспільства.

Поділяються на:

І.матеріальні та процесуальні

ІІ. За предметом регулювання:

• природо ресурсні

• природоохоронні

• антропоохоронні (природозахисні)

ІІІ. За правовими інститутами екологічного права:

• у сфері реалізації і захисту екологічних права громадян

• у сфері доступу до екологічної інформації

• у сфері реалізації права власності на природні ресурси

• у сфері права природокористування

• у сфері екологічного управління

• у сфері екологічного контролю

• еколого- економічні відносини у сфері обчислення екологічного податку

• у сфері забезпечення екологічної безпеки

• у сфері юридичної відповідальності

• природоохоронні

• у сфері використання природних ресурсів континентального шельфу

• у сфері забезпечення екологічної безпеки

2) Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних відносин

Підставами є юридичні факти та юридичні склади (юридичний склад – обєднання юридичних фактів).

3) Субєкти та об’єкти екологічних відносин

Суб'єкти екологічних правовідносин:

- держава,

- юридичні і фізичні особи,

- колективні утворення,

- органи держави,

- громадські організації,

- спільні підприємства,

- іноземні організації.

Об'єкти екологічних відносин: суспільні блага та цінності, що охороняються законом.

4) Зміст екологічних відносин

Зміст екологічних правовідносин складає сукупність прав та обов'язків суб'єктів екологічних правовідносин.

5) Поняття і види об’єктів екологічного права

Обєкт екологічного права – сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів, природних ресурсів, ландшафтів, природних і природно-антропогенних комплексів, екосистем та життя і здоровя громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства. (акад.. В. І. Андрейцев)

Приблизний перелік об’єктів наведений у ст.. 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Класифікація:

1. Диференційні – земля, надра, ліси, води, рослинний та тваринний світ, атмосферне повітря,

2. Інтеграційні – навколишнє природнє середовище, життя і здоровя людини

3. Комплексні об’єкти –

1. Природні комплекси і ландшафти – об’єкти і території природно-заповідного фонду

2. Природно-соціальні умови і процеси – курортні, курортно-оздоровчі зони

3. Виключна морська економічна зона і континентальний шельф

4. Природно-антропогенні зони

5. Зони надзвичайних екологічних ситуацій