2.3. Визначення первісної вартості придбаних основних засобів установи

Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або створення. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.

2.4. Нарахування амортизації по об’єктах основних засобів установи

Нарахування амортизації регламентується П(С)БО №7 (додаток), за якими амортизація – систематичнийрозподілвартості, яка амортизується,необоротних активів протягом строкуїхкорисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами, як прямолінійний, виробничий, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний, які детальніше представлені в додатку.

2.5. Поняття трудових ресурсів, їх склад, структура

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними та освітніми даними відповідають певній сфері діяльності.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (продукція, технологія, організація виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, характер ринку праці) факторів. Вплив зовнішніх факторів конкретизується, в параметрах макроекономічного характеру:

-кількість працездатного населення; його загальноосвітній рівень;

- пропозиція робочої сили; рівень зайнятості населення;

- потенційний резерв робочої сили.

Класифікація персоналу підприємства:

1)За характером участі в господарській діяльності:виробничий персонал;невиробничий персонал.

2) За характером функції, що виконує персонал підприємства:робітники (поділяються наосновні тадопоміжні); службовці; спеціалісти; керівники.

3) За професіями та спеціальностями:

Професія – це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність – виділяється в межах визначеної професії та характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності.

4) За рівнем кваліфікації:

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій визначеної складності.

Рівень кваліфікації, спеціалістів, керівників та службовців характеризується рівнем освіти та досвідом роботи на тій чи іншій посаді.

2.6. Штатний розпис фінансово-кредитноїустанови

Штатний розпис – це документ, що встановлює для даного підприємства структуру, штат і посадові оклади працівників і визначає, які посади займатимуть майбутні працівники, скільки необхідно робітників і яким буде розмір їхньої заробітної плати.

Типової форми штатного розкладу не існує. Єдиним документом, яким затверджена форма штатного розкладу, є наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 58. Приклад штатного розпису наведений у таблиці (додаток ).