5. Художній образ

У самому загальному сенсі образ - це чуттєве уявлення певної ідеї. Образами іменуються емпіричні сприймаються і справді чуттєві в літературному творі об'єкти. Це образи зорові (картини природи) і слухові (шум вітру, шелест очеретів). Нюхові (запахи парфумів, аромати трав) і смакові (смак молока, печива). Образи дотикові (дотику) та кінетичні (що мають відношення до руху). За допомогою образів письменники позначають у творах картину світу і людини; виявляють рух, динаміку дії. Образом також є якесь цілісне освіту; втілена в предметі, явищі чи людині думку. Художнім стає не всякий образ. Художність образу полягає в його особливому - естетичному - призначення.Він знімає красу природи, тваринного світу, людини, міжособистісних відносин; відкриває таємне досконалість буття. Художній образ призивається свідчити про прекрасне, яке служить загальному благу та затверджує світову гармонію. В аспекті структури літературного творіння художній образ - це найважливіший складовий елемент його форми. Образом іменується візерунок на «тілі» естетичного об'єкта; головна «передає» шестерня художнього механізму, без якої неможливий розвиток дії, розуміння сенсу. Якщо художній твір - основна одиниця літератури, то художній образ - основна одиниця літературного творіння. За допомогою художніх образів моделюється об'єкт відображення. Образом виражаються предмети пейзажу і інтер'єру, події і вчинки героїв. В образах проступає задум автора; втілюється головна, узагальнююча ідея. 

6. Навколишній світ як система образів

Навколишній світ як система образів Система образів худ. твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1.Образи дійових осіб, у залежності від виконувальними ними художніх функцій і місця яке вини замають у загальній картині зображувального, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи : а) образи осіб, що виступають у творі,як об`єкти розповіді (персонаж), б) образи осіб, що виступають у творі як суб`єкти розповіді ( герої які розповідають – оповідачі), в) образи осіб, що виступають у творі як суб`єкти розповіді і водночас як її об`єкти ( герої, що є учасниками тих подій про які вони розповідають – розповідачі). 2. Образ творця твору, суб`акта зображення (що вбирає в себе як суб`єктів, так і об`єктів розповіді, а також і всі інші образи твору – образ автора) 3. Образ адресата твору, суб`акта адресації, зображення звичайно називають образом читача. 4.образ природного оточення – пейзаж. 5. Образ речового оточенне - інтер`єр.

7. Образна картина твору

Образна тканина твору. Загальноприйнятим є визначання образу, яке дав в свій час Л. Тимофєєв: „ Образ – це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу і має естетичне значення”. Дане визначення як таке, що відображає естетичну суть образу Л. Тимофєєв протиставляє широковживаному, але термінологічно не конкретизованому визначенню образу, як узагальненого відображення дійсності у формі одиничного, індивідуального. Образом, нарешті, називають і весь твір в цілому, маючи на увазі при цьому насамперед спосіб специфічної смислової його організації, численні елементи якої , врешті-решт, виступають як видозмінювані форми прояву якогось єдиного смислового цілого. На питанні: де образ у творі? можна відповісти: всюди. Образність є взагалі буття худ. твору, його „матерія”. Характери героїв, сюжетні положення, композиційна будова мовлення, особливості мови, авторської та дійових осіб, вся ця видима плоть, „тканина” літературного тексту, модифікації образіу, його „перетворення”, форми, конкретні образи