18. Факт і його оцінка у журналістському творі

Факт (від лат. Factum – зроблене) – дійсна подія, явище, випадок [4].

Об’єктом журналістського відображення може бути як сама дійсність, так і соціальні явища, і процеси, і людина. Словом, у полі зору журналістів знаходиться різноманітний світ у всіх його проявах. Включаючись в процес пізнання дійсності, журналіст фокусує увагу на суспільно-значущих подіях. У самому акті вибору об'єкта пізнання, в специфіці його сприйняття, різних форм відображення, в оцінці та інтерпретації життєвої ситуації виявляється авторська позиція[1]. Тому, говорячи про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у факті, багато авторів сходяться на тому, що зміст факту – це об’єктивне відображення події, що знаходиться поза людською свідомістю, а форма, в якій здійснюється це відображення, суб'єктивна.

Отже факт, як явище дійсності, можна класифікувати наступним чином:

1. Факт як елемент дійсності.

2. Факт як елемент свідомості.

3. Факт як елемент тексту.

В першому випадку він – джерело інформації, об’єкт пізнання. В другому – він виявляється і засобом пізнання: ми користуємося ним приблизно так само, як моделями будь-якого із об’єктів реальності, розглядаючи їх з різних боків, спостерігаючи їх поведінку в різних умовах, і тим самим отримуємо додаткову інформацію, що наближає за змістом факт свідомості з фактом дійсності. В третьому випадку домінуючою функцією виявляється функція збереження інформації в матеріальній формі. При цьому факт зберігає і перші два ряди функцій: вони реалізуються при контакті тексту з аудиторією .

Для журналістів об'єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактів. А як же бути з авторськими коментарями, міркуваннями, думками? Якщо у хронікальній інформації необхідно обходитися без оціночних суджень, то в аналітичних та художньо-публіцистичних творах факти виступають або в якості ілюстративного матеріалу, або у вигляді опорних аргументів, що підтверджують ту чи іншу тезу. При цьому журналіст не тільки піддає факти всебічному аналізу, але і дає їм власне трактування і оцінку.

Оцінка факту в журналістському творі  Працюючи над текстом, журналіст систематизує і групує факти по відбиваним явищам, способам фіксування, типами опису, рівнем узагальненості. В аналітичному тексті він дає власну оцінку подіям і інтерпретує факти.  Факт у журналістиці - достовірне відображення фрагмента дійсності, що володіє реальною репрезентативністю. З його допомогою створюється модель дійсності. Використовуються різнорідні факти.  В якій мірі можна вірити фактичним даним? Для журналістів важливо:  • з яких джерел вони отримані;  • які цілі переслідували люди, які повідомили про них;  • чітко розрізняти факти науки і повсякденні факти.  Факти науки завжди засновані на численних емпіричних спостереженнях, експериментах, дослідах, вони являють собою підсумок узагальнених знань, вивірене наукове знання. В аналітичних та публіцистичних жанрах журналісти охоче звертаються до наукових даних. Використовуються відомості з соціологічних наук, експертні висновки, статистичні дані, результати експериментів. Вони залучаються в виді ілюстративного матеріалу.  Факт стає таким і виявляється доступним тільки у формі судження (висловлювання). Реальність існує незалежно від людини, а факт - ні. Людина виділяє в дійсності якийсь фрагмент, а в ньому - певний аспект (подія); потім він «перекладає» своє знання про дійсність (події) та «природний» мову, будує знання у вигляді судження про предмет, потім перевіряє, чи істинно дане судження або хибно («веріфіцірует» його). І тільки тоді - якщо виявиться, що судження істинно - те, що описано в цьому судженні, стає фактом. Судження може бути різним за змістом. Факт відповідає самим абстрактним за своїм характером суджень. Це інтерпретація подій, наш образ ситуації.Образ, який в результаті перевірки (верифікації) виявився істинним. Отже, факт може бути достовірним або недостовірним. Встановити факт, тобто зробити його достовірним, означає здійснити його верифікацію. Інше питання, що зробити це не завжди можливо, деколи доводиться пробиватися через оцінку і коментар автора. Достовірний факт-це судження про подію, що виявилося істинним в результаті його верифікації. Недостовірний факт - це судження про подію, верифікувати яке виявилося неможливим. Якщо судження в результаті верифікації виявилося помилковим, то про факт як такому взагалі не може бути й мови.  У події є тільки одна властивість або ознаку - того, що воно відбулося (або не сталося). Вибори, що відбулися губернатора - подія, суджень про яке може бути нескінченна безліч. Частина з них можливо верифікувати (перевірити); в процесі верифікації деякі з них не підтверджуються і виявляються помилковими, інші - справжніми, підтверджуються і тоді перетворюються на факти. Але є й оціночні судження - думки, які взагалі не можуть бути верифіковані. Вони оцінюють або сама подія, якої факт, тобто істинне судження про подію. Події оцінюються емоційно, факти - як правило, раціонально. Оцінки подій і фактів можуть бути незалежні один від одного. Суджень нерідко буває декілька, вони утворюють свого роду пучок ознак події. Останні повинні характеризувати та учасників події, і характер дії, і обставини, при яких відбувалася подія, зокрема його часові та просторові межі. Сукупність істинних суджень про подію, що утворюють завершений сюжет цієї події, може бути названа реальним фактом на відміну від окремо взятого істинного судження про цю подію - вербального факту. Для правильної кваліфікації суджень про ту чи іншу подію важливо враховувати цілісну структуру цієї події (реального факту, ситуації). Таку структуру вивчає особлива наукова дисципліна - теорія мовних актів, або мовна прагматика. У ній, зокрема, виділяються наступні важливі поняття: пресупозиція, мотивування, орієнтованість. Пресупозиції мовного акту - це характеристика ставлення мовця до ситуації спілкування. Наприклад, знання про ситуацію, в самому мовному акті прямо не виражене, а лише мається на увазі.  Мотивування мовного акту - один з видів пресуппозиції, а саме те, що змушує звернутися до події, чого хоче говорить. Орієнтованість мовного акту передбачає важлива відмінність його одержувача та аудиторії. Адресат - завжди конкретна особа, група, аудиторія.