Ризики факторингових операцій та методи їх мінімізації

Слід наголосити, що, незважаючи на наявність ринкових та кредитних ризиків у частині пропозиції послуг факторингу, необхідність їх подальшого розвитку обумовлена наявністю попиту на подібний інструмент отримання короткострокових капіталів з боку суб’єктів підприємницької діяльності. Зокрема, потенціал розвитку факторингових послуг – це весь ринок відстрочених платежів, а потенційні клієнти – це суб’єкти, що використовують продаж товарів і послуг із відстроченням платежу. Окрім того, перспективність розвитку факторингу в Україні обумовлюється такими обставинами:

по-перше, факторинг є більш ефективним засобом, аніж короткострокове кредитування, оскільки фінансування оборотного капіталу суб’єктів господарювання дозволяє банкам розширити клієнтську базу і збільшити прибуток, а їхнім клієнтам – знизити ризик при здійсненні розрахунків, підвищити ліквідність активів, платоспроможність і рентабельність;

по-друге, наявність достатньо високого потенціального попиту на цю послугу. Так, в умовах, що склалися у вітчизняній економіці, більшість підприємств виявилася неспроможною ефективно управляти дебіторською заборгованістю, зросла кількість боргових зобов’язань та погіршився стан розрахунків за ними. Тому суб’єкти господарської діяльності з метою поліпшення власного балансу, забезпечення ліквідності та пошуку необхідних грошових коштів переорієнтовуються із класичного банківського кредитування на факторингове обслуговування;

по-третє, використання факторингу як інструменту управління дебіторською заборгованістю є вигідним для кожної сторони факторингового договору (рис. 10):

Рис. 10. Конкурентні переваги послуги факторингу

Висновки

Факторинг доцільно розглядати як гнучкий інструмент у розрахунково-платіжних відносинах покупців та постачальників, який максимально враховує інтереси сторін і є перспективним напрямом розвитку як для фінансово-кредитних інституцій, що ним займаються, так і для їхніх клієнтів. Факторинг – це особливо вигідна для підприємств малого й середнього бізнесу форма фінансування, що дає змогу керівництву і працівникам сконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку. Він прискорює одержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості і знижує витрати з ведення рахунків. Факторинг дає гарантію платежу і рятує постачальників від необхідності брати додаткові й дуже дорогі кредити в банку. Все це сприятливо впливає на фінансове становище підприємств.

Значення міжнародного факторингу для України зростає у зв’язку зі збільшенням зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами. В Україні існує великий потенціал для розвитку факторингу у сфері зовнішньої торгівлі. Більше того, широке застосування українськими підприємствами факторингу здатне покращити становище України як експортера на міжнародній арені.

Розвиток факторингу сприятиме економічному зростанню, адже він забезпечує вищий рівень платоспроможності підприємств і збільшення обсягів продажу за рахунок можливості відстрочення платежу.

Підсумовуючи, варто також зазначити, що цей фінансовий інструмент має значно більше позитивного, ніж негативного, особливо це стосується торгових підприємств, де питання достатності оборотних коштів є дуже актуальним. Багато таких підприємств вирішує дилему: або залучення нових покупців, стимулюючи їх вигідними умовами товарного кредиту, або підтримка оборотних коштів на належному рівні. У цій ситуації факторинг є оптимальним рішенням. Це також стосується і потужних виробників, де проблема реалізації є на передньому плані.

Основними стримуючими факторами, які впливають на розвиток ринку факторингових послуг в Україні, є:

– недостатній практичний досвід проведення факторингових операцій;

– висока вартість факторингових операцій;

– жорсткі вимоги фактор-фірми до підприємств - постачальників (клієнтів) та підприємств-покупців (дебіторів);

– домінування банків, для яких факторинг є лише додатковою операцією, тоді як для факторингових компаній – цей вид операцій є профільним;

– неврегульованість законодавчо-нормативної бази;

– відсутність єдиного законодавчого акту щодо регулювання факторингових операцій.

З огляду на наявність потенціалу активізації послуг факторингу в Україні з позицій попиту на них слід забезпечити необхідні умови розвитку факторингових послуг:

по-перше, виходячи із високої ризикованості факторингової послуги, необхідно розробити загальну систему оцінки ризиків компаній та діагностики ефективності операцій факторингу фінансовими установами на основі наукового підходу;

по-друге, привести у відповідність вітчизняне законодавство, що регулює відносини у сфері факторингового обслуговування. Удосконалення законодавчого регулювання факторингу потрібно здійснити на державному рівні в рамках реформування податкового, господарського, банківського, цивільного законодавства, уточнення визначення факторингу, врегулювання розбіжностей у законодавчому визначенні цього виду фінансової операції;

по-третє, знизити відсоток переуступлення боргу, котрий сьогодні застосовують вітчизняні банки в тарифах за факторингове обслуговування. Саме через високу вартість факторингових послуг підприємства за нестачі обігових коштів віддають перевагу класичному короткостроковому кредитуванню, де вартість є нижчою.

Також для розвитку ринку факторингових послуг в Україні пропонується:

– урегулювати законодавчо-нормативну базу шляхом прийняття закону «Про факторинг»;

– підвищити кваліфікацію працівників щодо проведення факторингових операцій;

• підтримка учасників факторингового бізнесу;

• поширення факторингу серед малого та середнього бізнесу;

– обізнаність з факторингом, як фінансовим інструментом по різних регіонах країни;

– підтримка розвитку факторингових компаній, для яких цей вид операцій є профільним, за участю держави.