- •Магістерська робота 05.01.06. – мр. 244 «с» 2014.02.05. 048 пз Мовчан Денис Вікторович 2014 р.
- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни навчально-науковий інститут бізнесу економічний факультет
- •1.1.Принципи та методи формування цін на сільськогосподарську продукцію.
- •1.2. Цінове регулювання на аграрному ринку.
- •1.3. Механізм біржового ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.
- •2.1. Аналіз та тенденції ціноутворення на аграрному ринку.
- •2.2. Товарні біржі та їх вплив на ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції.
- •2.3. Методи аналізу цін на сільськогосподарську продукцію.
- •3.2. Напрямки удосконалення системи ціноутворення на біржовому товарному ринку.
- •3.3. Шляхи поліпшення системи прогнозування цін на сільськогосподарську продукцію.
- •Висновки
- •3.4. Охорона праці на біржах
- •Аналіз умов праці
- •Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії
Висновки
Економічна сутність біржової торгівлі формується під впливом одного з основних законів ринку – закону попиту і пропозиції. Біржі є ключовими економічними інструментами, що забезпечують прозорість і відкритість товарних ринків та середовище конкуренції й вільного пересування товарів і послуг. Вони виконують такі основні для економіки функції, як забезпечення прозорого ціноутворення, страхування цінових ризиків, трансферт товарних і фінансових потоків, забезпечення прогнозування та планування виробничої діяльності, отримання прибутків, стабілізація економіки на макроекономічному рівні.
З точки зору правового статусу у світі на товарному ринку функціонує два типи бірж:
- публічно-правові, які у своїй діяльності керуються державним законом щодо товарних бірж, регламентовані ним у певних правах і обов’язках, до здійснення біржових операцій допускаються як члени біржі, так і особи, які придбали разове запрошення. Такі біржі функціонують у Франції, Голландії, Бельгії та інших країнах Європи;
- приватно-правові – це організації, створені як акціонерні товариства, біржова діяльність організовується самостійно і незалежно. Доступ на такі біржі відкритий тільки для членів біржової корпорації, чисельність яких досить обмежена. Такі біржі функціонують у США і Великобританії.
В Україні відсутня належна система біржової торгівлі, не існує законодавчого й регуляторного середовища у цій сфері, не сформовано засад державної політики сприяння розвитку біржової діяльності. Відсутній спеціалізований регуляторний орган, який повинен здійснювати координацію, контроль та організаційне забезпечення системи біржової торгівлі. Внаслідок відсутності в цій сфері державної регуляторної системи й політики біржовий ринок фактично розвивається стихійно, в режимі цілковитої безконтрольності. Так, в Україні кількість бірж вже сягнула рекордної цифри – 479, і значно перевищила навіть їх чисельність у світі. Переважна більшість створених бірж не відповідає критеріям біржового інституту, оскільки вони діють як комерційні фірми, які містять в своєму найменуванні слово "біржа", хоча, не мають відношення до загально прийнятих у світі принципів біржової торгівлі.
Сільськогосподарські товаровиробники зазначають негативного впливу внаслідок нерозвиненості структури біржового ринку. Без прозорого біржового механізму вони фактично не в змозі реалізувати надану їм економічну свободу, продавати вироблену продукцію за реальною ціною, бути впевненими у виконанні укладених ними угод, страхувати одержаний врожай від зміни цін на ринку і т.д. Через це українські товаровиробники втрачають 20-30 % своїх прибутків на користь трейдерам.
У діяльності бірж кількість укладених угод залишається невеликою порівняно із загальним обсягом реалізації аграрної продукції. Основною товарною групою, по якій укладаються угоди на біржовому аграрному ринку України, є зерно. Біржі фактично монополізували право оформлення реалізації продукції на експорт, тоді як безпосередні товаровиробники в біржових торгах участі майже не беруть. Зменшення обсягів укладення біржових угод на внутрішньому ринку як абсолютне, так і відносне – при загальному їх зростанні може призвести до трансформації бірж у звичайні структури з реєстрації експортних угод.
У зв’язку із сезонністю сільськогосподарського виробництва виникає необхідність застосування такої форми фінансування як кредитування або авансування виробництва. В ринкових умовах цю функцію можуть виконувати форвардні угоди. Проте форвардні контракти ще не набули належного розвитку в Україні.
Причинами незадовільного рівня функціонування бірж в Україні, зокрема аграрних є: нерозвинута нормативно-правова база щодо організації біржової діяльності, особливо укладення строкових контрактів; недосконалість механізму регулювання аграрного ринку, в тому числі біржового; наявність прогалин у податковому законодавстві; кризовий стан більшої частини сільськогосподарських підприємств; бартеризація, тінізація товарообігу; низький рівень товарності вітчизняної аграрної продукції; роздробленість сільського господарства; практична відсутність біржової інфраструктури (транспортного обслуговування, складських приміщень, організаційного механізму взаємодії з консалтинговими і маркетинговими фірмами, банківськими структурами); недостатній розвиток стандартизації біржових контрактів і клірингового механізму; психологічне несприйняття біржового хеджування; недоліки в інформаційному забезпеченні.
З метою упорядкування біржової діяльності, створення організаційно-економічних умов для її удосконалення і поширення вважаємо необхідним затвердити спеціальні правила випуску та обігу товарних деривативів на товарних біржах. Особливе місце в Правилах повинна зайняти система гарантування в процесі здійснення біржової торгівлі. Розроблені автором положення знайшли відображення у Правилах випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі “Українська ф'ючерсна біржа” та у Правилах випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі “Київська агропромислова біржа”, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 516 від 28 вересня 2005 року.
В Україні існує необхідність розробленої гнучкої законодавчої системи стосовно біржової діяльності взагалі і на аграрну продукцію, зокрема: необхідно прийняти нову редакцію Закону України “Про товарну біржу”; потребують уточнення термінологічні визначення основних понять, що стосуються біржової діяльності: спотова торгівля, форвардний контракт, біржовий товар, біржова угода, біржова кон’юнктура та ін.; потребують поліпшення урядові документи щодо біржової діяльності. Зокрема, слід виділити Постанову Кабінету Міністрів № 848 від 05.08.1997 р. “Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції”. Концепцію необхідно удосконалити шляхом передбачення характеристик біржового сільськогосподарського ринку; розробити і прийняти Концепцію розвитку ф'ючерсної торгівлі, таким чином започаткувавши процес прискорення її функціонування на аграрному ринку України.
З метою удосконалення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією пропонується створити тимчасове об’єднання – консорціум аграрних бірж. Біржі можуть зберегти статус юридичної особи, але торгівля на єдиній торговій площадці, за єдиними правилами біржової торгівлі дозволить розширити біржовий ринок, сприятиме здешевленню торгівлі і спрощенню процедур біржових торгів, а також прискорить процеси автоматизації клірінгу і розрахунків за біржовими угодами.
Для запровадження ф’ючерсної торгівлі необхідно перш за все забезпечити ефективне функціонування біржової торгівлі на ринку СПОТ, створити відповідну законодавчу базу з метою дотримання організаційно-правових засад формування та функціонування ф’ючерсного ринку й розрахунково-клірингової системи, створити Координаційну раду з питань біржового товарного ринку для забезпечення ефективного регулювання та нагляду за дотриманням правил торгівлі, привести вітчизняні стандарти на аграрну продукцію у відповідність з міжнародними, а також сприяти залученню вільного капіталу для проведення спекулятивних операцій.
