- •Магістерська робота 05.01.06. – мр. 244 «с» 2014.02.05. 048 пз Мовчан Денис Вікторович 2014 р.
- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни навчально-науковий інститут бізнесу економічний факультет
- •1.1.Принципи та методи формування цін на сільськогосподарську продукцію.
- •1.2. Цінове регулювання на аграрному ринку.
- •1.3. Механізм біржового ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.
- •2.1. Аналіз та тенденції ціноутворення на аграрному ринку.
- •2.2. Товарні біржі та їх вплив на ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції.
- •2.3. Методи аналізу цін на сільськогосподарську продукцію.
- •3.2. Напрямки удосконалення системи ціноутворення на біржовому товарному ринку.
- •3.3. Шляхи поліпшення системи прогнозування цін на сільськогосподарську продукцію.
- •Висновки
- •3.4. Охорона праці на біржах
- •Аналіз умов праці
- •Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії
3.4. Охорона праці на біржах
Охорона праці – це система законодавчих актів та норм, що направлена на забезпечення безпеки праці і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів.
Метою розробки заходів з охорони праці та техніки безпеки є забезпечення умов безпечної роботи для персоналу та створення умов для ефективної та безаварійної роботи засобів обчислювальної техніки.
Об’єктом дослідження виступають товарні біржі.
Задачі охорони праці полягають у збереженні здоров’я та працездатності людини у процесі праці і базуються на відповідних законодавчих актах. Методологічною основою охорони праці є системний підхід до вивчення організації праці з точки зору її безпеки , функціонування системи "людина – машина – середовище", аналізу фізичних, хімічних, біологічних, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничого процесу та її організаційного і правового забезпечення.
Аналіз умов праці
Основні вимоги з охорони праці та техніки безпеки відповідно до нормативних документів:
Площа, необхідна для одного робочого місця – 6 м2 [1].
Об’єм, необхідний для одного робочого місця – 20 м3[1].
Рівень освітленості на робочому столі в межах 350 ЛК [2].
Температура повітря влітку 23-25 0С, узимку 21-250 С [3].
Відносна вологість повітря 40-60% [3].
Рівень шуму не більш 50 ДБ [4].
Опір заземлюючих обладнань ЕОМ не більш 4 Ом [5].
Потужність рентгенівського випромінювання не більш 4мкр/годину [6].
Тип вогнегасника ОП-10(3) [7].
Кількість вогнегасників на робоче приміщення: 2 шт. на кожні 20м2 [7].
Вимоги до персоналу: не допускаються до роботи на ЕВМ працівники, що не пройшли необхідний інструктаж.
Довжина приміщення дорівнює 8 м., ширина — 6,5 м., висота — 3,1 м., а кількість людей — 8 чоловік. За цими даними розраховується площа приміщення 52 м2, об’єм приміщення — 161,2 м3. В даному приміщенні для роботи 8 чоловік потрібно 48 м2 площі та 160 м3 об’єму, що відповідає [1].
Робітники інформаційного підприємства працюють сидячи і не потребують фізичного напруження. Тому згідно нормам [8] категорія важкості робіт належить до легких фізичних робіт (категорія Іа), витрата енергії при яких дорівнює 105-140 Вт.
При виконанні робіт на ЕОМ відповідно до [1] мають місце шкідливі (негативно впливають на людину) та небезпечні (призводять до нещасних випадків) чинники: підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика.
Робота з комп’ютерами викликає комп'ютерно-зоровий синдром, який проявляється у відчутті печіння, різі і піску в очах, почервоніння очного яблука, болі в очах і лоба при русі очей. Також спостерігається астенопія - відсутність сили зору: затуманення зору, уповільнена перефокусування, двоїння, швидке стомлення при читанні. Особливу навантаження для очей є комп'ютерна графіка. Виникнення розлади зорового аналізатора пов'язана характером екранного зображення та організацією освітлення робочого місця.
При роботі з комп’ютерами велике значення має рівень шуму. У кабінеті існують наступні джерела шуму: електродвигуни внутрішнього вентилятора ЕОМ; працюючі принтери; працюючі дисководи. Шум можна класифікувати як імпульсний. Рівень шуму у відділі дорівнює 50 дБА. Це дозволяє зробити висновок про відповідність рівня звуку в приміщенні вимогам [8].
Електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, так як в процесі експлуатації або проведенні профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напругою. Виключно важливе значення для запобігання електротравматизму має правильна організація обслуговування діючих електроустановок, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт. При цьому під правильною організацією розуміється строге виконання ряду організаційних і технічних заходів і засобів, встановлених діючими "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕ і ПТБ споживачів) і "Правила установки електроустановок" (ПУЕ).
Працівники пов'язані з впливом таких психофізичних факторів, як розумова перенапруга, нервове перенапруження монотонність праці, емоційні перевантаження. Вплив зазначених несприятливих факторів призводить до зниження працездатності, викликані розвиваються втомою.
