5. Роль самоаналізу
Уоррен Бенніс підкреслює необхідність пізнати себе, перш ніж стати лідером. Самоаналіз допомагає вільно мислити і знаходити нові шляхи. Він перераховує чотири моменти самоаналізу:
Перший : будь сам собі вчителем. Лідери самі відповідають за своє навчання і розглядають його як шлях до самопізнання і самовираження.
Другий : беріть відповідальність на себе і нікого не звинувачуйте.
Третій : людина може навчитися всьому, чому хоче. Керівництво передбачає певну безстрашність, оптимізм та упевненість.
Четвертий : справжнє розуміння приходить у роздумах над досвідом. Роздуми - частина щоденного життя лідера.
Спосіб вирішення кризи визначає, ким людина стане. Якщо криза не знаходить прийнятного вирішення, розвиток загальмовується.
Висновки
1. Бенніс ставить образне кервництво на перше місце і підкреслює відмінність між лідером і менеджером.
2. Внутрішнім керівництвом називається розумова активність керівника – його діяльність.
3. Данієл і Гоулман виділяє шість стилів керівництва. Лідер вибирає правильний стиль залежно від ситуації, ураховуючи необхідні для успіху умови і довгострокові наслідки.
4. Коттер стверджує, що максимум зусиль треба прикласти на початку процесу змін, а Розабет Мосс Кантер вважає, що у середині.
5. Різним метафорам змін відповідають свої ролі лідерів. Сенге підтримує різнорідне керівництво і визначає три основних типии лідерів в організаційній системі. Якщо всі три ролі наявні, як і зв’язки між ними, зміни пройдуть природно. Мері-беті ОНіл називає чотири ключові ролі керівника в будь-якому процесі зміни.
6. Внутрішнім керівництвом називається розумова активність керівника, зовнішнім - його діяльність. І те, і інше важливе для успішної зміни організації.
7. Даніель Гоулман виліляє шість стилів керівництва. Лідер вибирає правильний стиль залежно від ситуації, враховуючи необхідні для успіху умови і довгострокові наслідки.
8. Керівник змінами повинен володіти мужністю і самосвідомістю. Йому необхідно вибирати правильний напрям в потрібний момент і не випускати м’яч із виду.