3,9Кореляційне та диференціальне розділення каналів.

В багатоканальних системах за допомогою апаратури канало утворення забезпечується передавання по одній ЛЗ, що розділяється, сигналів декількох джерел до своїх споживачів. Така процедура має назву розділення каналів.

Введемо наступні позначення: Uk(t) - сигнали на виході датчиків, кожен з яких відображає досліджувану величину xk(t), процес і обумовлює модуляцію параметрів ak носія; Uвихk(t) - сигнал на виході кожного пристрою в модуляції; u(t) - сумарний сигнал на вході ЛЗ.

З урахуванням операції модуляції Uвихk(t)=g[a1(t),…ak(t),…an] , де a1(t)…ak(t) - передає інформацію, а aj…an характеризують окремий канал: наприклад частота і фаза носія, розташування на часовій осі, форма тощо. Кожному каналу відповідає своє значення .

Таким чином, у лінію зв’язку поступає сигнал, який зазвичай подається у вигляді суми сигналів окремих каналів:

Т оді на приймальній стороні процес розділення можна розглядати як “селекцію” (фільтрацію) із метою виділення Uвихk(t) чи сигналів датчиків:

В залежності від виду операції фільтрації, який визначається вибраним параметром aj…an, існують два методи розділення каналів: лінійний і нелінійний. В свою чергу лінійний поділяється на : частотний, часовий, просторовий (за довжиною хвиль), диференціальний, фазовий, кодовий, за формою, кореляційний(ортогональний)

Кореляційний або ортогональний спосіб розділення каналів заснований на використанні в якості носійних коливань сигналів, що відносяться до групи ортогональних сигналів. Ці сигнали розділяються на датчики і на ортогональні канали. Сигнал на виході системи для передачі складає зважену суму цих сигналів з датчиків і з ортогональних каналів.

Диференціальне розділення каналів реалізовується для сигналів, спектри яких дозволяють передавати вимірювальну інформацію каналами телефонного зв’язку.

Принцип дії такий: від абонента сигнал поступає на одну з котушок першого трансформатора, до іншої котушки підходить сигнал з датчика. Після обробки сигнал поступає на другий диференціальний трансформатор, який слугує приймачем. Після приймання сигнал поступає до споживача. Недоліком цього методу є нестабільність роботи диференціального трансформатора.

3,10Характеристика та особливості нелінійних методів розділення каналів у багатоканальних івс.

В багатоканальних системах за допомогою апаратури канало утворення забезпечується передавання по одній ЛЗ, що розділяється, сигналів декількох джерел до своїх споживачів. Така процедура має назву розділення каналів.

Введемо наступні позначення: Uk(t) - сигнали на виході датчиків, кожен з яких відображає досліджувану величину xk(t), процес і обумовлює модуляцію параметрів ak носія; Uвихk(t) - сигнал на виході кожного пристрою в модуляції; u(t) - сумарний сигнал на вході ЛЗ.

З урахуванням операції модуляції Uвихk(t)=g[a1(t),…ak(t),…an] , де a1(t)…ak(t) - передає інформацію, а aj…an характеризують окремий канал: наприклад частота і фаза носія, розташування на часовій осі, форма тощо. Кожному каналу відповідає своє значення .

Таким чином, у лінію зв’язку поступає сигнал, який зазвичай подається у вигляді суми сигналів окремих каналів:

Т оді на приймальній стороні процес розділення можна розглядати як “селекцію” (фільтрацію) із метою виділення Uвихk(t) чи сигналів датчиків:

В залежності від виду операції фільтрації, який визначається вибраним параметром aj…an, існують два методи розділення каналів: лінійний і нелінійний. В свою чергу, нелінійні способи поділяються на розділення каналів за рівнем та розділення співмножників.

Сигнали, що використовуються не відносяться до групи лінійно незалежних сигналів, які є обов’язковими для лінійних способів. При розділенні каналів за рівнем, у якості канальної ознаки використовується рівень. Для першого каналу береться рівень U₀, для другого каналу береться рівень U₀/2, для третього каналу береться рівень U₀/2²= U₀/4 і т.д.

Для прикладу візьмемо двоканальну систему:

Для виділення сигналів на приймальній стороні формують різницевий сигнал U1 і U2, і після обмеження даний сигнал буде позначатися ΔU, тоді сигнал другого каналу визначатиметься як різниця сумарного сигналу і подвоєного значення обмеженого різницевого сигналу ΔU.

Для виділення канальних сигналів здійснюється операція потенціювання: