- •3,6 Інформаційна надлишковість в івс: оцінки, причини та методи скорочення. Методи адаптивної часової дискретизації.
- •Методи скорочення інформац надлишковості при дискретизації в часі
- •3,7 Телевимірювальні системи (івс): особливості, основні характеристики. Структури сполучень джерела і споживача інформації в івс.
- •3,8 Частотне і часове розділення каналів у тівс. Вплив основних елементів системи та видів модуляції на число каналів.
- •3,9Кореляційне та диференціальне розділення каналів.
- •3,10Характеристика та особливості нелінійних методів розділення каналів у багатоканальних івс.
- •3,11Розділення каналів за рівнем та фазою.
- •3,12Завадозахищеність івс. Кількісне оцінювання завадозахищеності. Способи підвищення завадозахищеності івс при передаванні інформації. Порівняльна за завадозахищенністю ам та чм.
- •3,13Зворотній зв'язок у івс. Види зворотного звязку та його вплив на завадостійкість івс
- •3,14Способи підвищення завадостійкості івс при прийманні інформації: постановка задачі, хар-ка методу частотної фільтрації
- •3,15Методи інтегрального приймання та накопичення для підвищення завадозахищенності івс.
3,9Кореляційне та диференціальне розділення каналів.
В багатоканальних системах за допомогою апаратури канало утворення забезпечується передавання по одній ЛЗ, що розділяється, сигналів декількох джерел до своїх споживачів. Така процедура має назву розділення каналів.
Введемо наступні позначення: Uk(t) - сигнали на виході датчиків, кожен з яких відображає досліджувану величину xk(t), процес і обумовлює модуляцію параметрів ak носія; Uвихk(t) - сигнал на виході кожного пристрою в модуляції; u(t) - сумарний сигнал на вході ЛЗ.
З урахуванням операції модуляції Uвихk(t)=g[a1(t),…ak(t),…an] , де a1(t)…ak(t) - передає інформацію, а aj…an характеризують окремий канал: наприклад частота і фаза носія, розташування на часовій осі, форма тощо. Кожному каналу відповідає своє значення .
Таким чином, у лінію зв’язку поступає сигнал, який зазвичай подається у вигляді суми сигналів окремих каналів:
Т
оді
на приймальній стороні процес розділення
можна розглядати як “селекцію”
(фільтрацію) із метою виділення Uвихk(t)
чи сигналів датчиків:
В залежності від виду операції фільтрації, який визначається вибраним параметром aj…an, існують два методи розділення каналів: лінійний і нелінійний. В свою чергу лінійний поділяється на : частотний, часовий, просторовий (за довжиною хвиль), диференціальний, фазовий, кодовий, за формою, кореляційний(ортогональний)
Кореляційний або ортогональний спосіб розділення каналів заснований на використанні в якості носійних коливань сигналів, що відносяться до групи ортогональних сигналів. Ці сигнали розділяються на датчики і на ортогональні канали. Сигнал на виході системи для передачі складає зважену суму цих сигналів з датчиків і з ортогональних каналів.
Диференціальне розділення каналів реалізовується для сигналів, спектри яких дозволяють передавати вимірювальну інформацію каналами телефонного зв’язку.
Принцип дії такий: від абонента сигнал поступає на одну з котушок першого трансформатора, до іншої котушки підходить сигнал з датчика. Після обробки сигнал поступає на другий диференціальний трансформатор, який слугує приймачем. Після приймання сигнал поступає до споживача. Недоліком цього методу є нестабільність роботи диференціального трансформатора.
3,10Характеристика та особливості нелінійних методів розділення каналів у багатоканальних івс.
В багатоканальних системах за допомогою апаратури канало утворення забезпечується передавання по одній ЛЗ, що розділяється, сигналів декількох джерел до своїх споживачів. Така процедура має назву розділення каналів.
Введемо наступні позначення: Uk(t) - сигнали на виході датчиків, кожен з яких відображає досліджувану величину xk(t), процес і обумовлює модуляцію параметрів ak носія; Uвихk(t) - сигнал на виході кожного пристрою в модуляції; u(t) - сумарний сигнал на вході ЛЗ.
З урахуванням операції модуляції Uвихk(t)=g[a1(t),…ak(t),…an] , де a1(t)…ak(t) - передає інформацію, а aj…an характеризують окремий канал: наприклад частота і фаза носія, розташування на часовій осі, форма тощо. Кожному каналу відповідає своє значення .
Таким чином, у лінію зв’язку поступає сигнал, який зазвичай подається у вигляді суми сигналів окремих каналів:
Т оді на приймальній стороні процес розділення можна розглядати як “селекцію” (фільтрацію) із метою виділення Uвихk(t) чи сигналів датчиків:
В залежності від виду операції фільтрації, який визначається вибраним параметром aj…an, існують два методи розділення каналів: лінійний і нелінійний. В свою чергу, нелінійні способи поділяються на розділення каналів за рівнем та розділення співмножників.
Сигнали, що використовуються не відносяться до групи лінійно незалежних сигналів, які є обов’язковими для лінійних способів. При розділенні каналів за рівнем, у якості канальної ознаки використовується рівень. Для першого каналу береться рівень U0, для другого каналу береться рівень U0/2, для третього каналу береться рівень U0/22= U0/4 і т.д.
Для прикладу візьмемо двоканальну систему:
Для виділення сигналів на приймальній стороні формують різницевий сигнал U1 і U2, і після обмеження даний сигнал буде позначатися ΔU, тоді сигнал другого каналу визначатиметься як різниця сумарного сигналу і подвоєного значення обмеженого різницевого сигналу ΔU.
Для виділення канальних сигналів здійснюється операція потенціювання:
