46.Принципи відбору дітей у спеціальні днз для дітей-логопатів.

Комплектування спеціальних закладів, подальша доля дитини з психофізичними вадами напряму залежить від правильності здійснення відбору, який має здійснюватись на основі таких принципів:

Комплексність обстеження дитини.

Кваліфікована постановка діагнозу і визначення закладу для дитини має здійснюватись на підставі спільного висновку різних спеціалістів (корекційних педагогів, лікарів, психологів);

Всебічність і цілісність.

Вивчаються причини, що призвели до відхилень у розвитку дитини; аналізуються особливості всіх пізнавальних процесів; встановлюється рівень розвитку мовлення; досліджуються: просторова орієнтація, емоційно-вольова сфера, інтереси, критичність, самостійність, розумова працездатність, фізичний розвиток, сформованість знань, вмінь і навичок. Встановлюється не лише діагноз, а визначається структура дефекту дитини і збережені особливості.

Динамічність обстеження.

Виявляють на лише наявні знання та здібності дитини, а й її потенційні можливості. Тобто слід встановити у процесі обстеження як рівень актуального, так і зону найближчого розвитку дитини.

Індивідуальний підхід.

У процесі обстеження слід встановити контакт з дитиною, враховувати її стан, поведінку, індивідуальні особливості.

Якісний аналіз результатів обстеження.

Оцінюються не лише кінцеві результати виконання дитиною завдань, а й самостійність та використання допомоги, прийоми роботи, поведінка під час обстеження, вияв інтересу до роботи, цілеспрямованість, раціональність, планомірність, тобто ті показники, які дають змогу точно встановити чи диференціювати діагноз.

47. Особливості сприймання навчального матеріалу дітьми-логопатами, прийоми корекції процесу сприймання.

З кожним роком зростає кількість дітей, мовлення яких зазнає значного недорозвитку. У структурі складної мовленнєвої вади спостерігається порушення як звукової (включаючи фонематичні процеси), так і смислової сторони мови.       Сприймання навчального матеріалу дітьми з загальним недорозвитком мовлення є поверхневим, обмеженим. Логопеду треба «вкладати» зміст заняття в свідомість дитини, доносити до неї те, що він задумав і намітив. Важливим засобом для досягнення успіху виконання даного завдання є манера ведення заняття. У кожного спеціаліста вона індивідуальна, але чіткість (небагатослівність) інструкцій і питань, нормальний темп, емоційність та акцентування мовлення полегшують і покращують засвоєння дітьми навчального матеріалу.

У науковій літературі чітко визначено: першим етапом в системі корекційної роботи з дітьми-логопатами є розвиток фонематичного сприймання. Завдання розвитку фонематичного сприймання реалізуються в тісному зв'язку з завданням розвитку слухової уваги та пам'яті на заняттях в процесі спеціально організованих ігор і вправ. Вчені І.Ф. Волкова, С. Н. Шаховська, Г. Й. Блінова, М. А. Савченко та ін., однозначно стверджують, що цю роботу слід починати на немовних звуках.

Розпізнавання немовних звуків

Перед тим, як вчити дітей розпізнавати фонеми рідної мови, диференціювати їх, дитину слід навчити чітко розпізнавати немовні звуки:

• звуки, що оточують дитину (шуми транспорту, спів пташок, погодні явища (дощ, вітер, грім), дзюрчання води, клацання ключа в замку, хід годинника та ін.);

• звучання іграшок (музичних, механічних та ін.);

• записи на магнітофонній стрічці (голоси різних тварин, шуми, які супроводжують різні види роботи пиляння дров, забивання цвяхів та ін.).

У працях Т. В. Фелічової знаходимо конкретні вимоги щодо організації роботи з дітьми з розвитку фонематичного сприймання на немовних звуках:

• будь-яке завдання дитині треба чітко пояснити;

• визначити умови виконання;

• переконатися, що дитина зрозуміла завдання;

• завдання бажано повторити в кількох варіантах, щоб дитина навчилася переносити набуті знання і вміння в нові умови;

В своїй роботі з дітьми-логопатами я використовую наступні завдання з розвитку фонематичного сприймання на немовних звуках: прослухати звучання трьох-чотирьох предметів і запам'ятати, який звук створює кожен з них (дзюрчання води з крана, клацання ключа в замку, дзвін будильника), прослухати звучання 2-3 музикальних інструментів (сопілка, барабан, металофон). За ширмою подавати звучання одного з інструментів. Діти повинні вгадати музичний інструмент. Можливий варіант завдання: якщо дитина навчилася розрізняти звучання музичних інструментів, можна подавати одночасно звучання двох інструментів для розпізнавання, згодом – трьох (оркестр).