- •1.Ознаки нової української літератури.
- •4. Особливості жанрової системи нової української літератури періоду становлення.
- •5. Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.
- •6. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.
- •8. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
- •9. Зовнішньолітературні впливи в новій українській літературі періоду становлення.
- •11. Проблема української мови в новій українській літературі.
- •12. Бурлескно-травестійна традиція нової української літератури.
- •13. Класицизм й сентименталізм в новому українському письменстві.
- •14. Ідеї просвітництва в новій українській літературі
- •15. Утвердження простітницького принципу "писання з натури" в новій українській літературі
- •17. Просвітницькі ідеї у творчості Котляревського
- •18. Традиції давньої укр літ-ри і поема і.Котляревського
- •19. Західноєвропейські традиції літературного травестування та поема і.Котляревського «Енеїда»
- •20. .Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
- •21. Історія України у поемі Котляревського «Енеїда»
- •22. Особливості жанрової природи поеми «Енеїда» Котляревського.
- •23. Форми типізації у поемі «Енеїда»
- •24. Реалістичні тенденції поеми «Енеїда»
- •25. Жанрова природа п’єси Котляревського «Наталки Полтавки»
- •26.Полемічний характер п*єси і.Котляревського "Наталка Полтавка"
- •27. Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»
- •28. Водевіль Котляревського «Москаль-чарівник»
- •29. Поняття «котляревщина» в новій українській літературі
- •30. П. Гулак-Артемовський і становлення нул.
- •31. І. Красіцький і розвиток нової української байки.
- •32. Просвітницькі ідеї твору п.Гулака-Артемовського “Справжня Добрість”.
- •33. Баладна творчість п. Гулака-Артемовського. Її травестійний характер.
- •34. Експериментальні пошуки п. Гулака-Артемовського у жанрі байки.
- •35. Художній аналіз байки п. Гулака-Артемовського "Пан та Собака".
- •36. Жанр байки-казки у творчості п.Гулака-Артемовського
- •38. Розвиток жанру байки в українській літературі початку хіх ст
- •42. Ідеї та естетика просвітництва у прозі г.Ф.Квітки-Основ'яненка
- •44.Проблема української мови та літературно-критична діяльність г.Квітки-Основ*яг ненка.
- •45. “Конотопська відьма” г Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.
- •46. Фольклорні джерела бурлескно-реалістичної прози г.Квітки-Основ’яненка
- •47. Особливості творчої манери г.Квітки-Основ’яненка
- •48. Основні принципи сентименталістської поетики прози г.Квітки-Основ’яненка.
- •49.Традиції давньої української прози у повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •50.Полемічний характер повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •51. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
- •52. П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
- •53. Петербурзький період життя і творчос. Є.Грибінки
- •54.Художній аналіз поезії є. Гребінки «Українська мелодія»
- •55.Тема поміщицької сваволі у прозі є.Грибінки
- •56. Роман є Гребінки “Чайковский” як твір на історичну тему. Творення образу епохи.
- •57. "Историческая быль " є.Гребінка. "Нежинский полковник Иван Золотаренко"
- •58. Тема “малої людини” у прозі є. Гребінки.
- •59. Жанрово-композиційні особливості повісті є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.
- •60. Драматична поема Євгена Гребінки «Богдан»
- •61.Поетична творчість Гребінки .
- •62. Новаторство є.Гребінки-байкаря. Жанрово-стильові особливості жанру байки у творчості митця.
- •63. Художній аналіз байки є.Гребінки “Ведмежий суд”.
- •64Специфіка художнього мислення романтиків…
- •65. .Проблеми у вивченні українського романтизму
- •67.Романтизм і проблема самоутвердження народу..
- •68.Зміст і характер розвитку українського романтизму 20-40 рр.19 ст.
- •69. Жанрова система українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •70. Харківська школа романтиків.
- •71. Фольклорно-міфологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •72. Фольклорно-історична тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •73. Громадянська тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •74. Особистісно-психологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •75. Баладна творчість л.Боровиковського.
- •76.Реалістичні тенденції байкарської творчості л.Боровиковського
- •77. Жанр балади у творчості а.Метлинського.
- •78.Фольклорна основа балад Боровиковського.
- •80. Художній аналіз балади а.Метлинського “Підземна церква”.
- •81. Історичне минуле України в інтерпретації а.Метлинського.
- •82.Позитивний герой балад Метлинського.
- •83.Романтичні образи поетичної творчості Метлинського
- •84. М.Костомаров і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •85. М.Костомаров – історик, фольклорист, етнограф.
- •86.Поетична творчість Метлинського
- •87. Художній аналіз балади м.Костомарова “Пан Шульпіка”.
- •88. Романтичні балади м.Костомарова.
- •89. Петербурзький період життя і творчість Котляревського.
- •90.Історична драматургія Костомарова.
- •91. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
- •92.Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.
- •93. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.
- •94.Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.
- •95. Історична проза Костомарова.
- •98.Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.
- •99.Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.
- •101.Художній аналіз оповідання м.Шашкевича “Олена”.
- •102.Балади і.Вагилевича “Мадей”, „Жулин і Калина”.
52. П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
Історія створення. Поява цієї комедії була зумовлена потребами розвитку української театральної культури, сценічного реалізму, який вимагав відображення навколишньої дійсності, необхідністю продовжити розпочату Котляревським демократизацію українського театру .Згадуючи про історію написання п'єси, Квітка наголошував, що його персонажі взяті з життя, і в п'єсу він ввів пісні, обряди, які чув від простих харків'ян.
Тематика. зведення паном дівчини-селянки
Проблематика. Проблема нерівного, насильного кохання, соціального стану, батьків та дітей, нерозумності,
Ідейна спрямованість твору: Справжнє кохання завжди перемагає
Жанрова своєрідність. Малороссийская опера в трех действиях
Основні художні образи в їхній системі й внутрішніх зв'язках. У діалогах Уляни та Олексія бринить щира нота кохання. їх мова піднесена, поетична, сповнена справжніх почуттів, навіть трохи сентиментальна. Але в розмовах із дурним Стецьком Уляна стає дотепною та ущипливою, а з матір’ю — переконливою. Неоднозначна характеристика Одарки — вона і співчуває доччиному коханню, і не хоче втратити Кандзюбиного багатства. Є у цієї жінки і природний розум, і певна гідність, бо зуміла своєю працею прогодувати чоловіка п’яницю та випестувати співчутливу, красиву та працьовиту доньку. Але є в неї вразливе місце — забобони. На цих забобонах грає Скорик: «Раз вже хустку одержав Олексій, то він і повинен стати нареченим Уляни! Якщо інакше — то гріх!» Найвиразніший образ твору — це дурний Стецько. Він чимось схожий, на Митрофанушку — персонажа п’єси «Недоросль» російського письменника Фонвізіна. Стецько не здогадується про свою дурість та незграбність і відверто зізнається у своїх вадах. Це створює дивовижний комедійний ефект: «Зранку до вечора я б тільки робив би, що обідав би!»
Центральні персонажі. Одарка — мати. У л я н а — донька. Олексій —кріпак, коваль. Павло Кандзюба — обиватель з-під Харкова. Стецько — його син. Осип Скорик-відставний солдат
Сюжет й особливості будови конфлікту. Проста, але наділена красою і добрим серцем, дівчина Уляна не хоче виходити заміж. Їй не милий забезпечений і дурний Стецько, та й любить вона, всупереч здоровому глузду матері, кріпосного красивого юнака Олексія. Тільки втручання хитрого і знає життя родича закоханого, солдата Скорика, допомагає збутися мріям Уляни
53. Петербурзький період життя і творчос. Є.Грибінки
Як бачимо, більше 13 років із 15 років перебування в Петербурзі Євген Павлович працював виключно у військових навчальних закладах. Мабуть, влаштування його в ці заклади проходило не без участі Марковичів Олександра та Івана ВасильовичівОрганізм Євгена Павловича не витримував надто великих навантажень. В листі його до М. Новицького в другій половині 1835 року він писав: «С отьезда твоего и по зто почти время был крепко болен, собирался отправиться на Смоленское (кладовище в Петербурзі - Прим, авт.), да, спасибо Колодееву (лікар, однокурсник по Ніжинській гімназії), что называется, за волосы вытянул, а теперь я приметно поправляюсь» В 1837 році Євген Павлович по відпустці їздив в Убіжище і привіз в Петербург найменшого із лишившихся в живих братів - Костянтина. Його довше всіх довелося готувати до вступу в Дворянський полк. 16 вересня 1839 року Євген Павлович писав в листі до матері: «Котя выдержал экзамен и сегодия поступил в Дворянский полк. У меня как гора с плеч свалилась: наконец последний брат мой пристроен, благодаря бога, я как мог, дал им дорогу, теперь от них зависит быть людьми».
