Тунелювання стрілок на діаграмах функціональних моделей. Типи тунелів, їх функціональне призначення. Наведіть графічну нотацію на прикладах діаграм.

Заново внесені граничні стрілки на діаграмі декомпозиції, а не в контекстній діаграмі, зображаються програмою в квадратних дужках і автоматично не появляються на діаграмі верхнього рівня. Команда контекстного меню Resolve Border Arrow реалізовує міграцію такої стрілки на діаграму верхнього рівня, а команда Change to Resolved Rounded Tunnel – тунелює стрілку і вона не попадає на іншу діаграму. Тунельна стрілка зображається з круглими дужками на кінці.

Тунелювання застосовують для зображення незначних стрілок. Для того, щоб малозначима стрілка, тобто стрілка, яка представляє малозначимі об’єкти або дані, не зображалась на всіх рівнях моделі і не ускладнювала прочитання діаграм, можна тунелю вати стрілку на якомусь із рівнів. Таке тунелювання називається “не в батьківській діаграмі”. Іншим випадком тунелювання є випадок міграції стрілки механізму з верхнього рівня на нижній, якщо на цьому рівні такий механізм використовують для всіх робіт без винятку. Тому на нижньому рівні стрілка механізму може бути видалена, а на батьківській діаграмі (parent diagram) її можна тунелювати, а коментарях до стрілки або в словнику вказати, що механізм буде використано у всіх роботах дочірньої діаграми декомпозиції. Таке тунелювання називають “не в дочірній роботі”.

Методика dfd для побудови моделі інформаційної системи. Нарисуйте елементи нотації і наведіть їх інтерпретацію. Відмінність її семантики від idef0.

• Побудова діаграми типу зірка з визначеними всіх DS, або джерел посилань і сховищ даних

• процес має максим 2-3 вх і вих. потоки

• - може бути описаний у вигляді послідовного алгоритму

• - може бути описаний як перетворення вихідних даних у вхідні

Наявність на DFD діаграмах елементів опису джерел, приймачів і сховищ даних дозволяє більш ефективно і наглядно описати процеси обігу документів. Використовують, як правило, мережеві структури, які допускають повторення сутностей, цикли не використовують. Потік зображують зліва направо. Процеси можна піддавати функціональній декомпозиції, породжуючи ієрархію діаграм потоку даних. Зовнішні сутності, як правило, розміщають на краях діаграми і вони можуть бути використані багатократно на одній або декількох діаграмах. Як правило, такий спосіб використовують, щоб не рисувати заплутаних стрілок на діаграмі.

Характеристика методики idef3. Нарисуйте елементи нотацій і наведіть їх інтерпретацію. Відмінність її семантики від idef0 і dfd.

Для опису логіки взаємодії інформаційних потоків застосовують моделювання в рамках методології IDEF3, так зване, workflow diagramming. Діаграми Workflow можуть бути застосовані у моделюванні інформаційних систем для аналізу завершеності процедур обробки інформації. Це специфічний тип діаграми, яку створюють для ілюстрації сценарію типу what if – "що буде, якщо". За їхньою допомогою можна описувати сценарії діяльності співробітників організації.

Основними елементами Workflow діаграм є:

• Події, процеси, розв’язки або роботи (activity) позначають на діаграмі за допомогою прямокутників. Їх ще називають одиницями роботи (Unit of work (UOW)). Для редагування діаграми використовують майже такі самі діалоги, що і для моделі в нотації IDEF0;

• Прямокутники, позначені латинською буквою R, представляють на діаграмі деякий об’єкт - посилання (Referent). Об’єкт - посилання в IDEF3 представляє певну ідею, концепцію або дані, які не вдається представити за допомогою інших компонентів діаграми, а саме, стрілок, перехресть або робіт. Об’єкти - посилання пов’язують з роботами або перехрестями за допомогою ліній типу Referent (лінії без стрілок). Специфікація IDEF3 вирізняє три типи об’єктів - посилань – безумовні (unconditional), синхронні (synchronous) і асинхронні (asynchronous). Програма BPwin підтримує тільки безумовні об’єкти - посилання. Під час внесення об’єктів посилань, окрім імені, вказують тип об’єкту посилання:

Об'єкт OBJECT – описує участь важливого об’єкту в роботі;

Посилання GOTO – інструмент циклічного переходу (в послідовності робіт, що повторюються), можливо на поточній діаграмі, але не обов’язково. Якщо всі роботи циклу присутні на поточній діаграмі, цикл може також зображатися стрілкою, яка повертає на початкову роботу. Крім того, GOTO може посилатися на перехрестя;

Одиниця поведінки UOB (Unit of behaviour) – застосовують тоді, коли необхідно підкреслити множинність використання якої небудь роботи, але без циклу;

Замітка NOTE – використовують для документування важливої інформації, яка відноситься до будь-яких графічних об’єктів на діаграмі;

Уточнення ELAB (Elaboration) – Використовують для вдосконалення графіків або їхнього більш детального опису. Як правило, використовують для детального опису розгалуження і злиття стрілок на перехрестях.

• Стрілки зображають зв’язки, тобто показують взаємовідношення робіт. Всі стрілки однонаправлені. На відміну від нотацій IDEF0 i DFD, в IDEF3 стрілки можуть зливатися і галузитися тільки через перехрестя. Розрізняють три типи стрілок, стиль яких встановлюють через їх контекстне меню:

- старша (Precedence) є суцільною лінією, яка пов’язує блоки робіт і її рисують зліва направо або зверху вниз. Показує, що робота – джерело повинна бути завершена до початку роботи – мети. Якщо результатом роботи – джерела є об’єкт, який є необхідним для запуску роботи – мети, то в цьому випадку використовують стрілку з подвійним наконечником (Object Flow). У цьому випадку ім’я стрілки повинно чітко ідентифікувати відображуваний об’єкт;

- відношення (Relational link) є пунктирною лінією, яку використовують для зображення зв’язків між блоками робіт і між блоками робіт і об’єктами посилань (Referent). Така стрілка задає альтернативу старшій стрілці або потоку об’єктів щодо задання послідовності виконання робіт – тобто, робота – джерело не повинна бути завершена до того, як почнеться робота – мета. Навіть, робота – мета може бути завершена швидше, ніж робота – джерело;

- потоки об’єктів (Object Flow) є стрілкою з двома наконечниками і використовується для опису того факту, що об’єкт використовується у двох або більше блоках робіт, наприклад, якщо об’єкт породжується в одній роботі і використовується в іншій.

В IDEF3 стрілки можуть бути не поіменованими, хоча програма BPwin буде видавати помилку у випадку звіту про повноту моделі (model consistency report).

Діаграми в нотації IDEF0 можуть бути доповнені діаграмами в нотаціях IDEF3 і DFD. Як наслідок, може бути створена змішана модель, яка найкращим чином описує всі особливості інформаційних процесів.

Крім того, для аналізу завершеності процедур обробки інформації і повноти її графічного відтворення можна реалізувати побудову, так званих, IDEF3 сценаріїв (меню Diagram/Add IDEF3 Scenario), які можуть не містити деяких деталей графічної нотації. IDEF3 сценарії можна реалізувати на основі відповідної моделі з вилученням деяких компонентів графічного форматування.

У стандарті IDEF3 додатково розрізняють два типи діаграм, які представляють опис одного і того ж сценарію технологічного процесу з різних точок зору. Описані вище елементи діаграм стосуються в основному, так званих, діаграм потокового опису процесів (Process Flow Description Diagrams, PFDD).

Діаграми другого типу є діаграмами мережі зміни стану об’єктів (Object State Transition Network, OSTN). Нотація першого типу діаграм і їх компоненти обговорені вище підтримуються в All Fusion Process Modeler (BPwin).