65. На скільки класів небезпеки поділяються шкідливі речовини за величиною гдк в повітрі робочої зони:

І клас — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м

(свинець, ртуть, озон, нікель та ін.);

ІІ клас — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м

(сірчана і соляна кислоти, хлор, їдкі луги, ангідрид сірчаний, фенол, дибутилфтолат);

ІІІ клас — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м

(толуол, метиловий спирт, оцтова кислота, вінілацетат, ксилол, алюміній оксиди азоту, масла мінеральні нафтові, азбестовий пил та ін.);

ІV клас — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м

(аміак, бензин, ацетон, гас, оксид вуглецю, спирт етиловий, уайтспірит, борошняний, паперовий, вовняний, пуховий, льняний, цементний пил,).

66. До IV класу небезпеки належать шкідливі речовини, які мають ГДК: більше 10,0 мг/м

(аміак, бензин, ацетон, гас, оксид вуглецю, спирт етиловий, уайтспірит, борошняний, паперовий, вовняний, пуховий, льняний, цементний пил,).

67. Для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, протягом трудової діяльності проводяться обов’язкові періодичні медичні огляди один раз на: 3, 6, 12 та 24 місяці

68. До загальних заходів та засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих належить:

1) заміна шкідливих речовин у виробництві найменш шкідливими, сухих способів переробки матеріалів, що пилять, – мокрими;

2) випуск кінцевих продуктів у формах, що не пилять;

3) обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах;

4) вживання прогресивної технології виробництва (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне керування, безперервність процесів виробництва, автоматичний контроль процесів і операцій), що виключає контакт людини з шкідливими речовинами;

5) вибір відповідного виробничого устаткування і комунікацій, що не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищують ГДК при нормальному веденні технологічного процесу, за рахунок герметизації обладнання, устаткування, ущільнення з’єднань, люків та отворів, робота технологічного устаткування під розрідженням;

6) видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;

7) правильна експлуатація санітарно-технічного устаткування і пристроїв (систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціонування повітря, очистки викидів у атмосферу, водопроводу, каналізації);

8) раціональне планування промислових майданчиків, будівель і приміщень;

9) вживання спеціальних систем з уловлювання та утилізації шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію відходів виробництва;

10) вживання засобів дегазації, активних і пасивних засобів вибухозахисту;

11) контроль за змістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

12) вживання засобів індивідуального захисту тих, що працюють;

13) проведення попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, що мають контакт з шкідливими речовинами.

14) профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни