Прогноз зазвичай сприятливий. Діагностика захворювання

Заснована на характерних клінічних проявах. Важливе значення має епіданамнез - вказівка на попередній контакт з хворим. Дані клінічних лабораторних досліджень неспецифічні. Зазвичай в гемограмі виявляється лейкопенія з відносним лімфоцитозом. При розвитку ускладнень може бути лейкоцитоз. У більшості хворих в крові підвищений рівень амілази. У хворих на паротитний менінгіт при дослідженні цереброспінальної рідини виявляють ознаки серозного менінгіту.

Вірус паротиту може бути виділений з слизу, крові, цереброспінальної рідини в останні дні інкубаційного періоду і в перші 3-4 дні розпалу хвороби, однак у зв'язку зі складністю культивування цей метод для діагностики не використовується.

У важких випадках застосовують методи серодіагностики: наростання титру антитіл у парних сироватках в реакціях РА, РСК, РТГА. Діагностичним вважається наростання титру в 4 рази.

Диференціальна діагностика. Неускладнені форми епідемічного паротиту необхідно диференціювати від гнійного (вторинного) паротиту, хвороби Мікуліча; каменів, туберкульозу, новоутворень слинних залоз; гострого запалення скронево-нижньощелепного суглоба, глибокої флегмони шийної клітковини, інфекційного мононуклеозу, лімфогранулематозу, токсичної дифтерії глотки.

 Лікування захворювання

Етіотропної терапії немає. Для запобігання ускладненням захворювання рекомендуються дотримання постільного режиму протягом 7-10 днів, дієта. Важливе значення має гігієна слизової оболонки порожнини рота. Широко використовують симптоматичні засоби - жарознижувальні і знеболювальні. Показано сухе тепло на ушкоджену залозу (зігріваючі пов'язки). При вираженій інтоксикації проводять дезінтоксикаційну інфузійну терапію, при орхітах - загальне і місцеве лікування. Використовують глюкокортикостероїдні препарати (преднізолон в таблетках), сухе тепло, суспензорій. При менінгітах показана дезінтоксикаційна і дегідратаційна терапія, що включає глюкокортикостероїди.

При панкреатитах здійснюють загальноприйняту тактику лікування.

Профілактика. Хворі на епідемічний паротит не підлягають обов'язковій госпіталізації. В осередку інфекції необхідно проводити поточну або заключну дезінфекцію, що полягає в загальносанітарних заходах (провітрювання, вологе прибирання).

Активна профілактика епідемічного паротиту полягає у використанні аттенуїрованої вірусної вакцини. Її вводять дітям віком старше 15 міс підшкірно. Вакцинація проти епідемічного паротиту входить в Календар обов'язкових щеплень.

Діагностика вагітності ранніх термінів. Ймовірні ознаки

У ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на основі оцінки комплексу сумнівних та ймовірних ознак.Сумнівні (гадані) ознаки з'являються у вагітних у зв'язку із загальними змінами в організмі і проявляються суб'єктивни­ми відчуттями.До них належать:

1) зміни смаку (відраза до певних видів страв - жирних, м'яс­них тощо, підвищена схильність до споживання кислої та со­лоної їжі);

2) диспептичні розлади (нудота, частіше зранку, блюван­ня);

3) зміни нюху (відраза до запаху парфумів, тютюнового диму тощо);

4) емоційна лабільність (зміни настрою, дратівливість, збуд­ження, депресія);

5) пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, сосків, нав­колососкових ділянок.

Такі симптоми бувають не лише у вагітних, але й при іншій патології, тому за ними можна тільки припустити про наявність вагітності. Ймовірні (вірогідні) ознаки - це об'єктивні зміни з боку ста­тевих органів і молочних залоз. До них належать:

1) припинення менструації;

2) збільшення молочних залоз і виділення молозива із сосків;

3) ціаноз слизової оболонки піхви і шийки матки;

4) збільшення матки, розм'якшення в ділянці перешийка, ущільнення матки під впливом механічного подразнення, аси­метрія (що зумовлено імплантацією плідного яйця).

Серед додаткових методів діагностики вагітності ранніх термінів розрізняють біологічні, імунологічні, ехографічні та інші.Суть біологічних та імунологічних методів полягає у визна­ченні в біологічному матеріалі (плазмі крові та сечі) речовин, специфічних для вагітності - зокрема гормону білкової приро­ди, що синтезується хоріоном - хоріонічного гонадотропіну (ХГ). Специфічна для вагітності бета - субодиниця ХГ з'яв­ляється в крові в день імплантації бластоцисти, приблизно на 8-й день після овуляції. Кількість гормону досягає максимуму в крові на 60-70 день вагітності.

Ультразвукове дослідження (УЗД)Вагітність можна визначити на 5-6 -й тиждень від 1-го дня останньої менструації або з 4-го тижня при трансабдомінальній і з 3-го при трансвагінальній ехоскопії.

Інші методи діагностики ранніх термінів вагітності поля­гають у визначенні тих змін в ор­ганізмі жінки, які виникають під впливом прогестерону.

Дослідження базальної темпе­ратури. Базується на впливі про­гестерону на центр терморегуляції гіпоталамусу (гіпертермічний ефект).Температура в прямій кишці вимірюється зранку натще в ліжку одним і тим же термометром про­тягом 5 хв. Якщо базальна темпе­ратура стійко тримається в межах 37,2 -37,9"С 18 днів і більше чи 7 днів після затримки менструації, а мен­струальний цикл до цього був ре­гулярним, можна думати про на­стання вагітності. При неусклад-неній вагітності базальна темпера­тура у перші 4-й місяці продовжує залишатися підвищеною. Зни­ження температури часто вказує на загрозу переривання вагітності.

Дослідження властивостей шийкового слизуВ основі методу лежить вплив прогестерону на фізико-хімічні властивості слизу. Під час вагітності, починаючи з ранніх її термінів, немає симптому зіниці - діаметр каналу шийки мат­ки менше 0,2 см. У висушеному на повітрі секреті з каналу шийки матки відсутні крупні кристали, симптом "папороті" також негативний.

Дослідження піхвових мазківКлітинний склад піхвового мазка при вагітності практично такий самий, як при лютеїновій фазі нормального менструаль­ного циклу:

— переважають проміжні клітини;

— індекс каріопікнозу (КІ) не вищий 12-15%.

Алгоритм діагностичнихзаходів при підозрі на перфоративну виразку шлунка або 12-палої кишки. Лікувальна тактика. Невідкладна допомога. N.B.! Патогномонічною для перфоративної виразки є «тріада Мондора»: «кинджальний» біль в епігастральній ділянці, виразковий анамнез, дошкоподібне напруження живота.