- •1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
- •2.Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
- •3.Функції фінансів.
- •4.Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій
- •5. Державна політика в сфері фінансів
- •Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •Сутність і структура фінансової системи України.
- •Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •11. Способи мобілізації державних доходів.
- •10. Організаційна структура фінансової системи України.
- •12. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
- •13. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •14. Фінансовий менеджмент як система управління.
- •15.Сутність і функції фінансового ринку.
- •16. Структура фінансового ринку.
- •17. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •18.Сутність, призначення й функції бюджету держави.
- •19. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •20.Сутність і види податків.
- •21.Функції податків.
- •22.Податкова система України.
- •23.Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •24.Державний кредит і державний борг.
- •25.Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •26.Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •27.Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •28.Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •29.Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •30.Зміст і призначення страхування. Способи здійснення страхування.
- •31.Суб’єкти і об’єкти страхових правовідносин.
- •32.Економічна сутність і структура міжнародних фінансів.
- •33.Міжнародні фінансові інститути.
- •34.Фінанси міжнародних організацій.
32.Економічна сутність і структура міжнародних фінансів.
Міжнародні фінанси вивчаються в різних аспектах:
як економічна категорія -це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення.
як економічні відносини -це відносини у грошовій формі, що виникають у процесі перерозподілу національних продуктів під час руху товарів, послуг і капіталів на світовому ринку; включають міждержавні й транснаціональні кредитно-фінансові відносини і характеризуються участю в них іноземного елементу;
як економічний важіль-застосування різноманітних економічних засобів для досягнення максимального прибутку суб’єкта господарювання або зростання загальної вартості капіталу, що був вкладений у міжнародний бізнес.
Фінансові ресурси світу перебувають у спілкуванні й утворюють світової фінансовий ринок (>МФР). Структура світових фінансів:
1) фінансову допомогу:міждержавні кредити і гаранти;кредити і гаранти відділу міжнародних організацій;
2) світової фінансовий ринок:валютнийспот-ринок;ринок деривативів;ринок боргових і пайових цінних паперів;кредитний ринок, ринок банківських кредитів;ринок страхових послуг;
3) золотовалютні резерви:приватні золотовалютні резерви; офіційні золотовалютні резерви.
У складі міжнародних фінансів можна назвати:
1) публічні фінанси. Суб'єктами є:суверенні держави; нації, вищі народи, борються за створення самостійної держави; міждержавні організації; державні освіти;вільні міста.
2)частние фінанси. Суб'єктами є: національні й іноземні фізичні і юридичних осіб держави; створені фізичними і юридичних осіб держави.
По термінів звернення фінансових активів вирізняються такі сегменти світової фінансової ринку: валютний ринок;ринок капіталу.
Межі між різними сегментами світової фінансової ринку розмиті, тож цілком можливо переміщення частини світових фінансових ресурсів з однієї сегмента в інший.
Виділяються такі ознаки класифікації світової фінансової ринку:
1) характер участі суб'єктів у бойових операціях. Учасники ринку діляться на:
- прямі - ті, хто укладають угоди власним коштом і кредитів та за дорученням клієнтів, непрямих учасників, незаключающих самостійних угод;непрямі;
3)типи елементів та його характеристики: міжнародні і міжнаціональні агентства;національних урядів і суверенні позичальники провінційні і регіональні уряду;муніципальні уряду;корпорації, банки та інші організації;
4) країни походження суб'єктів. Залежно від країни походження учасники поділяються:розвинених країн;що розвиваються;міжнародні інститути;офшорні зони — території, де діють податкові, валютні, і решту пільг тим нерезидентів, які базують свої рахунки і фірми цих територіях, але здійснюють фінансові операції лише з іншими;
5) типи інвесторів і боржників. Вирізняють дві основні групи:
- у приватних інвесторів - це фізичні особи, які, зазвичай, прагнуть диверсифікації свої заощадження чи збільшення відсотків доходу шляхом придбання різних фінансових активів;
- інституціональні інвестори - це професійні учасники фінансових ринків.
