- •1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
- •2.Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
- •3.Функції фінансів.
- •4.Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій
- •5. Державна політика в сфері фінансів
- •Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •Сутність і структура фінансової системи України.
- •Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •11. Способи мобілізації державних доходів.
- •10. Організаційна структура фінансової системи України.
- •12. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
- •13. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •14. Фінансовий менеджмент як система управління.
- •15.Сутність і функції фінансового ринку.
- •16. Структура фінансового ринку.
- •17. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •18.Сутність, призначення й функції бюджету держави.
- •19. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •20.Сутність і види податків.
- •21.Функції податків.
- •22.Податкова система України.
- •23.Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •24.Державний кредит і державний борг.
- •25.Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •26.Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •27.Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •28.Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •29.Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •30.Зміст і призначення страхування. Способи здійснення страхування.
- •31.Суб’єкти і об’єкти страхових правовідносин.
- •32.Економічна сутність і структура міжнародних фінансів.
- •33.Міжнародні фінансові інститути.
- •34.Фінанси міжнародних організацій.
12. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
Державні витрати — відносини економічної власності (привласнення) між державою І юридичними та фізичними особами в процесі розподілу, використання і споживання частини національного доходу
Із Державного бюджету України фінансуються видатки на: 1) державне управління — законодавчу та виконавчу владу, апарат Президента; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні й прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державної важливості, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення; 5) національну оборону; 6) правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави; 7) освіту — спеціальні школи державної форми власності, загальноосвітні школи; 8) охорону здоров'я; 9) соціальний захист і соціальне забезпечення; 10) культуру та мистецтво; 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру і спорт; 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) інші програми, які мають виключно державне значення. До видаткової частини загального фонду Державного бюджету України належить Резервний фонд, кошти якого витрачаються за розпорядженням КМУ, а контроль за витрачанням коштів Резервного фонду здійснює Верховна Рада України і Рахункова палата.
Одним із принципів розподілу видатків між місцевими бюджетами є принцип субсидіарності, тобто надавачі будь-яких соціальних послуг мають бути наближені до безпосередніх споживачів. Відповідно до цього ст. 86 БКУ види видатків місцевих бюджетів поділяє на такі три групи.
Перша група видатків фінансується з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, та які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки визначені функціями держави і передані на виконання органам місцевого самоврядування.
Друга група видатків здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів, які забезпечують фінансування бюджетних установ та заходів, пов'язаних із наданням основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Такі видатки покриваються за рахунок трансфертів з Державного бюджету України і тому враховуються у процесі визначення дотацій вирівнювання, які передаються з державного бюджету або коштів, що передаються до ДБУ.
Третя група — видатки з бюджету АРК та обласних бюджетів для фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких є в усіх регіонах України.
13. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
Управління фінансами - це найважливіша область управлінської діяльності, яку здійснює відповідний апарат за допомогою особливих засобів та методів, в тому числі різноманітних стимулів та санкцій.
В управлінні фінансами як і вбудь-якій іншій керованій системі, виділяють суб’єкти і об’єкти управління.
Об'єктами управління виступають фінансові відносини, в тому числі й ті, що пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти управління - це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси.
Суб'єктами управління виступають держава в особі законодавчих і виконавчих органів, у т.ч. Фінансових, а також фінансові служби підприємств, організацій і установ. В Україні такими структурами є: фінансові служби підприємств; фінансові, страхові та податкові органи.
Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, має назву «фінансовий апарат».
