Десятка самых крупных мировых издательств такая:

1. Pearson - € 5,290 m (Великобритания)

2. Reed Elsevier - € 5,024 m (Большая Британия-Нидерланды)

3. ThomsonReuters - € 3,813 m (Канада)

4. Wolters Kluwer - € 3,425 m (Нидерланды)

5. Bertelsmann - € 2,969 m (Германия)

6. Hachette Livre - € 2,273 m (Франция)

7. Grupo Planeta - € 1,804 m (Испания)

8. McGraw-Hill Education - € 1,666 m (США)

9. De Agostini Editore - € 1,616 m (Италия)

10. Holtzbrinck - інформація не надана (Германия)

15. Міжнародний стандартний номер книги isbn: розшифрування абревіатури та по- рядок присвоєння виданню. Знак Міжнародного штрихового кодування видавничої продукції (ean)

ISBN (International Standard Book Number) – Міжнародний стандартний книжковий номер. Це унікальний цифровий код, що його проставляють на кожному примірнику книжкових, брошурних та електронних видань незалежно від способу їх відтворення чи розповсюдження, обсягу та накладу. Він є засобом розпізнання видань за країною та назвою видавця.

Історія: десь 1968 року Організацією міжнародної стандартизації (ISO) прийнято рішення про створення Міжнародного агентства ISBN (він знаходиться зараз у Лондоні).

Структура ISBN:

1. Абревіатура ISBN;

2. Десять цифр, що розділені дефісом на чотири блоки.

3. Перший блок – ідентифікатор країни (Україна – 966);

4. Другий – ідентифікатор видавництва;

5. Третій – порядковий ідентифікатор конкретного видання;

6. Четвертий – контрольна цифра (від 0 до 9).

Порядок присвоєння:

А) друковані видання (книга, брошура, перекладне видання, томи, перевидання…);

Б) недруковані видання (звукові записи, мікрофільми, слайди, фільми, публікації на елект- ронних носіях, програмне забезпечення, альбоми, атласи, видання для сліпих тощо);

ISBN не проставляється на:

Періодичні видання та продовжувані видання (бібліографічні покажчики, бюлетені); Рекламні видання;

Аркушеві видання; Нотні видання; Образотворчі видання;

Театральні та концертні програми; Автореферати дисертацій; Препринти;

Патенти, стандарти; Конспекти лекцій;

Календарі; Каталоги; Інструкції та ін..

Головні вимоги:

Конкретний номер ISBN присвоюється конкретному виданню лише один раз (без повтор- ного використання);

На кожне наступне перевидання книги ставиться новий номер;

Передача видавництвами своїх ISBN тим видавництвам, що не зареєстровані в національ- ному агентстві ISBN, забороняється;

Два ISBN зазначаються при багатотомних виданнях (на кожному томі свій та спільний), якщо випускається двома видавництвами.

Отримують isbn у Національному агентстві isbn, що знаходиться в Києві при Книж- ковій палаті України. Туди слід подати такі нотаріально завірені документи:

Статут видавництва, свідоцтво про реєстрацію видавництва, гарантійний лист від керівницт- ва з усіма контактними адресами та телефонами.

Штрихове кодування − це умовний числовий код, який представлений комбінацією послі- довно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними і призначений для оперативної ідентифікації товару електронними засобами.

Штрихове кодування видавничої, як і будь-якої іншої товарної продукції, набрало швидкого поширення в світі у 80-х роках минулого століття. Викликане це було кількома чинниками. Серед найголовніших виділимо такі:

• активне впровадження інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та елект- ронного обміну даними;

• необхідність повсюдного створення інформаційної бази для контролю та управління това- рно-грошовим обігом;

• підвищення конкурентоспроможності товарів на вітчизняних та міжнародних ринках;

• скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку під час виробництва товарів, їх складанні, транспортуванні, реалізації та звітності державним органам.

Для забезпечення технічної сумісності розроблених у розвинутих країнах Заходу власних систем штрихового кодування товарів та визначення сфери їх застосування було утворено Міжнародну асоціацію товарної нумерації − EAN International. 1980 року між цією організацією та найбільшими міжнародними організаціями, що опікуються такою проблематикою, − Північно- американською асоціацією штрихового кодування (UCC), Міжнародним агентством ISBN/ISMN − було підписано відповідну угоду. Згідно з цією угодою, для ідентифікації видавничої продукції було визначено 13-розрядну версію ідентифікаційного номера EAN-13 з префіксами для журналь- них − 977, книжкових - 978, музичних − 979.

Отож, знаючи суть цієї унікальної системи, можна самостійно ідентифікувати будь-який то- вар за країною походження, видом, ціною тощо.

Початок роботи щодо створення та впровадження технології штрихового кодування всіх ви- дів товарної продукції, в тім числі книг, в Україні припадає на середину 90-х років 20 ст. 1995 року затверджується перший український стандарт "Коди та кодування. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови" (ДСТУ 3146- 95). Через рік затверджено ще один Держстандарт з цієї сфери − "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Якість друку штрих-кодових позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю" (ДСТУ 3359-96). В цей же період Кабінет Міністрів України видає Постанову "Про впровадження штрихового кодування товарів" (№ 574, 1996 року).

Того ж року Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердж у- ється "Положення про штрихове кодування товарі»"

Маркування суб'єктами видавничої діяльності книжкової продукції, як й інших товарів, в Україні запроваджено з 1 січня 2000 р.