- •Розкрити сутність поняття «теорія соціальної роботи» як відображення потреб практичної соціальної роботи.
- •2. Розкрити сутність варіативного характеру поняття «теорія соціальної роботи».
- •3. Зробити порівняльний аналіз основних підходів до визначення сенсу та змісту соціальної роботи як професійно-практичної діяльності
- •4. Розкрити сутність характеристики соціальної роботи як професійної діяльності
- •5. Розкрити проблемне поле науки «теорія соціально роботи».
- •6. Розкрити та дати характеристику закономірностям та принципам теоретичної соціальної роботи
- •7. Розкрити та проаналізувати об’єкт і предмет наукових досліджень теорії соціальної роботи
- •8. Дати характеристику концептуально-категоріальному апарату науки «теорія соціальної роботи».
- •9. Розкрити місце та роль науки «теорія соціальної роботи» серед соціально-гуманітарних знань
- •10. Об’єкти соціальної роботи. Визначення та характеристика
- •11. Дати характеристику вітчизняній парадигмі соціальної роботи як сукупності моделей і теорій допомоги.
- •12. Філософські цінності соціальної роботи.
- •13. Зарубіжні моделі соціальної політики та їх використання у соціальній роботі.
- •14. Охарактеризувати вітчизняні теорії соціальної політики та їх роль у соціальній роботі
- •15. Розкрити систему соціального обслуговування населення на сучасному етапі
- •16. Охарактеризувати соціальну роботу в системі освіти
- •17. Типологізація клієнтів соціальної роботи
- •18. Цілі і завдання соціальної роботи. Об’єкт і суб’єкт соціальної роботи.
- •19. Етичний кодекс соціального працівника і поведінка в соціальній роботі професіоналів.
- •20. Комунікативна та організаторська діяльність соціального працівника
- •21. Моделі соціальної роботи з сім’єю
- •22. Здоров’я як фактор дискримінації людини в суспільстві
- •23. Небезпечні фактори у професійній діяльності соціального працівника
- •24. Професійні ролі соціального працівника
- •25. Системний підхід до організації соціальної роботи з клієнтом.
- •26. Дати характеристику та проаналізувати основні групи професійних умінь соціального працівника
- •27. Розкрити типологію груп клієнтів соціальної роботи та дати характеристику одної з них
- •28. Дати характеристику основних проблем клієнтів соціального працівника
- •29. Суб’єкти і об’єкти соціальної роботи. Розробити структурно-логічні моделі для різних категорій клієнтів.
- •30. Правовий інструментарій у соціальній роботі
- •Прояви соціальної допомоги в античному світі
- •2. Основні форми допомоги у давніх слов’ян.
- •3. Характеристика княжого піклування в Київській Русі
- •4. Розкрити поняття церковно-монастирської допомоги у х-хп толітті
- •5. Відмінності княжого та церковно-монастирського піклування у х-хп ст.
- •6. Домінуюча роль церкви у наданні соціальної допомоги періоду середньовіччя
- •7. Основні тенденції у сфері соціальної допомоги європейських країн у хш-хуш ст.
- •8. Розвиток соціальної допомоги на українських землях ху1-хуш ст..
- •9. Утвердження державно-адміністративної, розвиток громадської і приватної форм допомоги в Російській імперії
- •10. Зростання ролі держави в розподілі соціальної допомоги в хуп-хуш ст..
- •19. Започаткування соціальної роботи як професійного виду діяльності (поч..ХХст.). Передумови зародження професії соціального працівника на початку хх ст..20.
- •20. Взаєжмозв’язок американських і європейських традицій соціальної роботи поч..Хх ст..
15. Розкрити систему соціального обслуговування населення на сучасному етапі
На виконання міжнародних зобов’язань держави, а також відповідно до визначених у Програмі реформ на 2010-2014 рр. пріоритетів соціального розвитку, в Україні розпочалися системні трансформації національної соціальної політики, зокрема сфери соціального обслуговування населення в частинах:
1) створення ефективної системи надання соціальних послуг, підвищення їх якості та рівня задоволення потреб отримувачів таких послуг;
2) оптимізації мережі установ та закладів, що надають соціальні послуги;
3) підвищення ефективності використання коштів та управління бюджетними видатками на соціальні послуги;
4) впровадження стандартів якості соціальних послуг; забезпечення контролю за якістю соціальних послуг на підставі впровадження державних стандартів та забезпечення контролю за їх дотриманням;
5) введення ринкових механізмів у функціонування системи соціальних послуг та запровадження механізму соціального замовлення соціальних послуг недержавним інституціям, які визнаються як рівні суб’єкти надання соціальних послуг.
У 2012 р. розпочато поступове скорочення обсягу соціального законодавства, гармонізацію та уніфікацію нормативних актів; узгоджуються термінологічні розходження та визначаються єдині принципи надання соціальних послуг. Внесення змін до Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про соціальні послуги», прийняття Закону України «Про громадські об’єднання» (22.03.2012 р.) створили підґрунтя для підвищення ефективності соціального обслуговування населення, надавши змогу:
– перейти від вузького розуміння соціальних послуг як діяльності закладів соціального обслуговування (перш за все, стаціонарних), до їх ширшого визначення як комплексу заходів щодо надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО) і не можуть самостійно їх подолати[5];
– розширити визначення СЖО (обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті), а отже і перелік груп, які мають право отримати соціальні послуги;
– запровадити інститут стандартизації соціальних послуг та законодавчо закріпити поняття показників якості соціальних послуг як основи для їх стандартизації;
– визначати потреби громади у соціальних послугах, їх видах та обсягах, та надавати послуги на підставі цих потреб, а не виходячи з інституційної спроможності місцевих закладів соціального обслуговування. Унормовано перехід від орієнтації на послуги, що надаються стаціонарними закладами, до обслуговування за місцем проживання та заходів із профілактики виникнення СЖО:
запроваджений та розвивається інститут фахівців із соціальної роботи, які мають виявляти кризові сім’ї й з’ясовувати їх проблеми, надавати їм психологічну й правову допомогу, сприяти у працевлаштуванні, отриманні виплат і пільг тощо. Водночас, ступінь підготовленості фахівців до надання соціальних послуг в значній кількості випадків є недостатнім як за освітньо-кваліфікаційним рівнем, так і за напрямами освіти. Це зумовлено, зокрема, відсутністю достатньої нормативної бази, яка б регулювала діяльність зазначеної категорії надавачів соціальних послуг;
завдяки змінам до Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (Ст. 8) розширено коло осіб, для яких встановлені нормативи соціальних послуг; забезпечена можливість визначення переліку, видів, обсягів, норм та нормативів соціальних послуг, що надаються за рахунок державного та місцевого бюджетів[6].
– розробити механізм соціального замовлення для організацій недержавного та приватного секторів та унормувати диференційований підхід до оплати соціальних послуг.
