- •Поняття інтелектуальної власності та її види
- •2. Поняття права інтелектуальної власності
- •3. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності
- •6. Відмінність у застосуванні юридичного інструментарію для захисту
- •4. Поняття та принципи права інтелектуальної власності
- •6. Генеза і концепція пропрієтарної теорії права ів
- •7. Інші теорії права інтелектуальної власності
- •II Теорія особистих прав.
- •8. Теорія виключних майнових прав
- •9. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності: їх спільні та відмінні ознаки за законодавством України
9. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності: їх спільні та відмінні ознаки за законодавством України
(В питанні 3 розписано відмінні ознаки більш детально)
Стаття 419 ЦК Співвідношення права інтелектуальної власності та
права власності
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
-Спільні ознаки:
1) права інтелектуальної власності як і право власності є абсолютними (Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом – ч.3 ст. 418 ЦК);
2) суб’єкт права інтелектуальної власності, як і суб’єкт права власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; в той же час він може заборонити усім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.
-Відмінності між правом інтелектуальної власності та правом власності:
1) зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права, зміст права власності полягає лише в майнових правомочностях;
2) неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;
гт3) можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;
4) збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.
