Лікування

Хворих на чуму свиней не лікують, а негайно вбивають на м'ясо. 

Заходи боротьби.

При появі захворювання на господарство накладається карантин, за умовами якого забороняються вивезення і ввезення свиней, забій свиней без дозволу ветеринарного фахівця, вивіз м'яса і м'ясних продуктів свиней і ін Визначаються неблагополучна і угрожаемая зони.  Карантин з неблагополучного по чумі свиней пункту знімають через 40 днів після останнього випадку падежу або забою хворих свиней, знезараження м'яса, отриманого від їх забою, і за умови проведення всіх ветеринарно-санітарних заходів, передбачених нормативними документами. Після зняття карантину зберігають обмеження, зокрема, забороняють вивозити залишилися свиней, продукти тваринного походження і сировину, отримані від забою (крім вивезення на м'ясокомбінат), за межі неблагополучного господарства. По завершенні відгодівлі всіх свиней вбивають на м'ясокомбінаті, проводять весь комплекс закріпних заходів із заключною дезінфекцією і знімають обмеження.  У загрозливій зоні забороняють контакт і зв'язку з неблагополучним пунктом; вакцинують усіх свиней; встановлюють дезбар'єри при вході і виході з свинарників; здійснюють суворий ветеринарно-санітарний контроль за заготівлею і вивозом свиней, сировини, фуражу; проводять ветеринарно-освітню роботу серед населення. 

Вірусна діарея великої рогатої худоби

(Diarrhea viralis bovum, хвороба слизових оболонок — контагіозна хвороба переважно моло- дих тварин, характеризується лихоманкою, ерозивно-виразковим запаленням слизових оболонок травного каналу, профузною кривавою діареєю, ураженням органів дихання, кон’юнктивітом, ринітом. У тільних корів можливі аборти.

Збудник хвороби

— РНК-геномний вірус, що належить до родини Togaviridae, роду Pestivirus. Віріони мають сферичну форму, діаметр 30 – 40 нм, ікосаедральний нуклеокапсид, вкриті зовнішньою ліпопротеїновою оболонкою, що робить їх чутливими до ефіру та хлороформу. Гемаглютинувальної й гемолітичної активності не має. Міститься майже в усіх органах і тканинах хворих тварин, однак у високій концентрації знаходиться лише в слизових оболонках кишок, верхніх дихальних шляхів, ендотелії кровоносних судин. Епізоотичні штами вірусу різняться між собою за вірулентними властивостями, тропізмом і цитопатогенним ефектом, проте ідентичні в антигенному відношенні. Разом з тим установлено антигенну та імуногенну спорідненість вірусу діареї до вірусу класичної чуми свиней. Вірус діареї репродукується в первинних культурах клітин нирок,легень або селезінки ембріона корови, тестикул телят, перещеплюваних культурах селезінки ембріона корови, макрофагах та лімфоцитах. Вірусом діареї легко вдається заразити телят 2 – 18-місячного віку внутрішньовенним або внутрішньочеревним уведенням.Вірус стійкий у зовнішньому середовищі: в крові, лімфовузлах,селезінці та іншому патологічному матеріалі при 4°С зберігається до 6 міс, при мінус 30 – 70 °С — кілька років. У культуральній рідині при мінус 15 °С вірус активний до 1 року. Добре витримує повторне заморожування й відтавання. При 37 °С інактивується через 5 діб, при 56 °С — через 1 год, при 100 °С — миттєво. Швидко руйнується при рН = 3.