4. Внутрішня інфраструктура підприємства (організаційна структура, власник, виконавчі органи, виробничі підрозділи) та її вплив на організацію облікового процесу

Внутрішнє середовище – це сукупність всіх підрозділів або підсистем, які постійно функціонують або взаємодіють між собою для досягнення мети організації.

Внутрішнє середовище включає в себе наступні складові:

• виробництво;

• персонал;

• маркетинг;

• фінанси;

• структура управління.

Внутрішнє середовище - частина загального середовища, яка перебуває в межах організації, яка інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, фінанси, кадри, дослідження й розвиток. Внутрішнє середовище підприємства являє собою сукупність всіх внутрішніх змінних підприємства, що визначають процеси його життєдіяльності.

У ДП «Софіївка – Житомир» застосовується автоматизована та журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку. Записи в накопичувальні реєстри здійснюють за показниками необхідними для управління і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, а також для складання періодичної і річної бухгалтерської звітності.

Основними реєстрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків ( синтетичного обліку ) і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також реєстри аналітичного обліку: відомості, таблиці, книги і картки.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, у якій підраховують обороти по дебету кожного рахунку. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо , поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду ( місяця , кварталу , року ) по кожному синтетичному рахунку. За методом подвійного запису сума дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними . Головна книга відкривається на рік .

Облікову роботу в господарстві здійснює служба бухгалтерського обліку. Вона забезпечує контроль за виконанням виробничої програми, робіт і послуг, за витратами підрозділів і господарства в цілому, а також проводить контроль за збереженням цінностей і ресурсів, їх використанням, дотриманням нормативів за використанням фондів стимулювання, оприбуткування і збуту продукції .

Раціональна організація бухгалтерського обліку насамперед залежить від правильного оформлення документів і своєчасного їх у бухгалтерію. Бухгалтер отримує первинні документи , звіти і на основі їх веде перевірку правильності записів.

Порядок складання документів визначено «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим Міністерством фінансів України № 81 від 24.05.1995 року .

У ДП «Софіївка – Житомир» бухгалтерська служба представлена висококваліфікованими працівниками , які забезпечують добру фінансово-господарську діяльність господарства.

5. Зовнішня інфраструктура підприємства (покупці, постачальники, банківські установи, страхові організації, органи державної влади і самоврядування тощо) та її вплив на організацію облікового процесу

Будь-яка організація, підприємство є відкритою системою, яка знаходиться у постійній взаємодії із тими чи іншими елементами зовнішнього середовища. Дослідженню зовнішнього середовища слід приділяти належну увагу, оскільки воно обумовлює рівень визначеності, в умовах якого приймаються управлінські рішення.

Зовнішнє середовище — це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.

До зовнішнього середовища підприємства належать:

• постачальники;

• покупці;

• державні органи управління.

Постачальники ресурсів. Ними є різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об’єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми. В іншому разі можуть швидко з'явитися проблеми з виробництвом та збутом виготовленої продукції, а в перспективі – виникає загроза втрати набутого роками іміджу підприємства і прихильності до нього постійних партнерів та клієнтів. Тому сучасні компанії дуже прискіпливо ставляться до вибору постачальників (особливо якщо є альтернативи), але прагнуть при цьому підтримувати довготривалі стосунки із тими з них, які працюють з урахуванням спільних інтересів. Про великий вплив постачальників на діяльність підприємств свідчить хоча б той факт, що після розвалу СРСР відмова від партнерських зв'язків дуже боляче вдарила по економіці всіх пострадянських країн.

Посередники. Це ті фірми, організації або окремі фізичні особи (підприємці), котрі допомагають виробникам у реалізації їх товарів на відповідних ринках. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти з організації товарообігу (включаючи транспортні підприємства, складську мережу), агентства з надання маркетингових послуг (спеціальних досліджень, консалтингових, реклами тощо), а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості (комерційні банки, страхові компанії). Плідна співпраця із посередниками може допомогти підприємству завоювати міцні ринкові позиції, ефективно працювати і розвиватись, а невдалий вибір посередників, які лише "накручують” ціну на товар, а не дбають про його ефективний збут, може довести фірму до банкрутства. Зокрема, у перехідний період в Україні посередники дуже часто паразитували на великих підприємствах-виробниках, висмоктуючи із них обігові кошти (хоч, на жаль, у багатьох випадках це були свідомі дії обох сторін).

Для здійснення контролю за правильним веденням бухгалтерського обліку відносять безпосередньо податковий контроль, який здійснюється низовою ланкою Державної податкової служби — податковою інспекцією.

Податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки цілей, серед яких важливо виокремити такі:

• забезпечення додержання податкового законодавства суб'єктами, що реалізують податковий обов'язок або забезпечують його реалізацію;

• попередження правопорушень у податковій сфері;

• виявлення порушень податкового законодавства та застосування до винних осіб відповідних заходів юридичної відповідальності.

Указані цілі загалом визначають зміст податкового контролю, який слід визначити як діяльність спеціально уповноважених державних органів щодо забезпечення додержання зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин чинного податкового законодавства.

Таким чином, податковий контроль слід розглядати як особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб'єктами, що забезпечують реалізацію податкового обов'язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Отже, будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим підприємством є контроль, який виступає засобом двостороннього зв'язку між об’єктом управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан підприємства і практичне виконання управлінських рішень.