Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
#8-Обмен веществ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Включення інших вуглеводів в процес гліколізу

Фруктоза.

Встановлено, що фруктоза, присутня у вільному стані у багатьох фруктах, утворюється в тонкій кишці з сахарози, всмоктуючись в тканинах, може піддаватися фосфорилюванню у фруктозо-6-фосфат за участю ферменту гексокінази і АТФ.

Ц я реакція ингібується глюкозою. Фруктозо-6-фосфат, що утворюється, або перетворюється на глюкозу через стадії утворення глюкозо-6-фосфату і подальшого відщеплення фосфорної кислоти (рис. 10.4), або піддається подальшим перетворенням. З фруктозо-6-фосфату під впливом 6-фосфофруктокінази і АТФ утворюється фруктозо-1,6-дисфосфат.

Рис. 10.4. Метаболізм фруктози.

1 - гексокіназа; 2 - 6-фосфофруктокіназа;

3 - фруктозодисфосфатальдолаза; 4 - кетогексокіназа;

5 - кетозо-1-фосфатальдолаза; 6 - тріокіназа;

7 - глюкозофосфатізомераза; 8 - глюкозо-6-фосфатаза;

9 - тріозофосфатізомераза.

Далі фруктозо-1,6-дифосфат може піддаватися подальшим перетворенням по шляху гліколізу. Такий головний шлях включення фруктози в метаболізм м'язової тканини, нирок, жирової тканини.

Проте, у печінці для цього існує інший шлях, у якому є фермент фруктокіназа, яка каталізує фосфорилювання фруктози не за 6-м, а за 1-м атомом вуглецю.

Ця реакція не блокується глюкозою. Фруктозо-1-фосфат, що утворюється, розщеплюється потім під дією кетозо-1-фосфатальдолази на діоксиацетонфосфат і D-гліцеральдегід.

D-Гліцеральдегід, що утворюється, під впливом відповідної кінази (тріокінази) піддається фосфорилюванню до гліцеральдегід-3-фосфату. У цей же проміжний продукт гліколізу переходить і дигідроксіацетонфосфат.

Галактоза.

Основним джерелом галактози є лактоза їжі, яка в травному тракті розщеплюється до галактози і глюкози (рис. 10.5).

1 Етап. Обмін галактози починається з перетворення її в галактозо-1-фосфат. Цю реакцію каталізує галактокіназа за участю АТФ:

2 Етап. У наступній реакції у присутності УДФ-глюкози фермент гексозо-1-фосфатуридилтрансфераза каталізує перетворення галактозо-1-фосфату в глюкозо-1-фосфат, одночасно утворюється уридиндифосфат-галактоза (УДФ-галактоза).

Глюкозо-1-фосфат, що утворився, надалі або переходить в глюкозо-6-фосфат і далі піддається перетворенням за гліколітичним шляхом, або під впливом фосфатази утворюється вільна глюкоза.

3 Етап. УДФ-галактоза піддається вельми своєрідній епімеризації під дією УДФ-глюкоза-4-епімерази.

4 Етап. УДФ-глюкозапірофосфорилаза каталізує розщеплення УДФ-глюкози з утворенням глюкозо-1-фосфату.

5 Етап. Глюкозо-1-фосфат під дією фосфоглюкомутази перетворюється в глюкозо-6-фосфат і далі піддається перетворенням за гліколітичним шляхом.

Рис. 10.5. Метаболізм галактози.

Зброджувані і незброджувані природні сполуки

Більшість природних сполук, що складаються з вуглецю, водню, кисню і (або) азоту, піддаються зброджуванню в анаеробних умовах. Передумовою для цього є можливість часткового окислення субстрату в результаті внутрішньомолекулярного розщеплювання, що супроводжується виділенням енергії (екзергонічна реакція).

Зброджуються, наприклад:

  • полісахариди,

  • гексози, пентози, тетрози,

  • багатоатомні спирти,

  • органічні кислоти (у тому числі арові кислоти, глюконат, малат, тартрат і т.п.),

  • амінокислоти (за винятком ароматичних, таких, що лише умовно піддаються зброджуванню),

  • пурини і піримідини.

Разом із сполуками, які зброджуються в анаеробних умовах, є речовини, нездатні зброджуватися:

  • насичені аліфатичні і ароматичні вуглеводні,

  • стероїди,

  • каротиноїди,

  • терпени,

  • порфірини.

У аеробних умовах всі ці речовини піддаються розщеплюванню і повністю окислюються, але в анаеробних умовах вони дуже стабільні. Стабільність їх може бути обумовлена двома причинами:

  • по-перше, більшість названих сполук містять лише атоми вуглецю і водню; при внутрішньомолекулярному розщепленні таких речовин енергія не виділяється,

  • по-друге, насичені вуглеводні і поліізопреноїди можуть окислюватися лише в присутності молекулярного кисню (під дією оксигенази).

Завдяки високій стабільності вуглеводнів в анаеробних умовах вони так довго зберігаються в нафтових родовищах. Вочевидь, в епоху утворення нафти мікроорганізми не були здатні зброджувати парафіни. Не мають вони її і до сьогодні.