.Зведений список членів Малої ради та їхніх заступників

Авдієнко М. УСДРП

Бабич Б. УСДРП

Балабанов М. РСДРП(об)

Березняк С. УПСР

Бойко В. УПСФ

Василенко

Верле Г. ПСР

Веселовський С. УСДРП

Винниченко В. УСДРП

Висоцький 3. УСДРП

Вротновський-Сивошапка УСДРП

Гермайзе О. УСДРП

Гіначенко УСДРП

Голубович В. УПСР

Гольдельман С. Поалей-Ціон

Григоріїв Н. УПСР

Грушевський М. УПСР

Гутман М. ОЄСРП

Демерлій П. УПСР

Діденко

Димерський (заступник Плевако)

Довженко В. УСДРП

Довгий І.

Доротов О. РСДРП (об)

Драгомирецький А. УСДРП

Єреміїв М. УСДРП

Зарубін О. ' ПСР

Зільберфарб М. ОЄСРП

Золотарьов А. БУНД

Іоселевич М. (заступник Крупнова) КДП

Ісаєвич Д. (заступник Ковалівського, Діденка, Пугача) УПСР Кизима Л. УСДРП

Кіяниця М. УПСР

Ковалевський М. УПСР

Ковальський М. УСДРП

Кононенко РСДРП(б)

Корж К. УПСР

Корсак	ППС
Крупнов С.	кдп
Крижанівський Ф.	трудовик
Кушнір М. (заступник Холодного)	УПСФ
Куцяк П.	УПСР
Левинський	ППС (лівиця)
Левченко Є.
Левченко Я.	УСДРП
Лисенчук М.
Литваков М.	ОСЄРП
Лібер (Гольдельман) М.	БУНД
Логочев (Логачев) М.	РСДРП (об)
Любинський М.	УПСР
Маєвський I.	УПСР
Мартос Б.	УСДРП
Марцинюк Т.	УПСР
Масюк М. (заступник Демерлія)
Матушевський М.	пндц
Мацієвич К.	УПСФ
Менчковський П.	Поалей-Ціон
Мирний
Неронович Є.	УСДРП
Ніковський А.	УПСФ
ОгородНій М.	УСДРП
Одинець Г.	УПСР
Панченко
Пісоцький А.	УСДРП
Плевако П. (заступник Букші, Чалого)
Пожарський П.	УСДРП
Порш М.	УСДРП
Постоловський А.	УПСР
Почентовський	пндц
Пугач I.	УПСР
Рафес М.	БУНД
Розенштейн М.	сіоніст
Рудницький В.	пндц
Рябцов
Садовський В.	УСДРП
Салтан М. (заступник Букші)	УПСР
Саражієв (Сараджев) С.	ПСР
Севрюк О. (заступник Чалого, Бігуна, Коржа)	УПСР

Сиркін М.	сіоніст
Скловський І.	ПСР
Смирнов В.	РСДРП (об)
Солтан А.	УПСР
Сорокін	сіоніст
Стасюк М.	Селянська
	спілка
Степаненко
Сухових К.	ПСР
Таск О.	РСДРП(об)
Темкин А.	БУНД
Терещук М.
Ткаченко М.
Хвиленко 3.	УПСР
Христюк П.	УПСР
Хургин	ОСЄРП
Чайківський
Чечель М.	УПСР
Чикаленко Л.	УСДРП
Чопківський
Чопівський-Фещенко І.	УПСФ
Чижевський Д.	РСДРП(об)
Шаповал М.	ПСР
Шац-Анін М.	ОСЄРП
Шелтман	сіоніст
Шраг М.	УПСР
Юдин М.	єнп
Яковлів А.	УПСФ

загалом — 105, зокрема 8 кандидатів

Джерело: УЦР. — Т. 1. — С. 184,193,198,208_? 217, 255, 356, 366, 395, 396, 397, 407, 408, 411, 435, 440, 466, 482, 486; див. також: Дорошенко Д. Історія України.- Т. 1. — С. 120—121.

Примітка. Слід відзначити, що відомі сьогодні джерела не дозво­ляють уповні висвітлити питання про участь у засіданнях Малої ради її членів, особливо після 20 жовтня

.Двадцять п’ять фактів про «українське масонство»

(1906-1917 рр.)

Оцінюючи роль та місце російської масонерії в політичних подіях 1917—1920 рр., необхідно взяти до уваги наступне.

Факт перший. Відновлення вільномулярства на російських теренах почалося після видання Миколою II Маніфесту 17 жовт­ня, який задекларував право російських підданих на вільне про­ведення зборів та утворення союзів.

Факт другий. Відновлення вільномулярського руху в Росії розпочав М. Ковалевський, масон 18 ст. посвяти союзу Вели­кої Ложі Франції, яка працювала за Стародавнім та Прийнятим Шотландським Статутом.

Факт третій. Право відкриття лож в Росії М. Ковалевському надала Рада Великого Сходу Франції, тобто ложа іншої юрисдик­ції, ніж та, до якої належав М. Ковалевський. Відмінність між обома юрисдикціями полягала в обрядності (в Раді ВСФ вона була спрощеною) та в пріоритеті соціальних питань (Рада ВСФ) над просвітницькою роботою (союз ВЛФ). «В цьому відношен­ий — зауважив А. Серков, — установка Великого Сходу Фран­ції на активну участь в політичному житті країни була, поза сумнівом, близька новому поколінню російських масонів». Саме ця установка, додамо від себе, і стала першопричиною, яка в кін­цевому рахунку детермінувала крах вільномулярського руху на російських та підросійських (за винятком Царства Польського та Фінляндії) теренах.

Факт четвертий. Дозволи від «материнської» ложі, тобто від ВЛФ, на відкриття лож в Росії М. Ковалевський привіз 1907. Піс­ля цього російська масонерія «розкололася на декілька частин».

Факт п’ятий. В Росії було створено 9 лож в юрисдикції ВСФ. Всі вони були розпущені в лютому 1910 р. Вони не мали свого статуту, їх офіційно не визнавали в світі, вони «забули про про­світницько-філософський бік своєї діяльності», «не спромоглися створити систему суспільно-політичного впливу масонства на життя в країні». За висновком А. Сєркова, «абсолютизація со­ціальної сторони програми Великого Сходу Франції перетворила його дочірню організацію (тобто ложі ВСФ у Росії. — Д. Я.) в за­мкнене політичне утворення, неспроможність якого була дове­дена часом».

Факт шостий. На «підросійській» території сучасної України в юрисдикції ВСФ були створені ложі:

• «Истина» (Одеса),

• «Кевская заря» (Київ; ложа створена «за активної участі» І. Лучицького та Ф. Штейнгеля),

• назва невідома (Київ).

Факт сьомий. Наприкінці 1909 р. до Києва приїхав один з лідерів автономістів у І Державній думі В. Обнинський, який «встановив тісні контакти із С. Єфремовим». Саме ці контак­ти, правдоподібно, стали вирішальними для подальшої роз­будови масонства на російських південно-західних теренах, тобто на більшості території сучасної України. Політична плат­форма цих домовленостей — боротьба за рівноправність всіх народів Росії та перебудову держави на федеративних засадах.

Факт восьмий. Організаційною та кадровою основою масо- нерії на «українських» теренах стала газета «Киевские отклики» та її співробітники: Г. Александровський, М. Василенко, С. Єфре- мов, І. Лучицький, В. Науменко, С. Петлюра.

Факт дев’ятий. Союз між обома юрисдикціями було укладе­но на капітулі 1908 р. Головою керівної Ради 18-ти став Д. Бебу- тов, першим наглядачем — М. Ковалевський.

Факт десятий. Під впливом Великого Сходу Туреччини, який сповідував активну участь в політичному житті країни, російська масонерія взяла курс на «огорнення впади людьми, які співчувають масонству».

Факт одинадцятий. На цей час кількість посвячених в росій­ських ложах становила 100 осіб, членство 80-ти підтверджено документально; майже чверть всіх членів — члени партії «на­родної свободи» (конституційних демократів). Серед депутатів Державних дум всіх скликань «українцями» за походженням були А. Вязлов, І. Лучицький, М. Ковалевський, П. Чижевський, І. Шраг, Ф. Штейнгель.

Факт дванадцятий, «за наявності контактів масонське товариство та організація більшовиків не відчували взаємо­впливів»; «гіпотеза про посвяту Леніна не може бути підтвер­джена документально, оскільки багато документів ложі LVnion de Belleville в Парижі не дійшли до нашого часу».

Факт тринадцятий. Новий масонський союз, який дістав на­зву Великий Схід Народів Росії (ВСНР), склався до літа 1912 р. на підставі об’єднання із ложами Шотландського Статуту та приєд­нання так званих «англійських» лож. ВСНР вже мав власну «кон­ституцію» — «Положення про Орденську організацію». Головна мета — «прагнення до морального вдосконалення членів на грунті об'єднання їх зусиль в боротьбі за політичне звільнення Росії».

Факт чотирнадцятий. «В Києві переважали в організації люди, для яких етичні завдання стояли на першому місці».

Факт п’ятнадцятий. «ВСНР був створений як надпартійна організація»; поступово віддаляючись від чисто масонських за­вдань, російська організація вільних мулярів вже до 1915—1916 рр. набула характеру політичного об'єднання».

Факт шістнадцятий. Система масонських ступенів була скасована і зведена лише до двох — учня та майстра; система та принципи прийому змінена та спрощена; спрощений ритуал; допускався прийом жінок; скасована низка «офіцерських» посад.

Факт сімнадцятий. В період «розквіту» загальна чисельність лож ВСНР сягала не менше 47-х (350-500 членів), в т.ч. в Пе­тербурзі — 16 (95 осіб), у Києві «мінімум» 8 (за іншими дани­ми — 15-20), дві — в Москві, 17 — в провінційних містах, в т.ч. в Катеринославі, Одесі, Харкові та в смузі Південно-Західного фронту, який проходив територією сучасної України.

Факт вісімнадцятий. Першим «українським» масоном був І. Лучицький. До київських лож належали (в алфавітному по­рядку): Г. Александровський, 3. Ахримович, В. Бажаєв, Д. Белінг, Л. Брилліант, М. Василенко, М. Воскресенський, А. Вязлов,

1. Галіп, Д. Григорович-Барський, М. Грушевський, Д. Дорошен­ко, С. Іванов, О. Ердман, С. Єфремов, О. Зарубін, В. Затонський,

2. Ігнатович, Г. Квятковський, В. Казановський, І. Кістяківський,

В. Колокольцев, В. Константинович, О. Корчак-Чепурківський,

В. Косинський, І. Красковський, Л. Лічков, В. Лозинський, І. Ма­лютин, С. Маркотун, А. Марголін, Ф. Матушевський, К. Маціє- вич, В. Науменко, А. Ніковський, А. Нікольський, Д. Одинець, М. Пахомов, С. Петлюра, І. Полторацький, В. Прокопович, М. Радченко, А. Ржепецький, М. Синицький, В. Тишкевич (віро­гідно), О. Саліковський, О. Семенцов, С. Синицький, П. Ско­ропадський, М. Славинський, Є. Слуцький, М. Терещенко (сумнівно), С. Чебаков, М. Чубинський, П. Холодний, І. Шраг, Ф.Штейнгель, О. Шульгин, М. Шумицький.

В Одесі — С. Житков, В. Каган, Л. (Д) Крижановський,

В. Чехівський, С. Шатуновський, М. Шпенцер (двоюрідний брат Троцького).

До цього списку слід додати діячів, які відіграли помітну роль у подіях на підросійській Україні в 1917—1920 рр. Це — І. Красковський (один з керівників ложі «Литва», член Білорусь­кої соціалістичної громади, чільник УЦР та її Генсекретаріату),

С. Стемповський (Велика Національна Ложа Польщі, міністр земельних справ в уряді Прокоповича).

Факт вісімнадцятий. Секретарями Верховної Ради були:

М. Некрасов (до конвенту 1912 р. та в 1915 р.),

О. Колюбакін (літо 1912 р. — кінець 1914 рр.),

О. Керенський (1915—1996 рр.),

0. Гальперн (літо 1910 — грудень 1918 рр),

С. Балавинський (грудень 1918 — літо 1919 рр.),

0. Демидов (від літа 1919 р.).

Факт дев’ятнадцятий. З 442 депутатів IV Державної думи вільними мулярами в юрисдикції ВСНР було 20 осіб, які утвори­ли в ній «державу в державі»у «фракцію над фракцією» і активно впливали на її життя».

Факт двадцятий. ВСНР брав активну участь у підготовці заходів по усуненню імператора Миколи II від влади, але «після рішучого протесту українських масонів було припинено роботу в ложах по підготовці перевороту, центр заколоту перемістився до групи Кримова-Гучкова, які масонами не були... Очевидно, що ні двірцевий заколот, ні Лютнева революція не були підготовлені таємним масонським центром.

Факт двадцять перший. Діяльність лож ВСНР «напередод­ні революції припинилась, залишилася лише група керівних діячів Верховної Ради», тобто «відбувся перехід від політичного масонства до політичної групи» у складі майбутніх провідників Тимчасового уряду О. Гальперна, О. Карташева, О. Керенського, О. Коновалова, М. Некрасова, М. Соколова.

Факт двадцять другий.

У першому складі Тимчасового уряду Росії масонами були 5 з 12 членів (О. Керенський, О. Коновалов, М. Терещенко, М. Чхеїд- зе, О. Шингарьов).

У другому складі Тимчасового уряду з 15 міністрів 7 були ма­сонами: О. Керенський, О. Коновалов, М. Некрасов, М. Скобелев, П. Переверзєв, М. Терещенко, О. Шингарьов; серед заступників міністрів та урядовців — М. Авксентьев, О. Демянов, С. Проко­пович, Б. Савинков, Г. Сидамон-Еристов.

У третьому складі Тимчасового уряду з 18 міністрів масо­нами були десятеро: М. Авксентьев, І. Єфремов, О. Карташев, О. Керенський, Ф. Кокошкин, М. Некрасов, С. Прокопович, Б. Са­винков, М. Скобелев, М. Терещенко.

У четвертому складі Тимчасового уряду масонами були О. Демянов, О. Карташев, О. Коновалов, О. Ліверовський,

С. Прокопович, М. Терещенко, що «свідчить про те, що вільні каменярі втратили контроль над ситуацією», «в цілому немож­на говорити про вплив Великого Сходу Народів Росії на урядову політику». Основна причина цього — розкол всередині полі­тичного вільномулярства з питання про ставлення до виступу генерала Корнілова.

Факт двадцять третій. «В 1917р. центром масонських праць стає Київ».

Факт двадцять четвертий. На сьогодні відомі такі масонські ложі, в діяльності яких брали або могли брати участь відомі полі­тики, в т. ч. діячі українського руху доби 1917—1920 рр.:

Вінниця

Ложа в системі Великого Сходу Народів Росії (ВСНР)

Катеринослав Ложа в системі ВСНР

Київ

«Астрея». Ложа в системі ВСНР. Згадується в 1918 р.

Члени:

Василенко Микола Прокопович — достойний майстер в 1918 р.,

Одинець Дмитро Михайлович — прийнятий 1918 р.

М.П. Василенком.

«Единение». Виокремилась з ложі «Правда» в 1910—1911. Пра­цювала в системі ВСНР.

Члени:

Єфремов Сергій Олександрович, перейшов з ложі «Правда», Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович, посвячений в цій ложі, Чебаков Сергій Михайлович — перейшов з ложі «Правда».

«Заря». Працювала з 1910-1911 рр. в системі ВСНР.

Можливо, продовжувала роботу ложі «Киевская Заря». Згадується 1916 р.

Члени:

Затонський Володимир Петрович — вийшов після 1916 р., Науменко Володимир Павлович — достойний майстер.

«Истина». Вірогідно, працювала в системі ВСНР.

«Киевская Заря». Заснована до лютого 1909 р. Працювала в сис­темі Верховної ради російського масонства за системою Велико­го Сходу. «Приспана» разом з іншими ложами цієї системи. Члени:

Вязлов Андрій Григорович. — секретар з дня заснування, член ложі по лютий 1910 р.,

Лучицький Іван Васильович,

Штейнгель Федір Рудольфович — достойний майстер (майстер-намісник) з дня заснування.

Невідома ложа, яка працювала, як і «Киевская Заря», в союзі Верховної ради російського масонства в системі Великого Сходу. Відкрита влітку 1909 р., закрита з «приспанням» лож цієї систе­ми в Росії.

Ложа «Правда». Виокремилась в 1909 або 1910 рр. з ложі «Ки­евская Заря». Працювала в системі ВСНР, виконувала функції місцевої (малої) ради.

Члени:

Вязлов Андрій Григорович,

Григорович-Барський Дмитро Миколайович — наглядач, Грушевський Михайло Сергійович (з кінця 1909 р., виключений наприкінці 1914 р.),

Єфремов Сергій Олександрович,

Матушевський Федір Павлович,

Чебаков Сергій Михайлович,

Шраг Ілля Людвигович,

Штейнгель Федір Рудольфович — достойний майстер.

«Нарцисе». Заснована 1914 р. Працювала на підставі патента, який видала Велика Ложа Італії (Шотландський Статут). За де­якими даними 1917 р. була перейменована в ложу «Нарцисе» та «З’єднані слов’яни». Під керівництвом ложі «Нарцисе» пра­цювали майстерні «Соединенные славяне» (Київ), «Кирилл и Мефодий» (Полтава) та «Иордан» (Феодосія, 1914—1915 рр.). їх діяльність невідома але, вірогідно, вони фактично не діяли.

Члени:

Галіп Артем Васильович,

Маркотун Сергій Костянтинович — достойний майстер з 1914 р. Масон 18-го ст.,

Скоропадский Павло Петрович (можливо).

Заснована біля 1917 р. членами «Зари». Працювала в союзі ВСНР. На одному з засідань був присутній С. Єфремов.

«Свет Правды» («Истины»?). Працювала біля 1912—1913 рр. в системі ВСНР. Можливо, одна ложа з ложею «Федерация». Внаслідок українського сепаратизму її членів закрита місцевою масонською радою.

Члени:

Ніковський Андрій Васильович, посвячений в цій ложі, Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович — оратор,

Чебаков Сергій Михайлович — достойний майстер.

«Св. Андрія Первозванного». Заснована як Велика Ложа України 17 січня 1900 (1902 р.) р. в Женеві. Визнана 1 квітня 1912 р. Вели­кою Ложею Італії, працювала під її керівництвом.

Члени:

Левицький Андрій Миколайович, великий секретар, достойний майстер після Петлюри,

Петлюра Симон Васильович, достойний майстер після 1919 р., Скоропадський Павло Петрович (можливо).

«Совет Великого Востока Народов России». Обласна місцева рада ВСНР. (Народів Сходу Європи). Створена під час І Світової війни. В 1919 р. до цієї ради перейшли права Верховної ради. Члени:

Одинець Дмитро Михайлович (з 1919 р.).

«Федерация». Працювала в союзі ВСНР. Виокремилась біля 1912-1913 рр. з ложі «Единение». Можливо, однойменної ложі в Санкт-Петербурзі не існувало, а члени останньої увіходили до ложі «Федерация» в Києві.

Члени:

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович — перейшов з ложі «Единение».

Москва, Петербург

«Капитул Астрея» (?). Розенкрейцерський капітул 18-го ст. За­снований в травні 1908 р. З листопада 1908 р. працював під керів­ництвом Ради 18-ти. Припинив діяльність в зв’язку із закриттям лож союзу Великого Сходу Франції в Росії.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович — 1-й страж Ради 18-ти з листопада 1908 р.

Москва

«Возрождение». Патент на відкриття отриманий М. Ковалев- ським 15 листопада 1906 р.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович, член-засновник ложі, майстер-намісник, 1-й страж.

«Люцифер». Відкрита «московським центром», вірогідно розен- крейцерським капітулом «Астрея». Незабаром після відкриття закрита за зв’язок з антропософами.

Одеса

«Данте Алігієрі». «Італійська ложа». Приспана 1914 р.

«Звезда Востока». Працювала в системі ВСНР. Згадується в 1912—1915 рр.

Члени:

Чехівський Володимир Мусійович (посвячений 1915 р.). «Истина». Заснована в січні 1909 р. Працювала в системі ВСНР. Харків

Ложа Союзу ВСНР Члени:

Чубинський Михайло Павлович.

Південно-Західний фронт

Військова ложа. Працювала під керівництвом «московського» центру.

Члени:

Скоропадський Павло Петрович (посвячений 1915 р.). Петербург

«Большая Медведица». Працювала в системі ВСНР.

Ложа Верховного Совета Великого Востока Народов России. Ут­ворена 1910 р., її засідання відбувалися по жовтень 1917 р. Члени:

Гальперн Олександр Якович — кооптований на конвенті 1912 р. Секретар з 1916 р., член ради по 1917 р., Григорович-Барський Дмитро Миколайович, кооптований до ради 1912 р., представник Києва в 1917 р.,

Карташев Антон Володимирович, 1914— листопад 1917 рр., Керенський Олександр Федорович, 1912—1917 рр., секретар з літа 1916 р.,

Колюбакін Олександр Михайлович — секретар, голова ради в 1912—1914 рр.,

Коновалов Олександр Іванович, 1917 р.,

Некрасов Микола Віссаріонович, секретар ради до 1912 р. (за іншими даними — в 1912—1913 рр., з кінця 1914 р. до літа 1916 р.),

Чхеїдзе Микола Семенович, 1912—1917 рр.,

Чебаков Сергій Миколайович, делегат від Києва в 1917 р., Штейнгель Федір Рудольфович, голова(венерабль) з 1912 р. Обраний виборником на конвенті 1912 р.

Ложа Гальперна. Відновлена 1910 р. О. Колюбакіним у системі ВСНР. Існувала до 1915 р.

Члени:

Терещенко Михайло Іванович (вірогідно).

Ложа Гегечкори. Спочатку входила до складу ВСНР. Можлива первісна назва «Северное сияние».

Ложа Гуревича. Працювала в системі ВСНР в 1914 р.

Ложа «Малая Медведица». Працювала в в системі ВСНР в 1912— 1914 рр.

Ложа Мережковського. Створена в роки Першої світової війни за ініціативою Верховної ради ВСНР і працювала в його системі.

Ложа Никонова. Працювала наприкінці 1912 — на початку 1913 рр. в системі ВСНР.

«Полярная Звезда». Працювала під керівництвом Великого Схо­ду Франції з 15 листопада 1906 р. Інстальована 9 (22) травня 1908 р. Закрита 1909 р. За іншими даними «усиновлена» фран­цузькою ложею в 1919 р.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович, достойний майстер, (майстер-намісник) Лучицький Іван Васильович.

«Роза». «Думська» ложа, яка об'єднувала членів IV Державної думи. Входила до союзу ВСНР.

Члени:

Керенський Олександр Федорович,

Колюбакін Олександр Михайлович,

Коновалов Олександр Іванович,

Некрасов Микола Віссаріонович,

Скобелев Матвій Іванович (введений до ложі М.С. Чхеїдзе), Чхеїдзе Микола Семенович.

«Северное сияние». Заснована 1909 р., працювала в союзі Вер­ховної ради російського масонства за системою Великого Сходу. Закрита одночасно з іншими ложами цієї системи в Росії.

«Федерация». Працювала з 1911 р. в системі Великого Сходу Франції.

Члени:

Марголін Арнольд Давидович (посвячений 1911 р.).

«Феникс». Заснована біля 1906 р. Працювала в союзі із Великою Ложею Франції за Шотландським Статутом.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович, голова ложі.

Ложа Л. Чермака. Працювала в 1914—1917 рр. (до Лютневої ре­волюції) в системі ВСНР.

Ложа К. Черносвитова. Працювала в системі ВСНР до 1918 р. Члени:

Марголін Арнольд Давидович.

Полтава

Ложа союзу ВСНР.

Факт двадцять п’ятий. Оцінюючи вже відомі дані, треба взяти до уваги розкол «українського» вільномулярства, який стався після повалення Тимчасового уряду більшовиками. Частина масонів (М. Грушевський, С. Петлюра, А. Ніковський,С. Єфремов та інші) пішли шляхом створення нелегітимної ук­раїнської держави (УНР) на засадах національної та соціальної сегрегації. Інші (С. Маркотун, П. Скоропадський, М. Василенко, Д. Дорошенко та інші) залишилися на платформі розбудови Росії на правових засадах легітимним шляхом — через скликання Ус­тановчих зборів. Частина вільних мулярів участі в політичних подіях зазначеного періоду не брала.

Складено за:

Русское масонство. Авторский сайт Андрея Серкова — http:// samisdat.com/5/52-mason.htm

Серков А. История русского масонства XX века. В 3-х тт. Т. 1. — СПб.: изд-во им. Н. И. Новикова. — 263 С. — С. ЮЗ- 257.

Назви лож подаються російською мовою.

Курсивом виділені цитати з розвідки А. Сєркова.

І итіїтУТ

Ьт ^ *

I II Універсал УЦР. Колекція ЦДАВО України.

Проект Конституції УНР. Колекція ЦДАВО України.Яжетт*'тт і ЖЩ&Ц ШтфтЩ- |

' _;*И*, «г| ~ *^# - ^ІЧ' ^ ^%'^:"

⁵ 4

-<

<* І? '®у*^д ,

**гІІ>іГЯ і- • ії^^іМтіла. ІИІЇМ Піт" .ігм й ^-' --⁴—- - -*■-⁴ =Ь - М^А*ч^‘ ,

1ММ*и«;іФ»іі

»- «■ ..... ., *¥**

^:“^і

^ '»\ ^;'^(У?Лі^'<іі

* V^у' “ ™ """ ■ ’

- Ч* а * ■ ^!

.*|*Ф, -**« яьтртчь* $#«- ^

% ІМ* ' * • ^ ' “*‘-' ' - ■' *

-■" «* ітііфі* $фі фіт^т*Іт ыфи* ші т*ш ь ‘

‘^*⁴ дож**» щ^Ыт0ёЩщдй?>|*

'&'Ш0*г$ ***»'

^чЦ^ЙЙ***? і Т* Штщ* %* ^&&МШ*ШШш&ШШ‘:

£Ш Ш;і

-тж

гИ

^д *'**£* ІтШтіітЯ А ^:фши

* * ж^ттї ъ«рящж т Цт

,_у ьт<'■ш^тй^фщ ш & т

„ < * <т& іг »* Щт р^ф^к.^ _Т^.^_:г „

, , м\

'' іщ #щ; ■,; ітш

' да**'\ Й

Проект статуту автономної України. Колекція ЦДАВО України.

\ :*¥' Ц

-IV Універсал УЦР. Колекція ЦДАВО України.

О О С ? і. В 0 8 . *

яия7ьі/ 7тіащві )ж&лщ?г иш хяц Віте Сором ХІДО-'З.^дої ч*лад .^ л Гояородмог* Сокррторіпт.

/хп. доку хотвордхгг Гфоррхдех* оохроадріо» т» лодаї

Л І,.,'. 1 _л. ~ ^'^аЙКІЯга^-^ч'4УЖ*Д№.“;

п* затммшияЛжл^длм!«?- Гр*-«і * г«ко^' оимоа:

^: - ■ Зх«а*ч«млл; Гіио>»5*ші8 о*хрвгіхрк Соя}» - і.Л.Скмжм кррддмпг« Соїфстпро «■ поясі» - Ь.І.Тугр» ~£д до в» с>«**^ рцім* о»яр«тярь ЗйМвдкюа Озр«* - *...сі»ч*тав-Ві«о* тов. Тоїіормздогу Секретаря асхоїни« Сараї - ііортос;.Г ; ■ кх* сокрог^р* Евді ушпкжх Сфм..-- 0 ,'я Д&;п>Ью; - ІЗД&БІ , . В«* Смрітсрл Зааі- типи* С роа. - Швсмм; і ЗШ$ор* Госв..йів.-:#ї &к*ре*вор - і/.:;, .врувіїг; І>п«рох>и*й Пжоар \ Л^оірії'віі -:Ш*рііліа1 *зх Ухрьи* а.я.:тйважгтї.

⁴ • . \*\ - •■€ : *\Ч*Щ $

Tp.-i.py« гохоох ЙЙ-І У»р««вфГ вктр^Ді-А.Ии» Яягаясояі.

тдЧйУ’.-іітг 5К;і‘ -’- й иВпіЖііШИиИй

Сихрдігйрь Лея*

»«РАІНСЬЯА

• лекко-в. вяк»^вч*

•*454

рдйзпу.

У}*'./**™

■4Яь,- Л*^₉л/%л^^ -* *—•

Постанова Комітету УЦР про склад Генерального секретаріату. Колекція ЦДАВО України.

Мандати делегатів І Всеукраїнського з’їзду робітничих, солдатських та військових депутатів. Колекція ЦДАВО України.