- •1Методика математики як наука
- •2.Метод.Вивч.Нумер.Чисел.Першого десятка
- •5.Методика озн.Учн. З усною нумер.Чисел другого дес..
- •7 Методика формування у молодших школярів прийомів письмового додавання.
- •17.Методика формув. В учнів уміння розв’язувати рівняння
- •19.Методика формування в учнів позатабличних прийомів додавання в межах ста.
- •29.Методика озн.Молодш.Школярів із діями множення та ділення.Взаємоз.Дій * і діл.
- •31. .Методика вивчення прийомів табличного множення і ділення.
- •33.Методика вивчення усних позатабличних прийомів множення.
- •35.Методика вивчення усних позатабличних прийомів ділення.
- •37.Метод.Форм. У молод. Школ.Прий.Пис.Віднімання
- •39.Методика формув. У молод.Школярів прийомів пис.Ділення(машарозд)
- •41.Заг.Характ. Методичних основ роботи над зад.Упоч.Класах(маша)
- •43 Методика навчання молодших школярів розв’язувати рівності й нерівності.
- •45.Методика ознайомлення школярів з усною нумерацією чисел концентру «Тисяча».
- •47. Методика ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами: точкою; прямою та кривою; ламаною; многокутником та його видами; колом та кругом і його елементами.
- •49.Методика ознай.Школярів з письмовою нумераціє. Чисел концентру тисяча
- •51. Методика формування уявлень молодших школярів про час, одиниці його вимірювання. Арифметичні дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.
- •53. Методика навчання молодших школярів розв’язувати вирази.
- •55. Методика ознайомлення учнів з нумерацією чотирицифрових чисел.
- •57. Методика навчання учнів розв’язувати прості задачі.
- •59. Методика ознайомлення учнів з нумерацією шестицифрових чисел.
- •61. Методичні основи навчання учнів роботи над простими задачами, які розв’язуються дією додавання.
- •63. Методика ознайомлення школярів з нумерацією п’ятицифрових чисел.
- •65. Методичні основи формування умінь учнів роботи над простими задачами, які розв’язуються дією віднімання.
- •67Методичні основи формування умінь учнів роботи над простими задачами, які розв’язуються дією множення.
- •69. Методичні основи формування умінь учнів роботи над простими задачами, які розв’язуються дією ділення.
- •71.Методика формування в учнів поза табличних прийомів віднімання в межах тисячі.
- •73. Методика ознайомлення учнів з усною нумерацією чисел 21 – 100.
- •75 Методика ознайомлення учнів з письмовою нумерацією чисел 21 – 100.
- •76.Методика ознайомлення учнів із письмовою нумерацією чисел другого десятка.
47. Методика ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами: точкою; прямою та кривою; ламаною; многокутником та його видами; колом та кругом і його елементами.
Крива і пряма лінії. Формування поняття про пряму і криву лінії можна почати показом спочатку обвислого, а потім натягнутого тонкого шнура. Учням варто запропонувати зігнути аркуш паперу довільної форми і в будь-якому напрямі. Розправивши цей аркуш, вони побачать, що на ньому утворилася пряма лінія. Тут можна сказати, що пряма лінія нескінченна, а бачимо ми лише її частину.
Ламана лінія. Ламана лінія вводиться за такими малюнками підручника
Потім подається окрема ламана лінія і ставиться запитання зі скількох відрізків складено ламану лінію? У 3 класі вводять буквене позначення відрізків.
У 1 кл. учні ознайом. з трикутником, чотирикутником, п'ятикутником і шестикутником. Діти повинні засвоїти правильні назви цих многокутників, вміти їх розпізнавати.
У 2 класі продовжується робота з формування уявлень учнів про многокутники і круг. Пропонуються дещо ускладнені вправи на розпізнавання многокутників, на поділ фігур на многокутники і немногокутники. Учні вивчають елементи многокутників, вимірюють довжини їх сторін.
Поняття кута і вершини трикутника (многокутника) вводять за допомогою запитань: Скільки в трикутнику кутів? Вершин? Сторін?
Сторони, вершини і кути многокутника потрібно показувати учням на моделях плоских фігур. Кут бажано показати віялоподібним рухом указки, один кінець якої суміщений з вершиною кута многокутника. Треба звернути увагу дітей на те, що вершина многокутника є і вершиною відповідного кута. Бажано показати їм, що кути є різні за величиною, але величина кута не залежить від довжини його сторін.
Прямий кут. Для ознайомлення з прямим кутом варто розглянути його утворення в процесі перегинання листка паперу. Потім під керівництвом учителя діти складають аркуші вдвічі, притискують лінію згину. Після цього аркуш перегинають ще раз, стежачи за тим, щоб частини утвореної раніше лінії перегину сумістилися. Утвориться кут. Такий кут називається прямим.
Прямокутник. Дітям пропонують розглянути малюнки чотирикутників і знайти серед них такі, в яких всі кути прямі. Після цього подають означення прямокутника. У процесі вимірювання сторін прямокутника діти встановлюють, що його протилежні сторони рівні. Через кілька уроків вводять поняття довжини і ширини прямокутника.
Квадрат. Квадрат вводять як рівносторонній прямокутник. Учитель пропонує серед даних на малюнку прямокутників або серед даних моделей знайти такі, в яких сторони рівні. Після цього він подає означення квадрата.
Коло і круг. При введенні поняття кола і круга можна йти двома шляхами: а) розглянути спочатку коло як особливий вид кривої лінії, а потім ввести поняття круга як фігури, яку обмежує коло; б) розглянути круг, виходячи з відомого дітям поняття "кружечок", а коло ввести як лінію, яка обмежує круг. У зв'язку з тим, що кружечки, вирізані з паперу, потрібні для проведення предметної лічби вже з перших уроків математики, перевагу варто надати другому шляху.
Учитель повідомляє дітям, що на малюнку зображено круг.
Лінія, яка є межею круга, називається колом. Коло будують за допомогою циркуля. Точка О, в якій міститься голка циркуля,— центр кола. Відрізок ОА — радіус кола.
З метою уточнення уявлень про коло і круг доцільно розглянути вправи виду:
Назвіть точки, які: а) належать кругу; б) належать колу; в) не належать у; г) належать кругу, але не належать колу.
Периметр многокутника. Означення периметра многокутника вводять у 2 класі. Як і довжину ламаної лінії, периметри многокутників знаходять у результаті вимірювання довжин їх сторін з подальшим додаванням здобутих результатів. У 3 класі вводять буквене позначення многокутників.
