10.Основи конструкції та порівнювальний аналіз експлуатаційних властивостей пневматичних гальмівних приводів сучасних автомобілів і автопоїздів

1.Загальна будова та принцип дії гальмівної системи з пневматичним приводом

Розглянемо будову і принцип дії пневматичного приводу гальм автомобілів ,а саме чотириконтурної системи з використанням антиблокувальної системи ABS і антипробуксовувальної системи ASR, показаної на малюнку 1.

Система живлення стиснутим повітрям.

Повітря, що нагнітається компресором, через регулятор тиску надходить в осушувач. Регулятор тиску служить для автоматичного регулювання тиску повітря в пневмосистемі в визначених межах, наприклад, в діапазоні від 7,2 до 8,1 бар. В осушувачі з стиснутого повітря видаляється волога, що міститься в ньому і через вентиляційний канал осушувача видаляється назовні. Сухе стиснуте повітря підводиться до чотириконтурного захисного пневмоклапана. Даний клапан забезпечує справну роботу системи при виході з ладу одного або декількох гальмівних контурів, запобігаючи падінню тиску в системі. В межах контурів І і ІІ відповідно приводу передніх і задніх гальмівних механізмів повітря проходить через ресивери для стиснутого повітря в напрямку двохсекційного гальмівного крана. В контурі ІІІ приводу стоянкового гальм і гальм причепа стиснуте повітря подається від ресивера до автоматичної з'єднувальної головки через вмонтований в кран керування гальмами причепа двохходовий двохпозиційний клапан, а також через зворотній клапан, кран стоянкового гальма і прискорювальний клапан в камеру пневмоциліндра пружинного енергоакумулятора. По контуру ІV забезпечується живлення стиснутим повітрям допоміжних споживачів, наприклад, в даному випадку, моторного гальма. В пневматичну гальмівну систему причепа стиснуте повітря поступає через з'єднувальну головку і шланг, підключений до ресивера. Потім стиснуте повітря через магістральний повітряний фільтр і гальмівний кран причепа попадає в ресивер і проходить до входів прискорювальних клапанів ABS.

Робоча гальмівна система.

Тиск в гальмівних камерах, що розвивають необхідне для колісного гальма зусилля, залежить від зусилля, що діє на педаль гальмівного крана вантажного автомобіля, а також ступені завантаженості автомобіля. Тиск, що залежить від навантаження на автомобіль, регулюється автоматичним регулятором гальмівних сил, зв'язаним з задньою віссю через шарнірне з'єднання

Керований обома робочими контурами гальмівної системи кран керування гальмами причепа подає стиснуте повітря через з'єднувальну головку і з'єднувальний шланг на керуючий вивід гальмівного крана причепа. Таким чином відкривається доступ стиснутого повітря з ресивера через гальмівний кран причепа, кран розгальмування причепа, пневмоклапан співвідношення тисків до автоматичного регулятора гальмівних сил, а також до прискорювального клапана ABS. Через регулятор гальмівних сил проходить спрацювання прискорювальних клапанів ABS і звільняється шлях стиснутому повітрю до гальмівних камер. Тиск в гальмівній системі причепа відповідаючий тиску керування гальмівної системи вантажного автомобіля, з допомогою автоматичних пневморегуляторів гальмівних сил встановлюється таким, який необхідний для даної ступені завантаженості причепа. Щоб уникнути блокування коліс передньої осі колісними гальмівними механізмами в режимі пригальмовування, пневмоклапан співвідношення тисків знижує величину тиску, що створює зусилля на гальмівних колодках. Стоянкова гальмівна система.

При переміщенні важеля гальмівного крана з ручним керуванням в фіксоване положення повністю скидається тиск повітря в пневмоциліндрі пружинного енергоакумулятора. Тепер зусилля, яке повинне прикладатись до колісних гальмівних механізмів, розвивається за рахунок зусилля пружин енергоакумуляторів.

Допоміжна гальмівна система.

Завдяки високій чутливості гальмівного крана з ручним керуванням при регулюванні ступеней тиску вантажний автопоїзд при відмові робочих контурів І і ІІ можна загальмувати з допомогою пружинних енергоакумуляторів. Зусилля гальмування, необхідне для гальмівних механізмів коліс, розвивається за рахунок сили пружності попередньо стиснутих пружин енергоакумуляторів.