- •Доліреволюціонерівісучаснаукраїна
- •«Ясамприйшовдополітикичерезісторію,ісейшляхвважаюнормальним»
- •ПраціМ.С.Грушевського
- •ЛітературапроМ.С.Грушевського
- •«Чесністьзсобою»
- •ПраціВ.К.Винниченка
- •ЛітературапроВ.К.Винниченка
- •«Самостійнаукраїна»
- •ЛітературапроМ.І.Міхновського
- •«Тріскавеликогозрубаноголісу»
- •ПраціМ.І.Міхновського
- •ПраціД.І.Дорошенка
- •ЛітературапроД.І.Дорошенка
- •«Літературапроукраїнськуреволюціюдужебідна»
- •ПраціП.О.Христюка
- •ЛітературапроП.О.Христюка
- •«Хайживесоціалізмнаукраїні!»
- •ЛітературапроЮ.Г.Медведєва
- •«Народнийсекретарвнутрішніхсправбудеоб’єднуватироботународногосекретаріату»
- •ПраціЄ.Б.Бош
- •ЛітературапроЄ.Б.Бош
- •«Щобнаукраїнінаставдобрийладіспокійнапраця»
- •ЛітературапроВ.О.Голубовича
- •«Мичастинавсієїукраїнськоїреволюційноїдемократії»
- •ПраціМ.В.Порша
- •ЛітературапроМ.В.Порша
- •«З’їздрадвикликавмененаукраїну»
- •ПраціМ.О.Скрипника
- •ЛітературапроМ.О.Скрипника
- •«Добиватисяєдностідонецькогобасейнувмежахрадянськоїреспубліки»
- •ПраціФ.А.Сергєєва
- •ЛітературапроФ.А.Сергєєва
- •«Мизновубудемочленамиєдиноїсоціалістичноїфедерації»
- •ПраціВ.П.Затонського
- •ЛітературапроВ.П.Затонського
- •«Богнедавменісилсправитисьізцимзавданням»
- •ПраціП.П.Скоропадського
- •ЛітературапроП.П.Скоропадського
- •«Чудовийтипстарогоукраїнця»
- •ЛітературапроМ.М.Устимовича
- •«Матитакогоміністранародноїосвітивсежбулазнахідка»
- •ПраціМ.П.Василенка
- •ЛітературапроМ.П.Василенка
- •«Вінбувнадзвичайносумлінним, алеізсправаминезавждимігвпоратися»
- •ЛітературапроФ.А.Лизогуба
- •«Мандаринськіетикети—набік!»
- •ПраціГ.Л.П’ятакова
- •ЛітературапроГ.Л.П’ятакова
- •«Людинавеликоїсиливолі»
- •ЛітературапроС.М.Гербеля
- •«Митіснопов’язанізросійськоюкомуністичноюпартією»
- •ПраціЕ.Й.Квірінга
- •ЛітературапроЕ.Й.Квірінга
- •«Є лишеоднаправда»
- •ПраціМ.Ю.Шаповала
- •ПраціпроМ.Ю.Шаповала
- •«Шляхзвільненнякожноїнаціїгустокропитьсякров’ю»
- •ПраціС.В.Петлюри
- •ЛітературапроС.В.Петлюру
- •«Передтобою,українськийнароде,відчиняєтьсясонячнийшлях досвітлоїнародноїбудучини»
- •ПраціК.А.Левицького
- •ЛітературапроК.А.Левицького
- •«Виявляввеликуенергіюуважнійшиххвилинахнашихвизвольнихзмагань»
- •ЛітературапроЄ.О.Петрушевича
- •«Миполяжем,щобславуіволюічесть,ріднийкраю,здобутитобі!»
- •ЛітературапроС.Голубовича
- •«Попростусвятаповдачілюдина»
- •ЛітературапроВ.М.Чехівського
- •«Виглянцьованийєвропеєць»
- •ПраціХ.Г.Раковського
- •ЛітературапроХ.Г.Раковського
- •«Селянин...Небуденіколиборотисязбільшовиками»
- •ЛітературапроС.С.Остапенка
- •«Ізалишитьсяодначистаідея»(всеукраїнськийстароста)
- •ПраціГ.І.Петровського
- •ЛітературапроГ.І.Петровського
- •«Працювавщиродлядобраукраїнськогонароду»
- •ПраціБ.М.Мартоса
- •ЛітературапроБ.М.Мартоса
- •«Всвідомостічеснихросійськихлюдейщастябатьківщининеможебутиздобутоціноюїїроздроблення»
- •ПраціА.І.Денікіна
- •ЛітературапроА.І.Денікіна
- •«Анархіянемаєбатьківщини»
- •ПраціН.І.Махна
- •ЛітературапроН.І.Махна
- •«Михочемосаміпорядкуватисвоїмжиттям»
- •ПраціІ.П.Мазепи
- •ЛітературапроІ.П.Мазепу
- •«Вочевидь,надукраїноювисить якесьпрокляття,якенедаєможливостізлагодженопрацювати»
- •ПраціС.В.Косіора
- •ЛітературапроС.В.Косіора
- •«Відповідальністьзате,дочоговонинеможутьприкластирук»
- •ПраціВ.К.Прокоповича
- •ЛітературапроВ.К.Прокоповича
- •«…Об’єднатисясупротиворогів, якізнущаютьсянадвірою,народністю,йнищатьздобутепотомтакров’ю батьківтадідів».
- •ПраціП.М.Врангеля
- •ЛітературапроП.М.Врангеля
- •«Революціонерісолдатзголовидоніг»
- •ЛітературапроМ.В.Фрунзе
- •«Визнаннязадорогуціну»
- •ПраціМ.В.Фрунзе
- •ЛітературапроА.М.Лівицького
- •Скорочення,вживаніукнизі
ПраціП.М.Врангеля
ВоспоминаниягенералабаронаП.Н.Врангеля.Ч.1—2.—М.,1992.
ЛітературапроП.М.Врангеля
АкуловМ.,ПетровВ.16ноября1920.—М.,1989.
БортневскийВ.ЗагадкасмертигенералаВрангеля.—СПб.
1996.
БуравченковА.В.ВрангельПетроМиколайович//Енци-клопедіяісторіїУкраїни.—Т.1.—К.,2003.
ВенковА.В.Врангель//Белыегенералы.—Ростов-на-Дону,1998.
ВрангельПетрНиколаевич//Гражданскаявойнаивоен-наяинтервенциявСССР.Энциклопедия.—М.,1983.
КорновенкоС.В.БілийрухПівдняРосії:аграрнаполітикаурядівА.Денікіна,П.Врангеля(1919—1920рр.).—Черкаси,2004.
Савченко В.А.ДвенадцатьвойнзаУкраину.—Харьков,2006.
«Революціонерісолдатзголовидоніг»
(МихайлоВасильовичФрунзе)
Професіональнийреволю-ціонер,партійний,радянськийівійськовийдіячнародився2(14)лютого1885р.вм.Біш-кеку(Киргизія)вродинівій-ськовогофельдшера,молдава-ниназанаціональністю.
Закінчившигімназію,юнак1904р.вступивдоПе-тербурзькогополітехнічно-гоінституту.Тогожрокуставчленомбільшовицькоїпартіїіпочавбратиучастьустудентськихіробітничихгуртках.В1905р.він—одинзорганізаторівікерівників
страйкутекстильниківуІваново-Вознесенську.БувчленомоднієїзпершихвРосіїІваново-ВознесенськоїРадиробітни-чихдепутатів.ДелегатIVз’їздуРСДРП(1906 р.).Нераззазна-ваварештів,двічібувзасудженийдострати,однакпокараннязмінювалисявирокамипродовічнезаслання.Влітку1915р.втікзкаторгиівівреволюційнуроботувЗабайкаллі,1916—варміяхЗахідногофронту.ПісляЛютневоїреволюціїспочаткувБілорусії,азжовтня—вІваново-Вознесенськупроводиввеликуроботущодопідготовкидоборотьбизаперемогусо-ціалістичноїреволюції.
ВперіодінтервенціїігромадянськоївійниМ.Фрунзене-зміннонавійськовійроботі.В1918—1920рр.послідовнозаймавпостикомандуючого4-юармієюСхідногофронту,ПівденноїгрупиСхідногофронту,Східного,Туркестанського
іПівденногофронтів.УбояхпротибілогвардійськихармійМ.Фрунзепроявивсебеталановитимполководцем.
Характеризуючийого«якреволюціонераіяксолдатазго-ловидоніг»,Л.Троцький—керівниквійськовоговідомстваРСФРРврокигромадянськоївійни—відзначавпритаманнуМихайлуВасильовичуособистухоробрістьі«мужністьрішу-чості,безякоїнемаєвоєначальника,немаєполководця».
НадолюМихайлаФрунзевипалокеруватиздійсненнямвирішальнихопераційгромадянськоївійнинатеренахУкраї-ни.Увересні1920р.полководецьбувпризначенийкомандую-чимПівденнимфронтом.Самезцьогонапрямкутодііснува-лаосновназагрозаРадянськійвладі,уособленаармійськимиформуваннямигенералаП.Врангеля.
Згіднозпланом,оперативнорозробленимМ.Фрунзе,роз-громврангелівцівпередбачалосяздійснитишляхомоточенняізнищенняїхсилуПівнічнійТаврії.Головнийударплану-вавсявнапрямкуПерекопу,щобвідрізатибілогвардійцямшляхвідступувКрим.Вирішальнурольуздійсненнізаду-маногомалавідігратикіннота,томунаступальніопераціїнепочиналисьдопідходу1-їКінноїарміїпідкомандуваннямС.Будьонного.
Втіленнявжиттявиробленогопланубулопов’язанозпо-доланнямзначнихтруднощів:невистачалобоєприпасів,вій-ськовогоспорядження,продовольства.Дотогожпротивникбезперестанноатакував.
Післятогоякзазналиневдачіспробиврангелівцівоволоді-тиДонбасом,вони8жовтняпочалинаступнаправомуберезіДніправнапрямкуОлександрівськ—Нікополь,намагаючисьдоприбуттяновихпідкріпленьрадянськихвійськрозгроми-тиНікопольськугрупу(частини2-їКінної,6-їі13-їармій),захопитиКаховськийплацдарміпросунутисявглибПраво-бережноїУкраїни.ДіїП.Врангелябулитакожрозрахованінате,щобнедопуститиперемир’яміжПольщеюірадянськимиреспубліками.
ПротевійськаПівденногофронту(рішенняРеввійськрадиРСФРРпройогоствореннябулоухвалене21вересня1920р.)своїми діямизірвали планиврангелівців.Узапеклихбоях,щорозгорілися12—16жовтняврайоніАпостолове—Нікополь,2-гаКіннаармія(командувач—О.Городовиков)увзаємодіїз
частинами13-їі6-їармійзавдаласерйозноїпоразкибілогвар-дійцямівідкинулаїхналівийберегДніпра.
Звеликимивтратамидляворогабуввідбитийійогона-ступнаКаховськийплацдарм,якийзахищали51-шадивізіяі44-табригада15-їстрілецькоїдивізії.Неабиякумужністьви-явилирадянськібійціпідчастанковихатакпротивника;кількатанківбулопідбитоізахоплено.Зірвавшипланиврангелів-ців,радянськічастини надеяких ділянкахфронтуперейшливконтрнаступ.Противник,зазнавшивеликихвтрат,змушенийбуввідступити.
Трикавалерійськіідвіпіхотнідивізіїпротивникабулипов-ністюрозгромлені.ЧервонаАрміяостаточновирвалаініціати-вууворога.В20-хчислахжовтняП.Врангельпочаввідтягува-тисвоїосновнісилизалініюмелітопольськихукріплень.
НатомістьусівійськаПівденногофронтуприготувалисядорішучогонаступунаврангелівців.Нацейчасвониужемализначнуперевагу.Увійськафронтувлиласяновоутво-рена4-таарміявскладі23-ї,30-їізведеноїкурсантськоїстрілецькоїдивізій.Південнийфронтотримаввеликукіль-кістьзброїібоєприпасів.Переднаступомрадянськівій-ськамалиблизько100тис.багнетівіпонад33тис.шабель,527гармат,2664кулемети,57бронеавтомобілів,17броне-поїздіві45літаків.
28жовтня1920р.почавсявирішальнийнаступЧервоноїарміїпротиП.Врангеля.Наступвідбувавсяунадзвичайноважкихумовах:вдарилиранніморози,якідосягали15гра-дусів,невистачаловзуття,теплогоодягу(більшістьчервоно-армійцівбулащевлітнійформі)тощо.
Врангелівцічинилисерйознийопір.Тавсежпіслядводен-нихбоївбілогвардійцізмушенібулизалишитимелітопольськіукріплення.30жовтнярадянськівійськавступиливМеліто-поль.Частини1-їКінноїармії,якінаступализКаховськогоплацдарму,вийшливтилвійськП.Врангеля.АлерадянськакіннотанезмоглаперешкодитивідступувКримзначногоугрупованняворога.
Післяуспішногозавершенняпершогоетапубоївзвран-гелівцямипередвійськамиПівденногофронтупосталоновезавдання—подолавшисильніукріпленняворога,оволодіти
Кримом.БілогвардійціпобудуваливздовжТурецькоговалутрилініїдротянихзагородженьіокопів.
Передваломбуловиритоглибокий(до10м)рівшири-ноюв20м.Всерединівалуспорудженібліндажійобладнаніартилерійськіпозиціїзвеликоюкількістюгарматікулеметнихгнізд.ІззаходуПерекопськіукріпленнявогнемгарматпри-кривавфлотпротивника,азісходузнаходивсяСиваш(Гнилеморе).ТрохинапівденьвідТурецькоговалупроходиладругалініяоборонибілогвардійськихвійськ—такзваніІшунськіпозиції.Кримськіукріплення,якіявлялисобоюдосконалусистемуінженернихспоруд,булипобудованіпідкерівництвомдосвідчениханглійськихіфранцузькихінженерів.ВійськовіфахівціЗаходувважалиціукріпленнянеприступними.
ЗаПерекопськимиукріпленнямиП.Врангельнапочаткулистопада1920р.зосередив1-йі2-йармійськікорпуси,апід-ступидоЧонгарськогопівостровазахищавДонськийкозачийкорпус.Білогвардійськаарміянацейчасналічуваладо30тис.чоловікпіхотиікавалерії;вонамала200гармат,п’ятьбронепоїз-дів,20броньовиківітританки.Врангелівцісподівалися,щозаміцнимиукріпленнямиїмвдастьсявтривалихобороннихбояхобезкровитирадянськівійська,апотім,зібравшисили,зновуперейтивнаступ.Алецимпланамнесудилосяздійснитися.
Внічна8листопадазанаказомкомандуючогоПівденнимфронтомМ.Фрунзепочавсяштурмперекопськихукріплень.ФорсуючиукрижанійводіСиваш,бійцінеслинасобікулеме-ти,снаряди,тягнулигармати.Попередунаступалиштурмовіколони,якіскладалисяпереважнозкомуністів. Їмпоказувалишляхмісцевіжителі.Наранокузапекломубоювдалосяопа-нуватиусімЛитовськимпівостровом.
ПаралельнопочавсяштурмТурецькоговалу.Кількапер-шихатакнепринеслиуспіху—ураганнийвогоньзупинявчервоноармійців.Алевонизновуйзновупіднімалисяватаку.Розриваючиколючийдрітлопатами,сокирами,прикладамигвинтівок,червоноармійцівидиралисязледенілимистінаминавал,долалиодинзаоднимвсітриланцюгиукріплень,про-сувалисявглибпівострова.
листопадарозпочавсяштурмЧонгарськихукріплень,булозайнятост.Ішунь.
СлідомзапіхотнимичастинамивКримурайонЧонгаруввійшлибійці1-їКінноїармії,аврайонПерекопу—2-їКін-ноїармії.Піднатискомрадянськоїкіннотиврангелівціпочалимасовийвідступ.13листопадарадянськівійськазайнялиСім-ферополь,15листопада—СевастопольіФеодосію,16листо-пада—Керч,АлуштуіЯлту.ТогождняМ.ФрунзеповідомивРНК,В.ЛенінапроостаточнийрозгромВрангеляіліквідаціюПівденногофронту.Решткибілогвардійськихвійськ,атакожтих,хтоскупчивсянавколонихнаплатформіворожостідоРадянськоївлади(близько80тис.чоловік),евакуювалисядоТуреччининаіноземнихкорабляхтазахопленихсуднахЧорноморськогофлоту.
Свійвнесокурозгромврангелівціввнеслийпартизани,здійснюючизтилунападинасупротивника,перерізаючико-мунікаціїтощо.
Щевмомент,коливизначиласяперевагачервонихістава-лодедаліяснішим,щоопірбілихось-осьбудеостаточнозлом-лено,11листопада1920р.останнімбулопереданоультиматумРеввійськрадиПівденногофронту.Осьйогоповнийзміст:
«ГоловнокомандуючомувсіхзбройнихсилПівдняРосіїгенералуВрангелю.
Черезочевиднумарністьподальшогоспротивувашихвійськ,якийзагрожуєлишедаремнимпролиттямновихпотоківкрові,пропонуювамнегайноприпинитиборотьбуінаказативсімпідлеглимвамвійськамарміїіфлотускластизброю.
Уразіприйняттявищеназваноїпропозиціїреволюцій-навійськоварадапівденногофронту,напідставінаданихїйЦентральноюРадянськоювладоюповноважень,гарантуєвамусім,хтоскладезброю,повневибаченнящодовчинків,пов’язанихзгромадянськоювійною.
Всім,хтонебажаєпрацювативРадянськійРосії,будеза-безпеченаможливістьбезперешкодноговід’їздузакордонуразівідмовипідчеснеслововідбудь-якоїучастівподальшійборотьбізРадянськоюРосією.
Відповідьпорадіоочікуєтьсянепізніше24-хгодин12лис-топадазановимстилем.
КомандуючийарміямипівденногофронтуФрунзеЧлениРевввійськрадиСмілга,Владимиров,БелаКун».
Аналізуючинаведенийдокумент,важливозвернутиувагунадвамоменти.
УльтиматумнаправлявсяперсональноП.Врангелю,небувзверненням«докожногосолдата,докожногобілогоофі-цераособисто,анедокомандуванняРосійськоїармії...»,якцестверджуєтьсядеякимисучаснимидослідниками.
УкладачіПовногозібраннятворівВ.І.Леніназробилидозгаданогозверненняпримітку,буцімтоП.ВрангельневідповівнапропозиціюМ.Фрунзеіприховавйоговідсвоїхвійськ.Однакутійжепримітціговориться,щозверненнябулоздійснено«порадіо».Отже,пройогозмістмоглидізна-тисяйширшіколаучасниківбойовихдій.
Стверджувати,щонаостанніхцесправилосерйознийпси-хологічнийвплив,врезультатіпризвелодовідповідноїзмінифронтовоїситуації,непросто—білівояки здебільшогорятува-лисявтечеюдоСевастополяурозрахункунаевакуаціюморем.Ті,хтоопинявсявар’єргарді,природно,відстрілювалися.
Вісторіографіївідомийфактпророзмноженупольовоюдрукарнєюлистівку,зверненубезпосередньодорядовихбій-цівіофіцерів—захисниківПерекопа.ПідписанаВ.Блюхером,вонарозкидаласянадпозиціямисупротивниказаероплана,однакнепривеладобажанихрезультатів.Врангелівцітодівважалисвоєстановищебезпрограшним.
Мабуть,узгаданихвипадкахісторикидещозміщуютьучасіподії,колисамезультиматумомМ.Фрунзепов’язуютьдещопізнішіакціїРадянськоївлади.
листопадаВ.Леніннаправившифромпопрямомупро-водутелеграмуРеввійськрадіПівденногофронту(копію—Л.Троцькому):«ТількищодізнавсяпроВашупропозиціюВрангелю здатися.Вкрайздивованийнепомірноюпоступ-ливістюумов.Якщопротивникприймеїх,тослідреальнозабезпечитивзяттяфлотуіневипускжодногосудна;якщож
противникнеприймецихумов,топо-моєму,неможнабіль-шеповторюватиїхіслідрозправитисянещадно».
Ніпроповторніультиматуми,ніпрореакціюнадокументМ.Фрунзеяккомандування,такіофіцерстваврангелівськихвійськневідомо.
Широкогорозголосунабулаінформаціяпромасовірозстрі-либілихофіцерівуКримуужепіслязайняттячервонимипівос-трова—востанніднілистопадаівгрудні1920р.іпропричет-ністьдониходногозлідерівКомпартіїУкраїниГ.П’ятакова.
Те,щовідомопротогочаснітрагічніподії,восновномузводитьсядонаступного.
Коли,післярозгромуП.Врангеля,півострівстававрадян-ським,наділенаВсеросійськоюЧКособливимиповноважен-нямимісцевавладаоголосила,щовсібілогвардійськіофіцериповинніобов’язковопройтиреєстрацію(ті,хтовідмовиться,вважатимутьсяпозазаконом)іпотімсамімаютьвизначитиподальшудолю:виїхати,емігруватиабожпрацюватиузгодізРадянськоювладою.«Менірідкодоводилосьспостерігатитакепочуттязагальногополегшення,якпісляцієїоб’яви,—свід-чивписьменникВ.Вересаєв,—молодебілеофіцерство,якескладалосьпереважноізстудентства,ажніякнечорносотенне,логікоюречейзагнаневборотьбузбільшовиками,заякимивонинезумілирозгледітинайширшихтрудовихмас, давноужевважалосвоюрольобтяжливоюізвідчаємпочувало,щопіш-лохибнимшляхом,алещовиходунаіншийшляхйомунемає.Іосьраптомцейвихідвідкривався—вихіддочесноїроботиуріднійкраїні».Протетих,хтоповіривпредставникамРадян-ськоївладиіз’явивсянареєстрацію(їхбулонемало—«тисячілюдей»),віроломнозаарештовувалиірозстрілювали.
ЯкзгадуєВ.Вересаєв,назапитання:навіщовсецеробило-ся,Ф.Дзержинськийвідповів,щотутмаламісцевеличезнапо-милка.Кримбувосновнимгніздомбілогвардійщини.Щобйогорозорити,тудибулипосланітоваришізособливимиповнова-женнями.«Алеминіякнемоглидумати,—говоривДзержин-ський,—щовонитаквикористаютьціповноваження».Ім’яП’ятаковаФеліксЕдмундовичненазвав,пишеВересаєв,алевсізнали,щоочолювалацюрозправу«п’ятаковськатрійка».
НачомуґрунтувалисятвердженняВ.Вересаєва,сказативажко.Ідосьогодніпрямихдокументівневиявлено.Аві-
домийдослідник проблем, пов’язанихзтерором,С.Мель-гуновназиваєлишепрізвищаугорськогокомуністаБелаКунатаР.Самойлової (Землячки),колимовазаходитьпрокримськутрагедію.Вочевидь, історикимаютьтутщеска-затисвоєслово.
Розгромвійськовогоугруповання,очолюваногоП.Вран-гелем,ставперемогоюЧервоноїарміїнадостаннімкрупнимбілогвардійськимформуванням,безпосередньозбройнопід-тримуванимАнтантоюнатериторіїУкраїни,відкривавновіперспективиїїрозвитку.
ПаралельнозкерівництвомрозгромівостанньогооплотубілогорухуМ.Фрунзедовелосянадавативеликоїувагийдо-кладатизусильдозабезпеченняпереламунаповстанському,такзваномувнутрішньомуфронті.
Приборкуючиповстанськустихію,передусіммахновщину,значноюміроюпідірвавшиїхсилу,істотнозменшившимас-штаби,М.Фрунзенадалібезпосередньоїдотичностідокерів-ництваборотьбоюнацьомунапрямкубільшенемав.
Згрудня1920р.МихайлаВасильовичабулопризначеноуповноваженимРеввійськрадиреспублікивУкраїні,коман-дуючимЗбройнимисиламиУкраїни,азпочатку1921р.—іКриму.Наційпосадівінпрацювавдоберезня1924р.Влисто-паді1921р.—січні1922р.очолювавмісіюУРСРвТуреччині.Влютому1922р.М.ФрунзебувзатвердженийзаступникомголовиРаднаркомуУРСР.ОдночаснопрацювавзаступникомголовиУкраїнськоїекономічноїради.ПрацюючивУкраїні,МихайлоВасильовичвнісвеликийвкладусправувідбудовийрозвиткуекономікиікультуриреспубліки,взгуртуваннярядівКомпартіїУкраїни,узміцненняРадянськоївлади.ВінбуводнимзактивнихорганізаторівСоюзуРСР.
Уберезні1924р.М.ФрунзебувпризначенийзаступникомголовиРеввійськрадиСоюзуРСРінародногокомісараувій-ськовихіморськихсправахСРСР.Одночаснозквітня1924р.вінбувначальникомштабуРобітничо-селянськоїЧервоноїармії,начальникомВійськовоїакадемії(нинівонаноситьйогоім’я).Зсічня1925р.М.Фрунзе—головаРВРСРСРінарод-нийкомісарувійськовихіморськихсправахСРСР,злютого1925р.—членРадипрацііоборониСРСР.НаX—XIIIз’їздахпартіївінобиравсячленомЦКРКП(б).У1924р.обраний
кандидатомучлениПолітбюроЦКРКП(б).НаV,VІіVIIконференціяхКП(б)УМ.ФрунзеобиравсячленомЦК.БувчленомПолітбюроЦККП(б)У(1921—1924рр.),обиравсячле-номВЦВКіЦВКСРСР,членомВУЦВК.М.Фрунзепровадивзначнувійськово-теоретичну роботу.НагородженийдвомаорденамиЧервоногоПрапора.
Померпідчасмедичноїоперації31жовтня1925р.Похова-нийнаЧервонійплощіуМоскві.
