12. Господарські договори: поняття, види, функції, критерії відмежування від цивільних договорів.

Господарський договір - це зафіксовані в спеціальному правовому документі напідставі угоди майново-організаційні зобов 'язання учасників господарських відносин(сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності(господарських потреб) з врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів.

Поняття господарського договору визначається за допомогою його ознак, щодозволяють відокремити його від інших видів договорів (у т. ч. цивільних). Такими ознаками є:

Особливий суб'єктний склад (зазвичай господарські договори укладаються за участюсуб'єктів (суб'єкта) господарювання. Найчастіше сторонами в господарському договорі є суб'єкти господарювання, проте такі договори можуть укладатися і за участю іншихучасників господарських відносин - органів/організацій господарського керівництва (приукладенні державних контрактів, зокрема), негосподарських організацій (для задоволенняїх господарських потреб в продукції, роботах, послугах суб'єктів господарювання),громадян (для забезпечення здійснення ними спільної діяльності щодо заснування суб'єктівгосподарювання) як засновників господарських організацій корпоративного типу).

Спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин - матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, реалізації виробленої нимипродукції (робіт, послуг), спільній діяльності щодо створення нового суб'єктагосподарювання (господарської організації), спільного інвестування, координації господарської діяльності та ін.

Тісний зв 'язок з плановим процесом, насамперед, внутрішньофір-мовим плануваннямучасників господарських відносин, а також державним (щодо суб'єктів, які функціонуютьна державній формі власності, підприємств-монополістів), комунальним (щодо підприємствта організацій комунальної форми власності). Ця риса господарських договорів пов'язана зпопередньою і віддзеркалює специфіку господарської діяльності - її систематичність, щопотребує планування як обов'язкового елемента організації такої діяльності.

Поєднання в господарському договорі майнових (виготовлення/передача, продукції, її оплата тощо) та організаційних елементів (визначення порядку виконання, прийманнявиконання, підстав дострокового розірвання договору, порядку розгляду спорів міжсторонами договору тощо).

Обмеження договірної свободи з метою захисту інтересів споживачів (вимоги щодоякості та безпеки товарів, робіт, послуг) та загальногосподарських інтересів (типовідоговори, заборона застосування методів недобросовісної конкуренції, обов'язковістьукладення державних контрактів для окремих категорій суб'єктів господарювання,ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій тощо).

Можливість відступлення від принципу рівності сторін (державні контракти,договори приєднання, договори, що укладаються в межах рамочних контрактів).Узагальнивши вищеназвані ознаки, можна дати таке визначення:

Господарський договір виконує низку важливих функцій:

- Регулятивна функція (здійснюється решулювання відносин між сторонами)- - Координаційна функція (сторони господарського договору розробляють умовицього договору шляхои узгодження своїх позицій щодо змісту договору(з урахуваннямприписів закону)

- Контрольно-інформаційна функція(за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб’єктів господарювання)

- Охоронна функція (забезпеч. захисту прав і закю унтересів сторін)

- Функція планування (планування госп. діяльності)

Поділ господарських договорів на певні види можна здійснити за різними критеріями:

1. За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань розрізняють:

плановані договори - укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів: державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності;

регульовані договори - укладаються вільно, на розсуд учасників господарських відносин.

2. За ознакою взаємного становища сторін у договірних відносинах господарські договори поділяють на:

вертикальні - укладаються між нерівноправними суб'єктами - органом господарського керівництва та підпорядкованим йому підприємством (наприклад, державний контракт); певні умови договору є обов'язковими для підпорядкованої сторони і не можуть корегуватися навіть із застосуванням судової процедури (переддоговірного спору);

горизонтальні - укладаються між рівноправними суб'єктами; при цьому всі умови договору сторони погоджують між собою, а в разі виникнення спору, можуть звернутися до суду.

3. За строками дії розрізняють:

довгострокові договори - укладаються на строк понад 5 років (наприклад, концесійні договори, договір оренди цілісного майно­вого комплексу підприємства); в таких договорах організаційні елементи переважають майнові;

середньострокові договори - строком дії від одного до 5 років (наприклад, договори підряду на капітальне будівництво); організаційні елементи в подібних договорах урівноважені з майновими;

короткострокові договори - строком дії до одного року; в цих договорах переважають майнові елементи;

разові договори - укладаються на одну господарську операцію, містять зазвичай лише майнові елементи.

4. За сукупністю критеріїв (економічним змістом та юридичними ознаками) господарські договори можна поділити на такі групи:

договори на реалізацію майна (купівлі-продажу, поставки, міни/бартеру, контрактації сільськогосподарської продукції, забезпечення електроенергією, газом, водою тощо);

договори на передачу майна в користуванні (безоплатне користування майном, оренда, лізинг);

підрядні договори (підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектно-вишукувальних, дослідно-конструкторських та інших робіт);

транспортні договори (перевезення вантажів, буксирування, тайм-чартеру, подачі та забирання вагонів, експлуатації залізничної під'їзної колії та ін.);

договори на надання банківських послуг (договори на розрахунково-касове обслуговування, банківського кредитування, факторингу та ін.);

договори на надання інших послуг (щодо охорони об'єктів, зберігання майна та ін.);

договори про спільну діяльність - договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність, про заснування господарської організації корпоративного типу, що діє на підставі статуту (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, статутне господарське об'єднання), та ін.;

засновницькі договори (договори, що відіграють роль установчого документа господарської організації корпоративного типу - повного товариства, командитного товариства, договірних господарських об'єднань - асоціації, корпорації).

5. За ступенем складності розрізняють:

прості договори - містять ознаки договору одного виду (відповідно до класифікації 4); до них належить більшість традиційних договорів, у т. ч. купівлі-продажу, перевезених, підряду, майнового найму;

комплексні (складні) договори — передбачають наявність ознак кількох вищезгаданих договорів (договір факторингу, договір консигнації, договір лізингу, концесійний договір та ін.).

6. Залежно від домінування в господарському договорі майнових чи організаційних елементів розрізняють:

майнові договори: до них належать договори, в яких домінують майнові елементи (за можливої наявності організаційних елементів, проте без переваги останніх). Переважно майновими є більшість господарських договорів, у т.ч. поставки, міни/бартеру, підрядні, банківського обслуговування, значна частина транспортних та ін.;

організаційні договори (ст. 186 ГК) спрямовані на забезпечення організації господарської діяльності двох і більше учасників господарських відносин (суб'єктів господарювання), хоча і можуть містити майнові елементи (без переваги останніх над організаційними). До таких договорів належать засновницькі договори, договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність та ін.