- •V. Зміст теми практичного заняття
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи. Оптична система ока
- •Акомодація ока
- •Сприйняття та обробка сигналів у сітківці
- •Механізм збудження фоторецепторів
- •Сприйняття кольору
- •Світлова і темнова адаптація
- •Сприйняття простору
- •Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
- •Розпізнавання висоти тону
- •Розпізнавання сили звуку
- •Слухова сенсорна система
- •Обробка звукової інформації у центральній нервовій системі
- •Слухова орієнтація у просторі
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи, її рецепторний, провідниковий і кірковий відділи. Сприйняття положення голови в просторі та напрямку руху.
- •Отолітовий апарат
- •Півколові канали
- •Центральні відділи вестибулярної системи
Слухова сенсорна система
Звук являє собою коливальні рухи пружних тіл, які поширюються у різних середовищах у вигляді хвиль.
Д
ля
сприйняття звукових сигналів існує
складний, рецептивний орган – орган
слуху і рівноваги. Вухо морфологічно
поділене на три відділи: зовнішнє,
середнє і внутрішнє вухо.
Зовнішнє вухо вловлює звукові коливання, підтримує потрібну вологу і температуру біля барабанної перетинки.
Барабанна перетинка сприймає звукові коливання і передає їх на систему кісточок, розташованих у середньому вусі (молоточок, коваделко і стремінце). Ці кісточки не тільки передають коливання на мембрану овального вікна, але і підсилюють їх. Тиск звукової хвилі на барабанну перетинку підсилюється приблизно у 22 рази. Але за умови посилення коливання барабанної перетинки відбувається зниження амплітуди хвилі.
Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
Орган Корті розміщений на базилярній мембрані і містить волоскові клітини, які є слуховими рецепторами.
Слухові рецептори є вторинно-чутливими. На базилярній мембрані завитки розташовуються рецепторні клітини двох типів:
внутрішні - в один ряд,
зовнішні - в 3-4 ряди.
У внутрішніх клітинах знаходиться 30-40 відносно коротких (4-5 мкм) волосків (внутрішні волоскові клітини), а в зовнішніх - 65-120 тонших і довших волосків (зовнішні волоскові клітини).
Коливання мембрани овального вікна, викликані стремінцем, передаються перилімфі присінкових сходів, а потім через вестибулярну мембрану - на ендолімфу. На вершині завитки між присінковими барабанними сходами є отвір, що їх з'єднує, - гелікотрема, через який коливання передаються на перилімфу барабанних сходів.Хвиля тиску, що виникає, призводить у рух базилярну і покривну мембрани.
Волоски рецептивних клітин, які доторкуються до покривної мембрани, деформуються, що й спричинює генерування рецепторного потенціалу.
Звукова хвиля може надходити до органу Корті не тільки повітряним шляхом( повітряна провідність), але й через кістки черепа (кісткова провідність).
Розпізнавання висоти тону
Основними характеристиками звукової хвилі є: частота, амплітуда і тривалість коливань.
Сила звуку корелює з амплітудою звукової хвилі, а висота тону - з її частотою (кількість коливань за одиницю часу). Чим більша амплітуда, тим голосніший звук, чим вища частота коливань, тим вищий тон.
Вухо людини здатне сприймати звук за умови коливання повітря в діапазоні від 16 до 20000 Гц. Однак найбільша чутливість лежить у межах від 1000 до 4000 Гц - це діапазон людського голосу.
Амплітудний максимум для кожної частоти, яку людина чує, розташований у специфічній точці ендолімфатичного каналу. Так, амплітудний максимум для частоти коливань 4000 Гц знаходиться на відстані 10 мм від овального отвору, а 1000 Гц - 23 мм.
Розпізнавання сили звуку
Сила звуку кодується кількістю збуджених нейронів і частотою імпульсів. Діапазон амплітуди коливань ендолімфи пов'язаний з амплітудою коливання мембран. З ростом амплітуди збільшується число збуджених рецептивних клітин.
