«Русини»–етнонім,щомаєукраїнцівєднати…

(Замістьпередмови)

Збірник«Українці-Русини:етнолінгвістичнітаетнокультур-ніпроцесивісторичномурозвитку»підготовленоувідповідьнавикликисучасногосуспільно-політичногожиттяУкраїни–зростанняпроявіветнокультурногорегіоналізмуйдезінтегра-ційнихтенденційвУкраїні,пропагандаідеології«політичногорусинства»,щозагрожуєполітичноюдестабілізацієютарозко-ломтериторіальноїцілісностідержави.Цідеструктивніявищанеєвислідомоб’єктивнихпроцесівеволюціїрегіональнихспіль-нот,амотивуютьсясуб’єктивнимичинниками–спекулятивни-мийпротиправнимирішеннямидеякихполітиків,громадськихорганізаційітовариств,діямиізаявамичастинидепутатсько-гокорпусуЗакарпатськоїобласноїради,ініціативоюякихти-ражуютьсячисленніпубліцистичнівиданняантиукраїнськогохарактеру,надсилаютьсядоміжнароднихправовихструктурзвернення,щомістятьсфальшованіпрямізвинуваченняйви-падипротидержавиУкраїнатаїїнароду.Намаганняадептівпо-літичногорусинствавикористатисамоназвумісцевоїлюдності

«русини»якпідставудлякодифікаціїіншої,відмінноївідукра-їнської,нації,надаючицьомуетноніму(самоназві)характеруявищавинятковозакарпатськогопоходженняйпобутування,невитримуєжодноїкритики,позаякдонедавна(щенапочаткуХХст.)чинеповсійетнічнійтериторіїУкраїницейтермінви-

I

користовувавсяабосамостійно(Галичина),абожпаралельнозетнонімом«українці»(якйогосинонім)(Поділля,Волинь,Буко-вина,ПівденьУкраїни)дляозначенняетнічностівсіхукраїнців.Подібніполітичніпрактики,спрямованінарозколукраїнців-ру-синівПряшівщини,маютьмісцеівсусіднійСловаччині;вонизгубновпливаютьнанаціоконсолідаційніпроцесивсередовищісловацькогоукраїнства,спричиняючиасиміляціюукраїнськоїлюдності.ВідтакученимиУкраїнитаСловаччинибулоприйня-торішенняпідготуватийопублікувативрамкахвидавничихпроектівМАУ,ІМФЕім.М.Т.РильськоготазаучастюМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику(Словаччина)спеціальневи-дання,якебоб’єдналойрепрезентувалопрацівідомихвітчиз-няних(головнозакарпатських)ізарубіжнихдослідниківзпи-таньпоходженнямовийназвиукраїнськоїлюдностіЗакарпаття,їїетнокультурногорозвиткутаполітичногобуттявісторичнійретроспективі.Пропонованийувазічитачазбірникскладаєтьсяздвохчастин,першазякихприсвяченаетнолінгвістичнимтаетнокультурнимпроцесамусередовищіукраїнців-русинівсу-часноїЗакарпатськоїобласті,адруга–проблематицірозвиткумовитакультуриукраїнців-русинівзарубіжжя.Сподіваємося,щоопублікуваннятакоїпрацісприятимепідвищеннюетно-культурноїпоінформованостіякполітичнихкіл,такігромад-ськостіУкраїни,авідтакбудеспонукатидопротидіїполітицірегіональноїполяризаціїукраїнськогонароду,спробамполітич-ного розколу держави.

Урепрезентованихузбірникурозвідкахвисвітлюєтьсяпи-танняісторичнихвитоківтаідейнихджерелзакарпатськогорегіональногосепаратизмуйсучаснихвиявівполітичногору-синства(О.Мишанич);розглядаєтьсяполітичнерусинствояквідголосокгеополітичнихінтересівпершоїполовиниХХст.;подаєтьсяоглядісторичнихназвЗакарпатськогокраю(М.Ти-водар);розкриваєтьсяполітичнийпідтекструсинськогопитан-

II

няійогоантиукраїнськасутність(М.Панчук,В.Піпаш);ана-лізуютьсямовні,етнокультурнітаетнодемографічніпроцесийособливостіформуваннянаціональноїсамосвідомостізакар-патськихукраїнців(П.Чучка,М.Тиводар,Л.Белей,М.Штець,М.Зан);висвітлюєтьсявісторичномуконтекстіспецифікаетнокультуриукраїнців-русинівГаличинийБуковинитарольправослав’явпроцесінаціональногостановленняукраїнців-русинівЗахідноїГаличини(Г.Кожолянко,Я.Мокляк).

ДругачастиназбірникапредставляєдослідженняпроблеметногенезиукраїнськоїменшиниСловаччини,етнічноїіденти-фікаціїтасучаснихетнічнихпроцесівусередовищіукраїнцівПряшівщини(М.Сополига);розкриваєасиміляційніпрактикийдеформаціїідентичностірусинів-українцівСловаччинитаРумунії(О.Курінний,М.Дуйчак,Л.-І.Горват,М.Зан);репре-зентуєвісторичнійретроспективімовнутакультурнуполітикуСловаччини(Ю.Бача,А.Ковач,Ю.Кундрат)йокреслюєісто-ричнийконтекстстановищаіперспективрусинськогорухувУгорщинійПольщі(М.Мозер,П.Леньо,Б.Гальчак);наосновіаналізуідентифікаційнихпрактикукраїнсько-руськоїлюдностіАмерикирозкриваєтьсяеволюціяруськоїідентичностіукраїн-ськоїдіаспоривційкраїні(Б.Ажнюк).

Оскількипредметомспекулятивнихтехнологійпредстав-никівполітичногорусинстваєпередусімпротиставленняза-гальнонаціональноїукраїнськоїтарегіонально-локальноїза-карпатськоїетнонімії(побутуючоїнаЗакарпаттіподекудищейдотеперсамоназви«русини»,навідмінувідусталеноїнарештітеренівсучасноїУкраїнинародоназви«українці»),товважає-мозадоцільневнашихоглядовихзаувагахПередмовибодайпобіжнозупинитисясаменапроблемахукраїнськоїетнонімії,етапностіїїрозвиткутанерівномірногозапровадженняйфунк-ціонуваннязагальнонаціональнихнародоназвнатеренахрізнихісторичнихземелькраїни.Зауважмо,щорозмаїттялокально-

III

регіональноїукраїнськоїетноніміїнасампередвідбиваєрізноча-совівиміри національноїідентифікаціїтасамоусвідомленняна-селенняісторико-етнографічнихземель,зумовленівідміннимисуспільно-політичнимийекономічнимифакторамирозвиткулюдностіцихтериторій.

Процінепростіперипетіїукраїнськоїісторіїписалинелишевітчизняніісторики,алейзарубіжнівчені,політикиймандрів-ники.Осьхарактеристика,якусклавпроУкраїнусерединиХІХст.французькийполітик,сенаторК.Делямар:«ВЕвропііс-нуєнарід,забутийісториками–нарідРусинів(lepeupleRuthěne)12^½міл.підросійськимцаремі2^½міл.підАвстро-Угорськоюмонархією…Цейнарідіснує,маєсвоюісторію,відміннувідіс-торіїПольщііщебільшевідміннувідісторіїМосковщини.Вінмаєсвоїтрадиції,своюмову,окремувідмосковськоїйполь-ської,маєвиразнуіндивідуальність,заякубореться.

Історіянеповинназабувати,щодоПетраІтойнарід,якиймининіназиваєморутенами,звавсяруським,аборусинамиійогоземлязваласяРуссюіРутенією,атойнарід,якиймининізвеморуським,звасямосквинами,аїхземля–Московією.НаприкінціминулогостоліттявсіуФранціїівЕвропідобревміливідріж-нятиРусьвідМосковії»¹.

ПодібнийісторичнийпортретУкраїниХІХст.змалювавівизначнийученийімандрівник,основоположникантропогео-графіїЙ.Г.Коль:«СьогодніодначастинаукраїнцівзаКарпа-тамивугорськійдержаві,другававстрійськійпровінціїГа-личини,деякізалишилисяприТуреччині,іншінадгорішнімДоном,прилученідоросійськихґуберній.АлеголовнамасазалишиласьнадДніпромучереннійУкраїні»².Щодогалиць-кихукраїнцівчитаємоуЙ.Г.Колятаке:«Цемалоруськепле-

^1Цит.за:СічинськийВ.ЧужинціпроУкраїну.–К.,1992.–С.220.

^2Тамсамо.–С.193.

IV

мя,такпосвояченезмалоросами,козакамийукраїнцями,якбаварцізісаксонцями»³.

Отже,яквідомо,етнонім(самоназва)«Русь»(уформізбір-ногопоняття)/«русин»(воднині)виникзадобиКиївськоїРусівСереднійНаддніпрянщині.Вінужебувуживанийавторамидавньоруськихтворів(«Повістьвременнихліт»,«Руськаправ-да»),акартотека«СловарядревнерусскогоязыкаХІ–ХІVвв.»містить116випадківуживаннялексеми«русин»⁴.Першіфік-саціїцьогоетноніманасхіднослов’янськихземляхдатуютьсяпочаткомХІІст.,алестосуютьсявониподійпершоїполови-ниХст.,зокремадоговорівРусізгреками(912,945рр.).Самесередньонаддніпрянськаземля(змістамиКиїв,ПереяславіЧернігів)спочаткуідентифікуваласяяк«Руськаземля»,«Русь»;звідсицянародоназва,поступовопоширюючись,почалавико-ристовуватисячиякзбірнепоняття«Русь»,чиякпохіднівідньогоетнонімічні терміни«русини»,«руснаки»,«руськілюди»,

«рутени»дляозначеннявсьогоукраїнськогонаселеннярізнихрегіонівУкраїниізарізнихперіодівтаполітичнихрежиміваждопочаткуХХст.включно.Етнонімом«русин»позначаличле-нанадплемінноїсхіднослов’янськоїспільності.Щодосутнос-тійогосиноніма«рутени»(«rutheni»),то(заМ.Грушевським,А.Генсьорським,О.Стрижаком,М.Брайчевськимтаін.)вінєлатинізованоюформоюлексеми«русини».Етнонімом«рутени»влатиномовнихєвропейськихджерелахназиваливсіхрусинів,анелишезакарпатців,протечерезбагатосотрічнувідсутністьвукраїнціввласноїдержавності,аотже–бракнеобхіднихін-формаційнихресурсів,якібтранслювалиоб’єктивнізнанняпролінгвокультурнуспецифікунаціональноїтарегіональноїетнонімії,авідтак,недостатнюпоінформованістьсуспільства,

^3Тамсамо.–С.197–198.

^4ЧучкаП.П.ІсторіяетнонімаРусинтайогоспоріднених//Ономас-тикаУкраїнипершоготисячоліттянашої ери. –К.,1993.–С.35.

V

поширивсястереотиппропобутуванняцихетнонімівлишеназахідноукраїнськихземлях.Водночасусучаснійпубліцистиціусталиласядумкапронібитоглибиннімовнокультурнівідмін-ностірізнихрегіонівУкраїни,щовідбилисяврозмаїттіетноні-мічнихвідмінностей.Щобільше–адептисучасногополітичногорусинствапрагнутьвикористатицюсвоєрідністьрегіональноїетноніміїУкраїнидляобґрунтуванняполітичноїдоктринипроетнічнувідмінністьзакарпатціввідукраїнців,аотже,якпід-ставудлянаціональногосамовизначенняйдомаганьокремогодержавнополітичногостатусу.Привласнюючисобівинятковеправонадавнюісторичнународоназвуукраїнства«русини»,представникиполітичногорусинстваЗакарпаттяфактичнопо-збавляютьподібногоправанацюдавнюсамоназвумешканцівіншихрегіонівУкраїни.Атимчасомнародоназва«Русь»/«ру-син»,яка,якзазначалося,спочаткувживаласястосовножите-лівКиївськогоіПереяславськогокнязівств,лишенаприкінціХІ–напочаткуХІІІст.пошириласянатериторіїіншихземельПівденноїРусі,щоперебуваливполітичнихзв’язкахчидого-вірнихвідносинахзКиєвом,витісняючипоступовоплеміннітаземельніетноніми.

Початкилексеми«Русь»(похідноювідякоїєдещопізнішалексема«русин»)захованівісторіїранньогосередньовіччя⁵.Щодоверсійпоходженняетноніма«Русь»,тосередїхчислен-ногорозмаїттявидаютьсяслушнимиаргументинакористьпри-балтійсько-фінської,зоглядунате,щоетнонім«Русь»(уструк-турномуівареальномувідношеннях)належитьдотієїжгрупи,щойдавнісамоназвизкінцевоюм’якоюфонемою–«весь»,«го-лядь»,«перьмь»,«сумь»,«ямь»,яківживалисяслов’янамивра-йонахФінськоїзатокитаозераЛадоги,денатойчасбулирозта-шованінорманськіпоселення⁶.Аналіздавньогослов’янського

^5ЧучкаП.П.ІсторіяетнонімаРусин…–С.34.

^6Тамсамо.–С.37.

VI

етноніміконузасвідчує,щотермін«Русь»використовувавсянелишеяктопонімчиполітонімзізначенням«Руськаземля»,

«Руськадержава»,алеіякколективнийетнонім(збірнепонят-тя)узначенні«руськийнарод»,тобтоособованазвазізбірнимзначенням,утворенимнакшталт«молодь»,«челядь»,«чернь».Щодовживаннясуфікса-интайогофункційветнонімі«русин»,то,надумкудослідників,вонианалогічнідоподібнихслово-твірнихфункційіншихслов’янськихетнонімів(моделі«болга-рин»,«волошин»,«литвин»,«мордвин»,«сербин»,«турчин»,

«угрин»,«шведин»)⁷.Ужезаматеріалами«Руськоїправди»(уякіймовитьсяпроштрафу40гривензавбивстворусина)стаєзрозуміло,щоцимтерміномпозначають«підданогоРусі»,їїжителя.Отже,первіснезначеннялексеми«русин» –цефіксаціяналежностіпевноїособидонароду«Русь».

Широкевикористанняетнонімауформі«Русь»/«русин»по-дибуємоуджерелахдругоїполовиниХVІ–початкуХVІІcт.,документахзісторіїукраїнськогокозацтва,творахукраїнськоїлітератури,полемічнійлітературітапубліцистиці(упосланніЛьвівськогобратствадобратстваНовокостянтинівського,«Ля-ментідокороля»львівськоїгромади,творахГерасимаСмотриць-

коготаІванаВишенського(«НедадѣтеРусиниєдинопростран-

ствовъжизниихъ!ВъсудѣхъРусинепоборяйте…Въкупляхъ,

торгахъ,ремеслахъРусинъсъпапежникомъволностиєдинойданеимать!ВъцехахъремесницкихъРусинубытинедостоитъ…»;

«Нуж,якоєушанованьєпоповърускихъодъпановъихъвласныхъ,аснатьбольшейкоторыєсяРусюбытиозываютъ…»;

«ТакижРусь,посполитовавшисязнимипозавидѣлиихобычаєм,

ихмовѣинаукаминемаючисвоихнаукъунаукирымскієдѣтидаватипочали,которыєзанаукамиивѣрынавыкли»;«…Сієпи-

санієзоветься:ЗачапкамудраголатынниказглупымъРусиномъ

⁷Тамсамо.–С.36;див.також:СкляренкоВ.Г.Русьіваряги:істо-рико-етимологічнедослідження.–К.,2006.

VII

вдиспутацію…»,«ХристофоръинокъРусинъ,восвятѣйАфонстѣйгорѣстранствуя»;«Жалуютьсявтійлегаціїкозаки

нанеславувсьогоруськогонароду…»)⁸.Етнонімічнітерміни

«Русь»,«народруський»,«русини»,«руснаки»активновпрова-джувалисявсуспільно-політичнусвідомістьзавдякиуніверса-ламБогданаХмельницького1648–1657років(«Просимо,щобкиївськийвоєводабувзруськогонародуідодержувавсягрець-когозакону…щобми,Русь,малищонайменшетрьохсенаторів:середсвітських–воєводуікиївськогокаштеляна,якібусена-тізахищалинашувіруіправаруськогонароду»;«Умови.Щобніхтозшляхтипанівримськоївіриненамагавсяїхатизалінію,анасвоїмісцяпосилалитількисвоїхслугіторусинів»;«До-носимотакождоушейвашоїкоролівськоїмилості,щоруськийнарод,якдуховні,такісвітські,зазнаютьвеликогогоніннявідпанів»;«ДоговірміжтурецькимцісареміВійськомЗапорозькимтанародомруськимпроторгівлюнаЧорному морі,якимвінмаєбути»)⁹;адміністративнимтасуспільно-політичнимактамідо-кументам,якірегламентувалисоціальнежиття(«Академіювъ

Кіевѣабыфундовативолно,въкоторойгрецкимъ,латинскимъ

ирускимъязыкомъучитиРусьмаетъ,ижебыправамииволнос-тямитакъбылаукрѣплена,якоакадеміякролевская…»;«…въчемънынѣ,такъивпредьБогънедопуститънадънимирукъ

своихъраспростирати,какъонисъприродысвоейнаправосла-віесвятоестрашныеимѣютъ:унихъчторусинъ,топесьякость

инедостоинърусинъ…»)¹⁰.Вживанняцихетнонімічнихпонять

^{8Грушевський}М.Історіяукраїнськоїлітератури.–К.,1995.–Т.V.–

Кн.2. –С.127,212,223,254;1995.–Т.VІ.–Кн.1.–С.182.

^{9Універсали}БогданаХмельницького1648–1657/упоряд.І.Крип’якевич,І.Бутич.–К.,1998.–С.52,59,62,69.

^10Акты,относящиесякисторииЮжнойиЗападнойРоссии,собранныеиизданныеАрхеографическоюкомиссиею.–С.Пб.,1877.–Т.ІХ.–С.302;С.Пб.,1882.–Т.ХІІ.–С.49.

VIII

віддзеркалюютьпольськомовнівіршіпроподіїХмельниччини1648–1649років(«Gdymgoprosił,żebymijakswemufolgował,/Rzekłnato,żeśtyRusin,kotiuho,niedoszły…»)¹¹,проаналізувавшиякі,ІванФранкодійшоввисновку,що«ТодїшнїПолякиводинголосіоднимиустамисьвідчать,щосебулоповстанєруськоголюду.РусьпідняласяпротиПоляків,РусьхочевигнатиЛяхівізсвоїхграниць–тесамісїньке,щовпротивнімтаборіголосять“слїпікобзарі”вдумахіпіснях»¹².

Цяетнонімічнатермінологіяширокопредставленавіншихпублікаційнихджерелах(хроніках,літописах)танапобутовомузрізіякнаНаддніпрянських,такінаГалицькихземлях(«Хроні-ка»ФеодосіяСофоновича,ЛітописГригоріяГраб’янкитавіршіКлиментіяЗіновієва,ЛітописСамовидця,ЛітописСамійлаВе-личка)¹³.Зокрема,уЛітописуСамовидцяподибуємочисленніфіксаціїлексем«русини»,«Русь»,«руськийнарод»самеякетно-німа(«…боліпшоепошанованнелядажидищевіспросномубило,аніжели найліпшомухристияниновірусинові»;«…азвлащарусьгоруузяла…»;«ВКамянцюзосталохристиянрусі,ормян,кото-ріесобіупросили:русьтрицеркви,аормянеоднуцерков,итострудностювеликоюїхнабоженствоуправуется»)¹⁴,ауспискукороткоїредакції«ЛітописуГ.Граб’янки»1739рокувикористо-вуєтьсязбірнийетнонім«Русь»,атакожетноніми«русин»(ужи-

^{11Франко}І.Хмельнищина1648–1649роківусучаснихвіршах//За-пискиНауковоготоваристваімениШевченка.–Л.,1898.–Т.ХХІІІ–ХХІV.–С.19.

^12Тамсамо.–С.17.

^{13Софонович}Феодосій.Хроніказлітописцівстародавніх.–

К.,1993.–С.57,65,78,81,98,190,205;Гисторія…Г.Граб’янки.Лѣтопис

краткій…/упоряд.В.М.Мойсієнко.–Житомир,2001.–С.79,90,91;Сборниклетописей,относящихсякисторииЮжнойиЗападнойРуси,изданныйКомиссиеюдляразборадревнихактов.–К.,1888.–С.76;Зі-новіївКлиментій.Вірші.Приповісті посполиті. –К.,1971.–С.55,223.

^{14Літопис}Самовидця.–К.,1971.–С.51,59,115.

IX

тодвічі),«руснак»(одинраз)¹⁵.Дослідившиетнонімічнутермі-нологіюЛітописуСамовидця,П.Толочкодійшоввисновку,що

«етнічнаназва–русини...булаоднакововизначальноюдляна-селенняусіхрегіонів»¹⁶.Утвердженняновогоетноніманазахід-нихземляхужефіксуєГалицько-Волинськийлітопис,щоопо-середкованосвідчитьпроетногенетичнітаетноконсолідаційніпроцесивмежахдавніхукраїнськихтеренів.

Широкевикористанняетнонімів«русин»,«руснак»,«русь-калюдність»трапляєтьсятакожузбірникахфольклорнихза-писівтавнауковійлітературіХІХст.Так,етнонім«русин»подибуємов(укладеномузаматеріаламиСхідногоПоділля60-хроківХІХст.)фольклорномузбірникународнихопові-даньіказокМ.Левченка(уназвійзмістіоповіданняпропо-лякайрусина)¹⁷;народоназва«людністьруська»фіксуєтьсявзбіркахнароднихпісеньзВінниччини(зокремавпубліка-ціїзбіркип.Стадницькоїпідназвою«Піснііобрядилюднос-тіруськоїзоколицьНемированаПоділлі»¹⁸);наетнонімічнесловосполучення«піснямрусинським»натрапляємовредаго-ваномуГ.Нейманомзбірнику«MateriałyetnograficznezokolicPliskowa»¹⁹,уякомувикористовуєтьсявідповіднаетнонімічнатермінологія:«Wysokoidealneuczucie,tkliwarzewnósć,pysznaobrazowósćisamorodnaglębokastarozytnasymbolikanadają

^15Див.БалушокВ.Українськаетнічнаспільнота:етногенез,істо-рія,етнонімія.–БілаЦерква,2008.–С.264.

^{16Толочко}П.УкраїнаіРусьулітописіСамовидця//Київськастаро-вина. –1992.–№3.–С.10.

^17КазкитаоповіданнязПоділлявзаписах1850–1860-ихроків/

упоряд.М.Левченко.–К.,1928.–Вип.І–ІІ.–С.269–270.

^{18Подано}за:Zbiòrwiadomościdoantrop.krajowej.–1888.–Т.12.–

С.103–117.

^19MateriałyetnograficznezokolicPliskowa(Липовец.у.Кіев.губ.,собранныег-жейZ.D.инапечатанныевъVІІІт.Zbiòrwiadomości(115–246)).

X

pieśniomruseńskimznamięoriginalneipodnosząniektóreznichdoznaczeniaarcydziełlirycznych»²⁰.

Термін«русин»щодолюдностіСхідногоПоділля(Брацлав-щини)зафіксованийтакожузбірникуукраїнськихприказокіприслів’ївМатвіяНомиса(Симонова)(«Неколиколька,боянеПолька;колиРусина,бо уРусинабільшасила…»)²¹.

Етнонім«русин»трапляєтьсяівтекстахнароднихдумзте-ренівСхідноїУкраїни,зокремавзаписанійу1850-хрокахвідкобзаряАндріяШутазЧернігівщинидумі«ХмельницькийіВа-силійМолдавський»,уякійгетьманаХмельницькогоназванорусином(«ЩожтовнасгетьманХмельницький,русин,/Всюмоюземлюволоську обрушив»)²².

НавітьпредставленийнамивційПередмовіпобіжнийоглядлітературиіджерел(зісторіїтаареалівфункціонуванняетноні-мів«Русь»,«русин»)переконує,щовХVІІтаХVІІІст.географіяпобутуванняцихсамоназввиходиладалекозамежіЗакарпаття–їхвикористовуваливГаличині,Буковині,Бессарабіїтаіншихукраїнськихіприлеглихдонихнеукраїнськихземлях.Донаведе-нихприкладівдодамощефактитакогожмасштабноговживаннятерміна«руснаки»(яксинонімічногопоняттядолексем«руси-ни»,«рутени»,«малороси»,«українці»)уХІХ–напочаткуХХст.повсійтериторіїУкраїнидляетнічногомаркуванняукраїнськоїлюдності.Зокрема,упрацяхвидатноговітчизняноговченогокін-цяХІХ–початкуХХст.ХведораВовка,якийпровівнизкуспеці-альнихантрополого-етнографічнихекспедиційфактичноповсійісторичнійукраїнськійтериторії,утомучислійназемляхГа-личини,БуковинитаЗакарпаття,поняття«русини»/«руснаки»

^20Цит.за:СумцовН.Ф.Современнаямалорусскаяэтнография/

Оттискизж.«Киевскаястарина». –К.,1897.–С.72.

^{21Українські}приказки,прислів’яітакеінше/уклавМ.Номис.–

К.,1993.–С.249.