3. Визначення активності каталази

Реактиви:

1). Н₂О₂ – 0,03% 1мл – 100мл Н₂О

2). Н₂SO₄

0,5H(1,363мл Н₂SO₄ конц. → 100мл Н₂О)

0,25Н(0,68мл Н₂SO₄ конц. → 100мл Н₂О)

3). 4% Мо(NH₄)₂ на 0,25 Н₂SO₄

400мл – 100мл

4г – 100мл (зберігати 2 тижні)

Визначення активності КАТ проводили у декілька етапів:

1.

3. Визначення активності глутатіонпероксидази Розділ 3. Результати та їх обговорення

Серед різних процесів і явищ, які проходять в оточуючому середовищі, важливе місце займають окисно-віднові реакції. Наприклад, такі життєво важливі процеси, як дихання і фотосинтез включають стадії окиснення і відновлення. Процеси руйнування забезпечують основну частину енергоспоживання живого.

При підшкірному введенні гістаміну на третю добу досліду нами відмічалися алергічні реакції у щурів, які проявлялися почервонінням слизових оболонок та вушок, сльозоточивістю очей, значним «вмиванням» щурів. Проте вже до сьомої доби такі прояви були менш частими.

3.1. Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну

При вивченні активності СОД у нирці за дії гістаміну, концентрацією 8 мкг/кг на 1 добу досліду її активність зростає на 28%, з рівнем достовірності р ≥ 0,95 (рис.7). Супероксиддисмутаза – антиоксидантний фермент, який каталізує наступну реакцію: О₂ˉ+ еˉ + 2Н + ↔ Н₂О₂.

Рис.7 Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну, концентрацією 8мкг/кг, на 1-у добу досліду (* – р ≥ 0,95).

На сьому добу досліду за дії гістаміну у концентрації 8 мкг/кг, відбувається достовірне зростання активності СОД у нирках щурів відносно контролю (рівень достовірності – р ≥ 0,95) (рис. 8). При вивченні дії гістаміну концентрацією 1 мкг/кг, як і на першу добу досліду, нами не виявлено зростання активності досліджуваного ферменту.

Р ис.8 Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну, концентрацією 8 мкг/кг на 7 добу досліду (* – р ≥ 0,95).

На 14 добу досліду у нирці щура за дії гістаміну у концентрації 1мкг/кг активність супероксиддисмутази починає зростати відносно контролю на 36% (рівень достовірності – р ≥ 0,99) (рис. 9).

Р ис.9 Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну 1 мкг/кг(**-р≥0,99) та 8 мкг/кг(***-р≥0,999) на 14 добу досліду.

За дії вищої концентрації гістаміну (8 мкг/кг) активність СОД становить 4691,844 ± 93,19 од. активності/мг білка, тоді як у контролі її активність рівна 2580,016 ± 95,46 од. активності/мг білка. Отже, за дії гістаміну даної концентрації відбувається зростання активності СОД на 82% порівняно з контролем (р ≥ 0,999).

На 21 добу після реабілітації після дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг, активність СОД зростає на 42 % відносно контролю (рівень достовірності р ≥ 0,95), а у концентрації 8 мкг/кг активність СОД зростає на 125% (рівень достовірності р ≥ 0,999).

Рис.10 Активність супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну 1 мкг/кг

(* - р≥0,95) та 8 мкг/кг(***-р≥0,999) на 21 добу досліду.

Рис.11. Зміна активності супероксиддисмутази у нирці щура за дії гістаміну у концентраціях 1 та 8 мкг/кг на 1-шу, 7-му, 14-ту та 21-шу (реабілітація) доби досліду. Контроль прийнято за 100 % (* – р ≥ 0,95; ** – р ≥ 0,99; *** – р ≥ 0,999).

Отже, за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг активність СОД перебуває у межах контролю включно до 7 доби досліду,проте вже на 14 добу нами зафіксовано достовірне зростання активності СОД,активність якої залишається на цьому ж рівнв і після реабілітаційного періоду.

Гістамін у концентрації 8 мкг/кг вже на першу добу досліду призводить до зростання активності СОД у тканинах нирки з поступовою інтенсифікацією активності даного ферменту впродовж всього досліду відносно 1-ї доби. Це свідчить,що гістамін у вищих концентраціях зумовлює процеси в результаті яких утворюються супероксиданіонрадикали — субстрати СОД. Відомо що супероксиданіонрадикали призводять до ініціації процесів ліпопероксидації в результаті яких може порушуватися структурна цілісність мембран.