Облік і звітність у бюджетних установах

7. Облік розрахунків зі страхування та зі стипендій.

Стипендія — це грошове забезпечення, яке призначається з загального фонду державного бюджету

Розмір стипендії визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян на місяць залежно від типу навчального закладу, спеціальності, успішності, наявності права в особи на отримання державних пільг і гарантій, установлених для окремих категорій громадян.

Вищі навчальні заклади самі вирішують питання про призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату передусім:

1) студентам, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

2) студентам, з числа осіб, що згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають пільги на призначення стипендії;

3) студентам, з малозабезпечених сімей (за умови отримання відповідної допомоги згідно з законодавством);

4) студентам-інвалідам І і ІІ груп;

Облік нарахування стипендій і розрахунків зі стипендіатами здійснюється відповідно до чинного Плану рахунків. Для обліку розрахунків зі стипендіатами призначено пасивний субрахунок № 662 «Розрахунки зі стипендіатами», який за своєю побудовою близький до субрахунка № 661 «Розрахунки із заробітної плати». Нарахована стипендія для бюджетної установи являє собою фактичні видатки й відображається за дебетом рахунка № 80 «Видатки загального фонду», КЕКВ 1342 «Стипендії».

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати стипендія не належить до фонду оплати праці, а призначається за результатами підсумкового контролю, який здійснюється 2—3 рази на рік. На стипендії не нараховуються внески на соціальні потреби (фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, фонд зайнятості), стипендіатам не надається допомога з тимчасової непрацездатності (виплачується стипендія).

Стипендія включається до сукупного доходу громадян, з якого справляється прибутковий податок, а стипендіатам присвоюється ідентифікаційний код платника податків. Існують певні особливості щодо оформлення операцій з первинними документами та застосування спрощеної форми виплати стипендій через фінансових старост на підставі групових довіреностей

Розрізняють такі види загальнообов'язкового державного страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

- страхування на випадок безробіття;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- інші види страхування (наприклад, медичне страхування), передбачені законами України.

Внески до цих фондів сплачують роботодавці та працівники за ставками, що встановлюються для них нормативними актами. Для обліку розрахунків по страхуванню призначені рахунки:

651 " Розрахунки із пенсійного забезпечення";

652 "Розрахунки із соціального страхування";

653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття";

654 "Розрахунки з інших видів страхування".

До Пенсійного фонду бюджетні установи сплачують суму нарахування на заробітну плату розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці, з яких утримується податок з доходів фізичних осіб.

Утримання із зарплати працівників становить 2% від суми нарахованої зарплати.

Аналітичний облік ведеться на картках аналітичного обліку за кожним фондом. Синтетичний облік ведеться в меморіальному ордері № 5.

8. Облік необоротних активів.

Необоротні активи бюджетних установ - це матеріальні й нематеріальні ресурси, що належать установі та забезпечують її функціонування, термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить понад один рік. Строк корисного (очікуваного) використання необоротних активів У бюджетних установах встановлює міністерство по відомчій підпорядкованості або установа самостійно в момент приймання активу (якщо такі нормативні документи не розроблені відповідним міністерством). Необоротні активи бюджетних установ складаються з: - основних засобів; - інших необоротних матеріальних активів; - нематеріальних активів. Основні засоби бюджетних установ - це необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 500 грн. за одиницю (комплект).

До нематеріальних активів належать необоротні активи, які не мають фізичної або матеріальної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для . товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи). Для обліку необоротних активів Планом рахунків передбачено активні рахунки: -10 «Основні засоби»; -11 необоротні матеріальні активи»; -12«Нематеріальні активи»; -13 «Знос необоротних активів», які мають відповідні субрахунки за групами необоротних активів (мал. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4). В обліку необоротні активи відображаються за: - балансовою вартістю; - первісною вартістю; - відновлювальною вартістю. Балансова вартість - це вартість, за якою необоротні активи включаються до балансу після вирахування зносу. Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження, виготовлення.

Облік необоротних активів (крім бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів тривалого використання для наукових цілей, що мають обмежений термін користування) ведеться в повних гривнях без копійок. Копійки, сплачені під час придбання таких необоротних активів, відносять у момент оприбуткування на видатки установи. З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів у бюджетній установі для їх аналітичного обліку передбачено типові форми спеціально розроблених документів: Акт приймання-передачі оз, акт списання оз, інвентарна картка обліку оз у бюджетних установах, відомість нарахування зносу оз